Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MINISTERSTVO_OKhORONI_ZDOROV.doc
Скачиваний:
232
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
44.26 Mб
Скачать

3.1. Розпит хворого

Таблиця 3.1

Скарги при захворюваннях серця і магістральних судин

Специфічні

Неспецифічні

Біль в серці

Перебої в діяльності серця

Серцебиття

Задишка

Ядуха

Кашель

Кровохаркання

Непритомність

Зміна діурезу

Лихоманка

Підвищена пітливість

Схуднення

Головний біль

Запаморочення

Безсоння

Порушення зору і слуху

Зміна голосу

Дисфагія

Диспепсичні явища

Спрага

Болі в животі

Болі в суглобах

Специфічні скарги

Біль в серці. Відчуття, які сприймаються хворим як біль в серці, можуть викликати як захворювання серця і магістральних судин, так і позасерцеві причини, обумовлені патологією бронхоле-геневого апарата та плеври, патологією хребта, передньої грудної стінки і м'язів плечового поясу, середостіння, захворюваннями органів черевної порожнини і діафрагми

Перебої в діяльності серця обумовлені порушенням ритму серця і сприймаються хворим як «завмирання», «зупинка», «безладні скорочення» серця. Скарги на перебої пред'являють хворі з миготливою аритмією, екстрасистолією та блокадами серця.

Екстрасистолічна аритмія обумовлена екстракардіальними причинами (дисгормональні), нервоворефлекторними (по типу вісцерокардіальних рефлексів), токсичними (інтоксикація наперстянкою, адреналіном). Однак основне значення в етіології екстрасистолій мають органічні захворювання серця.

Таблиця 3.2

Основні захворювання серця і магістральних судин,

що викликають кардіалгії

Захворювання серця і перикарда

Захворювання магістральних судин

Стенокардія

Інфаркт міокарда

Перикардит

Міокардит, коронаріїт

Вади серця

Кардіоміопатії

Розшарування аневризми аорти

Тромбоемболія легеневої артерії і її гілок

Запальні і дегенеративні ураження аорти

Миготлива аритмія виникає у хворих з мітральним стенозом, атеросклеротичним кардіосклерозом, тиреотоксикозом.

Блокада характеризується уповільненням або припиненням проведення імпульсу по яких-небудь відділах провідної системи серця. Відчуття зупинки серця сприймається хворим при неповній синоаурикулярній або повній атріовентрикулярній блокаді, які розвиваються при органічних захворюваннях серця.

Серцебиття – суб’єктивне відчуття прискорених і посилених скорочень серця (табл. 3.3).

Задишка – ранній і частий симптом серцевої недостатності при багатьох захворюваннях серця. В основі задишки при кардіальній патології лежить зменшення ударного об’єму серця, застій крові в малому колі кровообігу. Гіпоксія, що виникає, приводить до метаболічного ацидозу, зменшення лужних резервів, в результаті цих процесів подразнюється дихальний центр. Клінічно задишка характеризується порушенням глибини, частоти і ритму дихання, виникає спочатку при фізичному навантаженні, а в подальшому, при погіршенні насосної функції серця, і в стані спокою.

Ядуха є наслідком лівошлуночкової недостатності, що виникає при гострому інфаркті міокарда, аортальних вадах, гіпертонічній хворобі, атеросклеротичному кардіосклерозі. Напад ядухи, обумовлений зменшенням скорочувальної здатності лівого шлуночка, що швидко розвивається, при збереженні функції правого шлуночка, називається кардіальною астмою, яка може перейти в набряк легень. Хворий скаржиться на неможливість зробити повноцінний вдих і видих, почуття страху.

Таблиця 3.3

Причини серцебиття

Фізіологічні

Патологічні

Захворювання серця

Позасерцеві причини

Фізична робота

Психоемоційне збудження

Вживання алкоголю, міцного чаю, кави

Лікарські препарати (адреналін, атропін, ніфедіпін)

Ішемічна хвороба серця

Ревмокардит

Перикардит

Вади серця

Пухлина серця

Міокардіопатія

Пролапс мітрального клапана

Синдром передчасного збудження шлуночків (синдром Вольфа-Пар-кінсона-Уайта, синдром Кларка-Леві-Критеску)

Захворювання центральної нервової системи, невроз

Ендокринна патологія

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Лихоманка

Кашель у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи обумовлений застоєм крові в малому колі кровообігу або збільшенням відділів серця і магістральних судин, що здавлюють бронхи і подразнюють гілки блукаючого нерва. Кашель звичайно сухий, при тривалому застої крові в легенях і приєднанні інфекції з'являється мокротиння слизисто-гнійного або гнійного характеру.

Кровохаркання – домішка в мокротині крові у вигляді прожилок, згустків. Іноді хворі пред'являють скарги на масивну легеневу кровотечу.

Виділення крові через рот може бути також внаслідок шлункової кровотечі. Відрізнити кровохаркання від шлункової кровотечі можна за такими ознаками: при кровохарканні кров відкашлюється, кров червона, піниста, має лужну реакцію; при захворюваннях стравоходу і шлунка кров виділяється під час блювоти темно-червоного, іноді коричневого кольору, не піниться, має кислу реакцію (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Клінічні варіанти кровохаркання і легеневої

кровотечі при захворюваннях серця і магістральних судин

Механізм

Патологічний стан

Застій крові в судинах малого кола кровообігу, розрив варікозно розширених колатералей між бронхіальними капілярами і легеневими венами

Мітральний стеноз

Значне гостре підвищення тиску в судинах малого кола кровообігу, порушення проник-ності капілярно-альвеолярної мембрани, діапедез еритроцитів у дихальні шляхи

Тромбоз, емболія леге-невої артерії, інфаркт легені, набряк легені

Прорив стінки аорти, фонтануюча кровотеча в порожнину бронха, в трахею, в легеню

Розшарування аневризми аорти

Непритомність – це короткочасна втрата свідомості, що настає в результаті ішемії мозку. Серед різних причин непритомності значне місце займають захворювання серцево-судинної системи. Зменшення кровопостачання мозку виникає при вадах серця – стенозі вустя аорти, пролапсі мітрального клапану. Епізоди втрати свідомості, під час яких можуть бути судоми, мимовільне сечовипускання, дефекація, обумовлені припиненням ефективної скорочувальної діяльності серця, називаються нападами Морган’ї-Адамса-Стокса. Причинами тимчасової зупинки кровообігу можуть бути аритмії, що призводять як до різкого сповільнення діяльності серця (блокади) або до асистолії шлуночків (асистолічна форма), так і до вираженої тахікардії, фібриляції, тріпотіння шлуночків (гіпердинамічна форма) (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Причини і механізми непритомності при захворюваннях серця

і магістральних судин

Причини

Механізми

Стеноз вустя аорти

Зменшення кровопостачання мозку в зв'язку з утрудненням переходу крові з лівого шлуночка в аорту

Пролапс мітрального клапана

Скороминуча ішемія головного мозку

Аритмії

Тромбоемболія дрібних гілок головного мозку

Синоаурикулярна блокада, атріо-вентрикулярна блокада (повна), виражена синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла

Зменшення кровопостачання мозку в результаті брадикардії, асистолія шлуночків

Синдром передчасного збудження шлуночків (синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, синдром Кларка-Леві-Критеску)

Пароксизмальна тахікардія, асистолія

Синдром подовженого інтервалу Q-T (синдром Романо-Уорда, синдром Жервела-Ланге-Нільсена)

Шлуночкова тахікардія, фібри-ляція шлуночків, асистолія шлуночків, передсердно-шлуночкова дисоціація

Тріпотіння, миготіння передсердь

Тромбоемболія судин головного мозку

Головний біль, запаморочення, безсоння, порушення зору і слуху характерні для гіпертонічної хвороби, вад серця, стенозу вустя аорти, недостатності клапанів аорти, недостатності кровообігу.

Зміна голосу відзначають хворі при розшаруванні аневризми аорти, при вадах серця, що супроводжуються вираженою гіпертрофією шлуночків і лівого передсердя. При цих захворюваннях хворі можуть пред'являти скарги на хрипоту, осиплість голосу, навіть повну втрату голосу в результаті стиснення або паралічу зворотного нерва.

Дисфагія обумовлена тиском на стравохід збільшеного лівого передсердя при мітральному стенозі, збільшеного лівого шлуночка при аортальних вадах і аневризматичному вибуханні аорти.

Спрага спостерігається у хворих з серцевою недостатністю.

Диспепсичні явища – зниження апетиту, блювота, здуття живота у хворих із захворюванням серця свідчать про розвиток правошлуночкової недостатності, порушення кровообігу в органах черевної порожнини.

Біль в животі виникає при різних патологічних станах серцево-судинної системи:

– абдомінальна форма інфаркту міокарда;

– гостра і хронічна правошлуночкова недостатність;

– аневризма черевної аорти;

– атеросклероз брижових артерій;

– тромбоемболія брижової артерії.

Зміни діурезу. Зменшення добової кількості сечі – олігурія, перевага нічного діурезу – ніктурія, є ознаками розвитку серцевої недостатності.

Біль в попереку – інтенсивна, що з'являється раптово у хворих з мітральним стенозом, миготливою аритмією виникає при тромбоемболії ниркової артерії, інфаркті нирки.

Біль в суглобах – симптом ревматичного поліартриту характерні для ревматизму в активній фазі.