- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
3.1. Розпит хворого
Таблиця 3.1
Скарги при захворюваннях серця і магістральних судин
Специфічні |
Неспецифічні |
Біль в серці Перебої в діяльності серця Серцебиття Задишка Ядуха Кашель Кровохаркання Непритомність Зміна діурезу |
Лихоманка Підвищена пітливість Схуднення Головний біль Запаморочення Безсоння Порушення зору і слуху Зміна голосу Дисфагія Диспепсичні явища Спрага Болі в животі Болі в суглобах |
Специфічні скарги
Біль в серці. Відчуття, які сприймаються хворим як біль в серці, можуть викликати як захворювання серця і магістральних судин, так і позасерцеві причини, обумовлені патологією бронхоле-геневого апарата та плеври, патологією хребта, передньої грудної стінки і м'язів плечового поясу, середостіння, захворюваннями органів черевної порожнини і діафрагми
Перебої в діяльності серця обумовлені порушенням ритму серця і сприймаються хворим як «завмирання», «зупинка», «безладні скорочення» серця. Скарги на перебої пред'являють хворі з миготливою аритмією, екстрасистолією та блокадами серця.
Екстрасистолічна аритмія обумовлена екстракардіальними причинами (дисгормональні), нервоворефлекторними (по типу вісцерокардіальних рефлексів), токсичними (інтоксикація наперстянкою, адреналіном). Однак основне значення в етіології екстрасистолій мають органічні захворювання серця.
Таблиця 3.2
Основні захворювання серця і магістральних судин,
що викликають кардіалгії
Захворювання серця і перикарда |
Захворювання магістральних судин |
Стенокардія Інфаркт міокарда Перикардит Міокардит, коронаріїт Вади серця Кардіоміопатії |
Розшарування аневризми аорти Тромбоемболія легеневої артерії і її гілок Запальні і дегенеративні ураження аорти |
Миготлива аритмія виникає у хворих з мітральним стенозом, атеросклеротичним кардіосклерозом, тиреотоксикозом.
Блокада характеризується уповільненням або припиненням проведення імпульсу по яких-небудь відділах провідної системи серця. Відчуття зупинки серця сприймається хворим при неповній синоаурикулярній або повній атріовентрикулярній блокаді, які розвиваються при органічних захворюваннях серця.
Серцебиття – суб’єктивне відчуття прискорених і посилених скорочень серця (табл. 3.3).
Задишка – ранній і частий симптом серцевої недостатності при багатьох захворюваннях серця. В основі задишки при кардіальній патології лежить зменшення ударного об’єму серця, застій крові в малому колі кровообігу. Гіпоксія, що виникає, приводить до метаболічного ацидозу, зменшення лужних резервів, в результаті цих процесів подразнюється дихальний центр. Клінічно задишка характеризується порушенням глибини, частоти і ритму дихання, виникає спочатку при фізичному навантаженні, а в подальшому, при погіршенні насосної функції серця, і в стані спокою.
Ядуха є наслідком лівошлуночкової недостатності, що виникає при гострому інфаркті міокарда, аортальних вадах, гіпертонічній хворобі, атеросклеротичному кардіосклерозі. Напад ядухи, обумовлений зменшенням скорочувальної здатності лівого шлуночка, що швидко розвивається, при збереженні функції правого шлуночка, називається кардіальною астмою, яка може перейти в набряк легень. Хворий скаржиться на неможливість зробити повноцінний вдих і видих, почуття страху.
Таблиця 3.3
Причини серцебиття
Фізіологічні |
Патологічні |
|
Захворювання серця |
Позасерцеві причини |
|
Фізична робота Психоемоційне збудження Вживання алкоголю, міцного чаю, кави Лікарські препарати (адреналін, атропін, ніфедіпін) |
Ішемічна хвороба серця Ревмокардит Перикардит Вади серця Пухлина серця Міокардіопатія Пролапс мітрального клапана Синдром передчасного збудження шлуночків (синдром Вольфа-Пар-кінсона-Уайта, синдром Кларка-Леві-Критеску) |
Захворювання центральної нервової системи, невроз Ендокринна патологія Захворювання шлунково-кишкового тракту Лихоманка |
Кашель у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи обумовлений застоєм крові в малому колі кровообігу або збільшенням відділів серця і магістральних судин, що здавлюють бронхи і подразнюють гілки блукаючого нерва. Кашель звичайно сухий, при тривалому застої крові в легенях і приєднанні інфекції з'являється мокротиння слизисто-гнійного або гнійного характеру.
Кровохаркання – домішка в мокротині крові у вигляді прожилок, згустків. Іноді хворі пред'являють скарги на масивну легеневу кровотечу.
Виділення крові через рот може бути також внаслідок шлункової кровотечі. Відрізнити кровохаркання від шлункової кровотечі можна за такими ознаками: при кровохарканні кров відкашлюється, кров червона, піниста, має лужну реакцію; при захворюваннях стравоходу і шлунка кров виділяється під час блювоти темно-червоного, іноді коричневого кольору, не піниться, має кислу реакцію (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Клінічні варіанти кровохаркання і легеневої
кровотечі при захворюваннях серця і магістральних судин
Механізм |
Патологічний стан |
Застій крові в судинах малого кола кровообігу, розрив варікозно розширених колатералей між бронхіальними капілярами і легеневими венами |
Мітральний стеноз |
Значне гостре підвищення тиску в судинах малого кола кровообігу, порушення проник-ності капілярно-альвеолярної мембрани, діапедез еритроцитів у дихальні шляхи |
Тромбоз, емболія леге-невої артерії, інфаркт легені, набряк легені |
Прорив стінки аорти, фонтануюча кровотеча в порожнину бронха, в трахею, в легеню |
Розшарування аневризми аорти |
Непритомність – це короткочасна втрата свідомості, що настає в результаті ішемії мозку. Серед різних причин непритомності значне місце займають захворювання серцево-судинної системи. Зменшення кровопостачання мозку виникає при вадах серця – стенозі вустя аорти, пролапсі мітрального клапану. Епізоди втрати свідомості, під час яких можуть бути судоми, мимовільне сечовипускання, дефекація, обумовлені припиненням ефективної скорочувальної діяльності серця, називаються нападами Морган’ї-Адамса-Стокса. Причинами тимчасової зупинки кровообігу можуть бути аритмії, що призводять як до різкого сповільнення діяльності серця (блокади) або до асистолії шлуночків (асистолічна форма), так і до вираженої тахікардії, фібриляції, тріпотіння шлуночків (гіпердинамічна форма) (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Причини і механізми непритомності при захворюваннях серця
і магістральних судин
Причини |
Механізми |
Стеноз вустя аорти |
Зменшення кровопостачання мозку в зв'язку з утрудненням переходу крові з лівого шлуночка в аорту |
Пролапс мітрального клапана |
Скороминуча ішемія головного мозку |
Аритмії |
Тромбоемболія дрібних гілок головного мозку |
Синоаурикулярна блокада, атріо-вентрикулярна блокада (повна), виражена синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла |
Зменшення кровопостачання мозку в результаті брадикардії, асистолія шлуночків |
Синдром передчасного збудження шлуночків (синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, синдром Кларка-Леві-Критеску) |
Пароксизмальна тахікардія, асистолія |
Синдром подовженого інтервалу Q-T (синдром Романо-Уорда, синдром Жервела-Ланге-Нільсена) |
Шлуночкова тахікардія, фібри-ляція шлуночків, асистолія шлуночків, передсердно-шлуночкова дисоціація |
Тріпотіння, миготіння передсердь |
Тромбоемболія судин головного мозку |
Головний біль, запаморочення, безсоння, порушення зору і слуху характерні для гіпертонічної хвороби, вад серця, стенозу вустя аорти, недостатності клапанів аорти, недостатності кровообігу.
Зміна голосу відзначають хворі при розшаруванні аневризми аорти, при вадах серця, що супроводжуються вираженою гіпертрофією шлуночків і лівого передсердя. При цих захворюваннях хворі можуть пред'являти скарги на хрипоту, осиплість голосу, навіть повну втрату голосу в результаті стиснення або паралічу зворотного нерва.
Дисфагія обумовлена тиском на стравохід збільшеного лівого передсердя при мітральному стенозі, збільшеного лівого шлуночка при аортальних вадах і аневризматичному вибуханні аорти.
Спрага спостерігається у хворих з серцевою недостатністю.
Диспепсичні явища – зниження апетиту, блювота, здуття живота у хворих із захворюванням серця свідчать про розвиток правошлуночкової недостатності, порушення кровообігу в органах черевної порожнини.
Біль в животі виникає при різних патологічних станах серцево-судинної системи:
– абдомінальна форма інфаркту міокарда;
– гостра і хронічна правошлуночкова недостатність;
– аневризма черевної аорти;
– атеросклероз брижових артерій;
– тромбоемболія брижової артерії.
Зміни діурезу. Зменшення добової кількості сечі – олігурія, перевага нічного діурезу – ніктурія, є ознаками розвитку серцевої недостатності.
Біль в попереку – інтенсивна, що з'являється раптово у хворих з мітральним стенозом, миготливою аритмією виникає при тромбоемболії ниркової артерії, інфаркті нирки.
Біль в суглобах – симптом ревматичного поліартриту характерні для ревматизму в активній фазі.