4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)

Основні задачі пальпаторного дослідження селезінки зводяться до визначення її нижнього краю, локалізації, консистенції, форми, болісності, а також до дослідження характеру поверхні органу.

Принцип методу такий же, як і при пальпації печінки, тобто для отримання тактильних відчуттів пальпуючими пальцями використовується рух селезінки разом з дихальними рухами діафрагми мимо пальців, які стоять на місті або роблять незначні рухи назустріч органу.

При пальпації селезінки зручніше за все покласти хворого на правий бік з трохи зігнутими ногами. Лікар сидить праворуч від хворого, обличчям до нього.

Перший момент. Праву руку із злегка зігнутими пальцями кладуть на ділянку лівого підребер’я так, щоб вказівний і середній палець знаходились приблизно біля місця прикріплення Х ребра до реберної дуги. Ліву руку кладуть на ліву половину грудної клітини хворого, трохи натискуючи на неї. Цим прийомом досягається обмеження екскурсії грудної клітки при диханні і тим самим складаються умови для більш активного руху діафрагми.

Другий момент. Поверховим рухом пальців правої руки відводиться шкіра вниз на 3-4 см, після чого під час видиху хворого руку занурюють в ліве підребер’я, зробивши при цьому нібито кишеню із черевної стінки.

Третій момент. Залишаючи пальці правої руки на місці, просять хворого зробити глибокий вдих. Край селезінки опускається і торкається пальців. Якщо пальпація краю селезінки відбулась, то необхідно відмітити його локалізацію, консистенцію, форму і болісність.ррис. 141 а б

В здорової людини селезінка не доступна пальпації, нижній полюс її знаходиться на 3 – 4 см вище реберної дуги. Якщо вдалось пропальпувати край селезінки біля краю реберної дуги, то вважається, що вона збільшена приблизно в півтора рази.

При синдромі портальної гіпертензії селезінка стає щільною, край частіше зберігає округлу форму, але при цирозі печінки стає загостреним. При значному збільшенні селезінки можна прощупати фізіологічну вирізку по передньому краю. За цією ознакою можна відрізнити селезінку від лівої нирки. Поверхня селезінки, як правило, гладенька. Болісність характерна при гострому застої крові в селезінці. Середні розміри селезінки в нормі: вздовж – 6-8 см, поперек – 4-6 см.

Спленомегалія Збільшення селезінки спостерігається у 10-25 % хворих на хронічний гепатит і у 80 % хворих на цироз печінки. Причиною спленомегалії є компенсаторна імунна реакція (макрофаги селезінки беруть на себе функцію ретикулоцитів печінки) і застійна венозна гіпертрофія, обумовлена портальною гіпертензією.

4.6.6. Пальпація жовчного міхура

В нормі жовчний міхур не пальпується.

При патології жовчний міхур пальпується у своїй точці проекції – на перетині правої реберної дуги і зовнішнього краю прямих м'язів живота.

Зміни жовчного міхура:

а) збільшений із гладенькою поверхнею (гострий холецистит);

б) збільшений з горбистою поверхнею (жовчнокам'яна хвороба, калькульозний холецистит, ехінококоз);

в) збільшений, твердий (рак жовчного міхура).

Проекція болісних больових точок при захворюванні печінки і жовчовивідних шляхів показана на рисунку 142

Наявність вільної рідини в черевній порожнині (асцит) спостерігається при цирозах печінки (частіше портальному), раку печінки, правошлуночковій недостатності.

М'язовий захист виявляється при поверхневій пальпації як локальна напруга м'язів і спостерігається при холециститах, розвитку місцевого перитоніту.

Рис. 142 Проекція болісних больових точок при захворюванні

печінки і жовчовивідних шляхів:

1 – епігастральна ділянка, 2 – точка проекції жовчного міхура, 3 – точка Мюссі (симптом Георгіївського), 4 – надплечові точки, 5 – холецисто-панкреатична точка, 6 – передній край ХІ ребра праворуч, 7 – нижній кут лопатки (частіше праворуч), 8 – ділянка VІІІ-ХІ грудних хребців.