Органи кровообігу

Огляд і пальпація передсерцевої ділянки: наявність серцевого горба; видимий верхівковий поштовх; наявність патологічної пульсації (негативний верхівковий поштовх, серцевий поштовх, пульсації в II міжребер’ї праворуч і ліворуч від краю грудини, в III і/або IV міжребер’ях ліворуч від грудини); наявність віддаленої пульсації (в епігастральній ділянці, в правому підребер'ї, яремній ямці, на шиї); характеристика верхівкового поштовху (локалізація, сила, висота, площа); передсерцеве тремтіння – “котяче муркотання” – локалізація, в яку фазу серцевої діяльності визначається.

Перкусія серця: межі відносної тупості серця (права, верхня, ліва); поперечник серця; ширина судинного пучка; конфігурація серця.

Аускультація серця: ритм серцевої діяльності; тони серця (звучність, тембр, роздвоєння); шуми серця (відношення до фаз серцевої діяльності, місце максимального вислуховування, проведення).

Пульс: симетричність на обох променевих артеріях; ритм; частота; дефіцит пульсу; наповнення; напруга, величина, швидкість, форма.

Артеріальний тиск: систолічний; діастолічний; пульсовий.

Органи травлення

Огляд порожнини рота (стан зубів, язика).

Огляд живота: величина; форма; симетричність; участь в акті дихання; вираженність підшкірних вен; положення пупка; рубці; сліди від застосування грілки; висипання, розчухи; видима перистальтика.

Пальпація живота. Поверхнева пальпація живота: стан тонусу м'язів черевної стінки; болісність; розходження прямих м'язів живота; визначення вільної рідини в черевній порожнині. визначення больових точок.

Методична глибока ковзна пальпація живота за Образцовим-Стражеско (сигмоподібна, сліпа, висхідна і низхідна частини ободової кишки, поперечно-ободова кишка; велика кривизна та воротар шлунку; печінка; селезінка); перкусія печінки.

Нирки та сечовивідна система: пальпація нирки, симптом Пастернацького.

Виділення синдромів та обґрунтування попереднього діагнозу.

VIII. План обстеження хворого

Обов'язкові дослідження для хворих з будь-якою патологією: аналіз крові та сечі клінічні, аналіз крові та сечі на цукор, аналіз калу на яйця глистів, флюорографія органів грудної клітки, ЕКГ.

План обстеження хворих з різною патологією внутрішніх органів (серцево-судинної, травної, дихальної, сечовидільної систем).

IX. Результати додаткових досліджень

1. Лабораторні (назва, дата, результати, висновок).

2. Інструментальні (назва, дата, результати, висновок).

3. Консультації фахівців (дата, висновок).

X. Обґрунтування клінічного діагнозу.

На підставі клінічних та лабораторно-інструментальних даних, виділити провідні синдроми, сформулювати клінічний діагноз за такою схемою: основний діагноз; ускладнення; супутні захворювання.

XI. План лікування.

ХII. Щоденник спостереження.

ХIII. Епікриз.

Контрольні питання

1. Що таке хвороба?

2. Діагноз, його структура і види

3. Пояснити поняття «симптом», «синдром», «симптомокомплекс»

4. Методи обстеження, суб’єктивні, об'єктивні;. інвазивні, неінвазивні

5. Роль вітчизняних клініцистів М.Я. Мудрова, А.Г. Захар'їна, С.П. Боткіна, Н.Д. Стражеска, М.М. Губергрица, В.П. Образцова, Л.Т.Малої в розвитку терапевтичної школи