О строумов Олексій Олександрович

(1844-1908)

Видатний лікар і клініцист, який очолював госпітальну терапевтичну клініку Московського університету

О.О. Остроумов створив власний клінічний напрямок, що отримав назву клініко-біологічний. Він високо оцінював значення спадковості в розвитку патології внутрішніх органів, обговорював можливість успадкування ряду патологічних ознак, звертав увагу на вивчення впливу навколишнього середовища на хворого. Він писав: «Ціль клінічного дослідження – вивчити умови існування людського організму в середовищі, умови пристосування до неї.... Зміни в середовищі можуть бути сприятливими для існування або шкідливими...». Діагностика кожного випадку захворювання мала різноманітний характер, встановлювалися морфологічні зміни, ступінь порушення функції органа та механізм компенсації, по можливості вказувалася причина хвороби.

О бразцов Василь Парменович

(1849-1920)

В.П. Образцов – засновник Київської терапевтичної школи, видатний вітчизняний терапевт

В.П. Образцов з відзнакою закінчив медико-хірургічну академію в Петербурзі та був направлений в Великий Устюг на посаду земського лікаря. Під час російсько-турецької війни він два з половиною років працював полковим лікарем. Наукові діяльність почав в Бреслау, а потім в Петербурзі, де в Медико-хірургічній академії захистив докторську дисертацію. В.П. Образцов прийняв пропозицію працювати в Київі, де він займав різні посади – ординатор терапевтичного відділення Олександрівської лікарні, завідуючий кафедрою приватної патології та терапії Київського університету. В 1904-1915 роках В.П. Образцов очолював кафедру терапевтичної клініки, яка набула великого авторитету та відомості за кордоном.

Велике значення має розроблена їм методика глибокої ковзної пальпації органів черевної порожнини, що дозволяє дати докладний опис фізичних властивостей органу, котрий пальпується

Значну увагу В.П. Образцов приділяв удосконаленню аускультативного дослідження серця. В 1890 роках він почав впроваджувати в практику, поряд з використанням стетоскопу, методику безпосереднього вислуховування серця, що значно розширило діагностичні можливості аускультації. В.П. Образцов виявив особливості першого тону серця, характер його розщеплення та роздвоєння, дав опис третього тону серця та «ритму галопу». Він першим застосував терміни «ритм перепілки», «бісистолія».

Історичним внеском у світову медицину стало перше представлення В.П. Образцовим і його учнем М.Д. Стражеско клінічної картини інфаркту міокарда в 1909 році на I з'їзді російських терапевтів у Москві. Дослідження цих видатних вчених класичної картини, а також клінічних варіантів тромбозу коронарних судин серця, набули світового визнання та обумовили успішну цілеспрямовану розробку проблем інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця в цілому

В.П. Образцов створив українську школу терапевтів, що розвиває прогресивні наукові направлення та клінічні традиції.

К урлов Михайло Георгійович

(1859-1932)

Російський терапевт і бальнеолог, доктор медицини, екстраординарний професор з спеціальної патології і терапії у Томському державному університеті

М. Г. Курлов в 1878 році з відзнакою закінчив Медико-хірургічну академію. В 1886 році став доктором медицини. Після повернення з-за кордону, де був у відрядженні, М.Г. Курлова вибрали приват-доцентом клініки внутрішніх хвороб, а в 1890 році призначили екстраординарним професором Томського державного університету з спеціальної патології та терапії. З 1890 по 1929 роки М. Г. Курлов очолював кафедру терапії медичного факультету Томського державного університету, займався гематологією, розробив класифікацію мінеральних вод. Відомий як автор методики перкусії печінки.