Огляд порожнини рота

Дослідження органів травлення починають із огляду ротової порожнини. Огляд порожнини рота роблять шпателем при гарному освітленні (краще денному). Послідовно оглядають внутрішню поверхню губ, зуби, ясна, внутрішню поверхню щік, язик, піднебіння, мигдалини, задню стінку глотки.

При огляді необхідно звернути увагу на симетричність анатомічних утворень – асиметрія піднебінного язичка може вказувати на парез м'якого піднебіння або наявність паратонзилярного абсцесу.

Діагностичне значення має жовтяничність слизової м'якого піднебіння, що є ранньою ознакою вірусного гепатиту.

Наявність каріозних зубів може служити джерелом інфекції органів травлення і причиною розвитку нефриту, ревматизму, септичного ендокардиту. Швидке розхитування і випадання зубів характерно для цукрового діабету. Розходження зубів з великими проміжками між ними властиве для акромегалії. Відсутність значної кількості зубів порушує акт пережовування їжі.

Язик як дзеркало травного тракту відіграє важливу роль у діагностиці захворювань внутрішніх органів і зокрема органів травлення .

При захворюваннях органів травлення у 89 % хворих відзначаються рефлекторно-трофічні зміни язика.

Невелике збільшення язика з відбитками зубів по краях може спостерігатися при правці, гарячкових станах, захворюваннях органів травлення; а зменшення розмірів язика і його загострення – при холері, аліментарній дистрофії.

Обкладений язик спостерігається при багатьох хворобах органів травлення. Характер і колір нальоту на язиці може мати велике діагностичне значення: білий наліт часто спостерігається при колітах, перитонітах; блідо-сірий – при гастритах, вірусному гепатіті, інфекційних захворюваннях з лихоманкою; брудно-білий або жовтий – перитоніті; бурий або коричневий – сепсисі.

Поверхня язика визначається станом сосочкового прошарку і характером складок. Атрофія сосочкового прошарку надає поверхні язика яскраво-червоний колір, гладкість, глянсуватість (“полірований, лакований язик”), що може спостерігатися при зниженні секреторної функції шлунка, застосуванні антибіотиків, раці шлунка, хронічних колітах, пелагрі, цирозі печінки, анемії Адісона-Бірмера. При підвищеній секреторній функції шлунка зустрічається розростання сосочкового прошарку – “борознистий язик” Діагностичне значення зміни язика:

– гастрити з підвищеною секреторною функцією – невелике збільшення язика за рахунок набряку слизової і венозного застою в сполученні із сильним розвитком сосочків; поверхня язика покрита суцільним біло-сірим, що важко знімається і складається з тягучого слизу, нальотом (гіперпластичний глосит, glossitis hyperplastici);

– гастрити зі зниженою секреторною функцією – гладенький червоний язик зі слабко розвиненими сосочками (гіпопластичний глосит);

– виразкова хвороба – поверхня язика спочатку залишається чистою, а потім втрачає звичайну вологість і покривається білим або сірувато-жовтим нальотом; на пізніх стадіях язик стає гладеньким, червоним, з атрофованим сосочковим прошарком і зменшується в товщині (“лакований язик”);

– коліти – язик покритий білим нальотом; при хронічних колітах можливий “лакований язик”;

– гострий апендицит – язик незначно обкладений, сухий;

– перитоніт – язик сухий, покритий білуватим нальотом, потім наліт набуває темного відтінку і спинка язика покривається тріщинами;

– цироз печінки – язик червоний, сухий (“малиновий язик”);

– панкреатит – язик сухий;

– гнильний (смердючий) запах може бути викликаний місцевим процесом (каріозний зуб, альвеолярна піорея, гнійні пробки в мигдалинах).

Карієс, брак зубів може приводити до функціональних та запальних захворювань шлунка і кишечника, обумовленим подразненням їх недостатньо механічно підготовленою їжею.