- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
Велике клінічне значення мають біохімічні методи дослідження промивних вод і плевральної рідини з визначенням змісту білка, ферментів, електролітів, проведення рН-метрії.
Дослідження промивної рідини. Серед біохімічних методів дослідження широке поширення одержав метод альвеолярного лаважа, що дозволяє досліджувати секрет безпосередньо з альвеол і бронхів з визначенням складу формених елементів, білка, електролітів, ферментів, бактерій. Особливе значення цей метод має для діагностики генетично обумовлених захворювань легенів, на частку яких у структурі причин хронічних неспецифічних захворювань легенів приходиться 10 %.
У здорових осіб бронхіальний секрет містить альбуміни, імуноглобуліни (Ig), секреторний Ig, трипсин, α1-антитрипсин, лізоцим, інтерферон, сурфактант, лактоферин.
Відсутність у лаважній рідини Ig свідчить про імунодефіцитний стан (генетичний або набутий).
Для генетичного дефіциту секреторного Ig характерно генералізоване ураження легенів, а також слизової кишечнику і сечовивідних шляхів, набутий дефіцит Ig частіше спостерігається при атрофічних бронхітах.
Дефіцит α1-антитрипсина (могутнього екзогенного інгібітора протеолітичних ферментів) супроводжується ушкодженням слизової бронхів і альвеол протеазами нейтрофілів, альвеолярних макрофагів і бактерій, що лежить в основі патогенезу хронічних неспецифічних захворювань легенів і первинної емфіземи легенів.
Порушення синтезу сурфактанту (генетичне або набуте), а також його втрата при тяжких запальних процесах в легенях сприяє розвитку ателектазу і є однією з причин хронічних неспецифічних захворювань легенів.
Генетичний дефіцит альвеолярних макрофагів призводить до зниження фагоцитарної активності легеневої тканини і синтезу ендогенного інтерферону і є причиною розвитку хронічних неспецифічних захворювань легенів.
Поява імуноглобуліну Ig у бронхіальному секреті характерна для алергійних процесів у бронхах (бронхіальна астма).
Таблиця 2.38
Характеристика мокротиння при різних захворюваннях
Нозологічні форми |
Макроскопічна характеристика мокротиння |
Мікроскопічна характеристика |
||||||||||||
Кількість |
Характер |
Консистен-ція |
Колір |
Запах |
Шаруватість |
Патологічні включення |
Клітинні |
Неклітинні елементи |
||||||
Волокна |
Кристали |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
||||
Гострий бронхіт |
Невелика, на пізній стадії – велика |
Слизовий, гній-но-слизовий, слизово-гнійний, гнійний |
В’язка, густа |
Безбарвна, сірувато-жовта, жовта |
Без запаху |
Відсутня |
Відсутні |
Циліндричний епітелій, лейко-цити; при затяж-ному перебігу – макрофаги |
Відсутні |
Відсутні |
||||
Гострий фібриноз-ний бронхіт (дифтерія) |
Мізерна |
Слизовий, слизово-гнійний |
В’язка |
Безбарвна, сірувато-жовта |
Без запаху |
Відсутня |
Обривки фібринозної плівки сірого кольору |
Циліндричний епітелій, лейкоцити |
Відсутні |
Відсутні |
||||
Хронічний бронхіт |
Різна |
Слизово-гнійний, гнійно-слизовий, слизово-гнійно-кров’яний |
В’язка, густа |
Сірувато-жовта, жовтувато-сіра |
Без запаху, рідше – неприєм-ний запах |
Відсутній, у великій кількості – тришарова |
Відсутні |
Циліндричний епітелій част-ково метапла-зований, лейко-цити, еритро-цити, бактеріаль-на флора у великій кількос-ті, макрофаги |
Фібринові |
Відсутні |
||||
Бронхоек-татична хвороба |
Велика кількість, ранком – «повним ротом» |
Гнійний, слизово-гнійний, слизово-гнійно-кров’яний |
В’язка, густа, при активному процесі – напіврідка |
Жовтувато-сіра, жов-тувато-зе-ленувата з грудочками гною |
Гнильний запах |
Тришарова |
Пробки Дитріха |
Лейкоцити, різноманітна бактеріальна флора у великій кількості |
Еластичні |
Гематоїди-ну, холес-терину, жирних кислот |
||||
Бронхіаль-на астма |
Мізерна |
Слизовий |
В’язка, склоподібна |
Безбарвна, прозора, сірувато-жовта |
Без запаху |
Відсутня |
Спіралі Куршмана |
Циліндричний епітелій часто метаплазований, еозинофіли |
Фібринові |
Шарко-Лейдена |
Продовження таблиці 2.38
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|||||
Пнемонія |
Мізерна |
Слизово-кров’яний |
В’язка, грузла |
Червонува-та, бура (іржава) |
Без запаху |
Відсутня |
Фібринові згортки, змінена кров |
Лейкоцити, еритроцити, пневмококи, стрептококи |
Фібринові |
Гематоїди-ну, гемоси-дерину |
|||||
У пізній стадії – велика кількість |
Слизово-гнійний |
Напіврідка |
Жовтувато-сіра |
|
Макрофаги, регенеруючі альвеоцити |
|
|
||||||||
Бронхо-пневмонія |
Мізерна |
Гнійно-слизо-вий, слизово-гнійний |
Густа |
Жовтувато-сіра |
Без запаху |
Відсутня |
Відсутні |
Циліндричний епітелій, лейко-цити, альвеоли-ти, макрофаги |
Фібринові |
Відсутні |
|||||
Абсцес легені |
До прориву – помірна |
Слизово-гнійний |
Густа |
Жовтувато-сіра |
Без запаху |
Відсутня |
Відсутні |
Циліндричний епітелій, лейкоцити |
Відсутні |
Відсутні |
|||||
При прори-ві абсцесу – велика кількість |
Гнійний |
Рідка |
Жовтува-то-зелена |
Гниль-ний |
Двошарова |
Обривки тканин, пробки Дитріха |
Лейкоцити, різно-манітна бактеріаль-на флора у великій кількості |
Еластичні, фібринові |
Жирних кислот, гематоїдину, холестерину |
||||||
Гангрена легені |
Велика кількість |
Слизово-гнійний, слизово-гнійно-кров’яний |
Рідка |
Сірувато-бура |
Гнильний |
Тришарова |
Обривки некротичної плівки |
Лейкоцити що розпалися, кокова флора, гнильні мікроорганізми |
Еластичні, колагенові |
Гематоіди-ну, жирних кислот |
|||||
Туберку-льоз легені |
Спочатку – мізерна |
Слизовий |
В’язка |
Сірувато-жовта |
Без запаху |
Відсутня |
Відсутні |
Лейкоцити, епітелій бронхів |
Відсутні |
Відсутні |
|||||
На пізній стадії – рясне |
Слизово-гнійний з домішкою крові |
Густа |
Жовтува-то-черво-нувата (бура) |
Чечевички (рисові зерна) |
Мікобактерії ту-беркульозу, лей-коцити, лімфо-цити, еритроцити, гігантські кліти-ни Пирогова-Лангерса |
Еластичні, звапно-вані |
Холестери-ну, жирних кислот |
||||||||
Бронхоген-ний рак |
Різне |
Слизово-кро-в’яний, слизово-гнійно-кровяний |
Грузла, густа |
Склоподіб-на, іржава |
Неприєм-ний запах |
Відсутня |
Обривки тканини |
Лейкоцити, атипічні клітини |
Еластичні |
Відсутні |
Дослідження плевральної рідини. В плевральній порожнині здорової людини знаходиться невелика кількість серозної рідини, необхідної для зменшення тертя і полегшення руху плевральних листків при диханні. В патологічних умовах кількість плевральної рідини може збільшуватися (до 3 л), змінювати свій склад і властивості. Дослідження плевральної рідини дозволяє уточнити її характер, що у свою чергу, має важливе клінічне і діагностичне значення, дозволяє диференціювати характер і етіологію патологічних процесів при ураженні органів дихання. Найбільш частими причинами збільшення рідини в плевральній порожнині є пневмонія (34,9 %), пухлини (29,79 %), туберкульоз (45,23 %), тромбоемболія легеневої артерії (5,54 %), ревматизм (4,29 %), застійні явища в легенях при серцевій недостатності (2,38 %).
Хімічний склад плевральної рідини: загальний білок до 30 г/л, орозомукоїд >1,2 г/л, 1-антитріпсин >3,6 г/л, 1-макроглобулін >1,45 г/л, церулоплазмін >380 г/л, С-реактивний білок позитивний, білірубін >34 мкмоль/л, сечовина <5 ммоль/л. При патологічних станах збільшення кількості плевральної рідини супроводжується зміною її якісного складу. Вона набуває характеру транссудату або різних видів ексудату.
Таблиця 2.39
Диференціальна діагностика транссудату і ексудату
Показники |
Транссудат |
Ексудат |
Відносна щільність |
1005-1015 |
вище 1015 |
Білок, г/л |
5-25 |
вище 30 |
Альбумін/глобулін |
2,5-4,0 |
0,5-0,2 |
Проба Рівальта |
Негативна |
позитивна |
Лейкоцити, екз. у препараті |
до 15 |
вище 15 |
Транссудат (transsydatus) – бідна білком рідина, що накопичується в тканинах і порожнинах тіла при набряках.
Ексудат (exsudatus) – багата білком рідина, що містить формені елементи крові, і виходить із дрібних вен і капілярів у навколишні тканини і порожнини тіла при запаленні.
Згідно характеру розрізняють такі види ексудату:
– серозний (e. serosum) – ексудат, що складається переважно з плазми і бідний на форменні елементи крові (ексудативний плеврит різної етіології, частіше туберкульозної);
– серозно-фібринозний (e .serofibrinosum) – серозний ексудат, що містить значну домішку фібрину (ексудативний плеврит при туберкульозі, ревматизм);
– серозно-гнійний (e .seropurulentum) – серозний ексудат, що містить лейкоцити, які розпалися, клітини запальних тканин і мікроорганізми (ексудативний плеврит, частіше при туберкульозі, ревматизм);
– гнійний (e. purulentum) – мутний в’язкий ексудат, що містить сегментоядерні нейтрофіли, які розпалися, клітини запальної тканини і мікроорганізми (гнійний плеврит);
– геморагічний (e.haemorrhasicum) – ексудат, що містить значну домішку еритроцитів (злоякісні новоутворення, туберкульоз, інфаркт легені на ранніх стадіях);
– хільозний – ексудат, що містить елементи лімфи і краплі жиру (порушення лімфовідтоку і руйнування великих лімфосудин);
– холестериновий – ексудат, що містить кристали холестерину, характерний для старого осумкованого випоту, частіше туберкульозної етіології.
Діагностичне значення характеру плеврального випоту надано в таблиці 2.40.
Таблиця 2.40
Діагностичне значення характеру плеврального випоту
Характер |
Захворювання |
Транссудат (незапальний) |
Некомпенсована серцева недостатність |
Ексудат (запальний)
|
Ексудативний плеврит (частіше туберкульозний) Ексудативний плеврит (туберкульоз, ревматизм) Гангрена легенів із проривом у плевральну порожнину Злоякісні новоутворення, туберкульоз, ураження, інфаркт легені Розрив великої лімфатичної судини або утруднення лімфовідтоку через грудну протоку внаслідок стиснення пухлиною і збільшеними лімфатичними вузлами Хронічне запалення плеври внаслідок клітинного розпаду з жировим переродженням Давній осумкований випіт в плевральній порожнині |
При дослідженні плеврального випоту обов'язковим є мікроскопія його осаду. Мета мікроскопії – вивчення клітинного складу випоту, яке проводять у нативному, а потім пофарбованому за Романовським-Гимзе препараті. Так, перевага в осаді лімфоцитів підтверджує туберкульозну природу ексудату, еозинофілів – ревматизм, алергійні захворювання, нейтрофілів – гнійні процеси (табл. 2.41).
Таблиця 2.41
Діагностичне значення клітинного складу плеврального випоту
Тип клітин |
Кількість і їхня морфологія |
Клінічне значення |
Еритроцити |
Мало Багато Старі дегенеративні форми Свіжі еритроцити |
Транссудат і серозний ексудат Геморрагічний ексудат Припинення кровотечі Виникнення кровотечі |
Лейкоцити (у полі зору) |
до 15 екз. більш 15 |
Транссудат Ексудат |
Нейтрофіли |
Морфологія клітин збережена, фагоцитоз Ознаки дегенерації |
Сприятливий перебіг
Гнійний процес (гнійний ексудат, тяжкий перебіг) |
Лімфоцити |
80-90 % |
Серозний ексудат у розпалі захворювання (туберкульоз) |
Еозинофіли |
20-80 % |
Алергійні реакції, розсмокту-вання травматичного плевриту |
Плазматичні клітки |
Різко збільшена кількість |
Затяжний характер запального серозного випоту |
Мезотелій |
Розмір 25-50 мкм, велике ядро
Невелика кількість
Багато дегенеративних форми (накопичення, наявність «персневидних кліток») |
Крововилив у плевральну порожнину Транссудат, ексудат (початок і репаративна стадія) Канцероматоз серозних оболонок, тривалий серозний ексудат |
Атипічні клітини |
Поліморфні, вакуолізація цитоплазми, збільшене гіперхромне ядро, наявність мітозу, фагоцитозу |
Канцероматоз плеври (мезателіома) |
Жирові клітини |
Великі утворення, які різко заломлють світло |
Гнійний ексудат із клітинним розпадом, хільозний |
Кристали холестерину |
Тонкі прозорі пластинки з обрізаним кутом |
Тривалий осумкований випіт (туберкульоз) |
Макрофаги |
Велика кількість |
Крововилив у плевру |