- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Клінічна семіотика кашлю
Ритм. Згідно ритму виділяють: постійний, періодичний, нападоподібний кашель. Постійний кашель у вигляді окремих кашльових поштовхів, так називане покахикування, спостерігається під час хронічного ларингіту, трахеїту, бронхіту, початкової форми туберкульозу; недостатності кровообігу, пухлині або збільшення лімфовузлів середостіння (стиснення n.vagus), іноді при неврозах, часто ранком при тютюнопалінні. Періодичний (бронхолегеневий) кашель у вигляді послідовних один за одним кашльових поштовхів, що повторюються з деякими проміжками; спостерігається при хронічних захворюваннях: бронхіт, бронхоектазії, бронхоектатична хвороба, емфізема легенів, пневмосклероз, туберкульоз легенів, а також при вдиханні холодного повітря. Нападоподібний кашель зі швидкими один за одним поштовхами, що перериваються гучним видихом, іноді супроводжується блювотою; спостерігається при потраплянні в дихальні шляхи стороннього тіла, при коклюші, наявності каверни, ураження бронхіальних лімфатичних вузлів.
Тембр. Згідно тембру виділяють такі форми кашлю: обережний, гавкаючий, охриплий, беззвучний. Обережний кашель супроводжується гримасою болю, спостерігається під час сухого плевриту, на початковій стадії пневмонії. Гавкаючий кашель – голосний, уривчастий, сухий, обумовлений набряком переважно хибних, або одночасно хибних і істинних голосових зв'язок; спостерігається при ларингіті, а також стиснення трахеї (пухлиною, зобом), істерії. Охриплий кашель обумовлений ураженням істинних голосових зв'язок; спостерігається під час ларингіту. Беззвучний кашель обумовлений ураженням і руйнуванням голосових зв’язок (рак, туберкульоз, сифіліс гортані) або паралічем їхніх м'язів, що призводить до недостатнього змикання голосової щілини. Також беззвучним стає кашель внаслідок різкої загальної слабкості у хворих з тяжкими виснажливими хворобами.
Характер. За характером розрізняють такий кашель: непродуктивний (сухий, без мокротиння) і продуктивний (вологий, з мокротинням). Сухий (непродуктивний) кашель без виділення мокротиння; зустрічається внаслідок бронхіту, ранньої стадії пневмонії (особливо вірусної), інфаркту легені, на початку нападу бронхіальної астми, плевриту, емболії дрібних гілок легеневої артерії. Вологий (продуктивний) кашель супроводжується виділенням мокротиння; характерний для гострої стадії бактеріальної або вірусної інфекції (бронхіт, пневмонія, трахеїт); порожнини в легенях (бронхоектазії, абсцес, рак в стадії розпаду, кавернозна форма туберкульозу). Кількість, характер, колір і запах мокротиння має важливе діагностичне значення при захворюваннях бронхолегеневої системи.
Час появи. За часом появи розрізняють кашель: ранковий, вечірній, денний. Ранковий кашель – «кашель при умиванні» або більш ранній (5-7 година ранку) обумовлений накопиченням за ніч мокротиння та утрудненим його видаленням; спостерігається при хронічних запальних процесах верхніх дихальних щляхів (носоглотки, придаткових пазух, зіва, гортані, трахеї); у хворих з порожнинними утвореннями в легенях, у алкоголіків, при тютюнопалінні. Вечірній кашель обумовлений ваготонією у вечірні години; спостерігається при бронхіті, пневмонії. Нічний кашель зв'язаний з нічний ваготонією і обумовлений стисненням або підвищеною чутливістю n.vagus; спостерігається при збільшенні бронхолегеневих лімфатичних вузлів, туберкульозі легенів.
Причини виникнення. Кашель без видимої причини зустрічається при хронічному бронхіті, туберкульозі легенів, раку. Кашель під час зміни положенні тіла спостерігається за наявності порожнинного утворення в легенях (бронхоектатична хвороба, туберкульоз, абсцес, гангрена легені). Звернувши увагу на те, у якім положенні з'являється кашель, можна припустити локалізацію порожнини в тій чи іншій легені. Кашель під час прийому їжі, особливо з домішкою слизу в мокротині, спостерігається у разі сполучення стравоходу з трахеєю або бронхом (рак стравоходу з проривом у дихальні шляхи, діафрагмальна грижа).
Супутні явища. Кашель «повним ротом» – кашель з виділенням великої кількості мокротиння характерний для порожнин (бронхоектазії), прориву в бронх абсцесу або емпієми. Кашель, що супроводжується блювотою, обумовлений близьким взаємним розташуванням блювотного і дихального центрів; спостерігається під час коклюшу у дітей (блювота настає наприкінці кашльового нападу), туберкульозі легенів (при кашлі після їжі, внаслідок підвищеного збудження n.vagus), хронічного фарингіту (внаслідок подразнення слизової зіву в'язким мокротинням). Кашель, що супроводжується хриплим голосом, обумовлений ураженням голосових зв'язок при ларингіті, пухлині гортані, стисненні зворотного нерва. Кашель, що супроводжується болем на висоті вдиху (плевральний кашель), спостерігається при плевритах. Кашель, що супроводжується свистячим подихом, зустрічається під час нападу бронхіальної астми, трахеїту. Кашель, що супроводжується вираженою задишкою, спостерігається за наявності альвеолітів (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Семіотика кашлю
Показники |
Варіант |
Характеристика |
Патологічні стани |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Ритм |
Постійний |
Покахикування у вигляді окремих кашльових поштовхів |
Хронічний ларингіт, трахеїт, бронхіт, початкова стадія туберкульозу, серцева недостат-ність, стиснення n.vagus, невроз |
|
Періодиний (бронхоле-геневий) |
Серія кашльових поштов-хів, котрі повторюються з невеликими проміжками |
Загострення хронічної бронхо-легеневої патології (бронхіт, бронхоектатична хвороба, тубер-кульоз, емфізема, пневмосклероз); вдих холодного повітря |
||
Нападопо-дібний |
Несподіваний початок серії кашльових поштов-хів, які перериваються гучним видихом |
Стороннє тіло в дихальних шляхах, коклюш, кавернозна форма туберкульозу легенів, абсцес легені |
||
Тембр |
Обережний |
Короткі обережні кашлеві поштовхи с гримасою болю |
Сухий плеврит, початкова стадія пневмонії |
|
Гавкаючий |
Гучний, уривчастий, сухий кашель |
Ларингіт, стиснення трахеї, істерія |
||
Хриплий |
Неголосний, тихий кашель |
Ларингіт |
||
Беззвучний |
Без звуку |
Рак, туберкульоз, сифіліс гортані, у тяхких хворих |
||
Характер |
Сухий (непродук-тивний) |
Кашель без виділення мокротиння |
Бронхіт, рання стадія пневмонії, інфаркт легені, плеврит, на початку нападу бронхіальної астми |
|
Вологий (продук-тивний) |
Кашель з виділенням мокротиння |
Гостра стадія бактеріальної і вірусної інфекції, порожнинні утворення в легенях |
||
Час появи |
Ранковий |
“Кашель при умиванні”, в 5-7 годин ранку |
Хронічний запальний процес верхніх дихальних шляхів, порожнинні утворення в легенях, при тютюнопалінні |
|
Вечірній |
Посилюється в другій половині дня |
Бронхіт, пневмонія |
||
Нічний |
З’являється або посилюється в нічні години |
Збільшення внутрішньолегеневих лімфовузлів (туберкульоз, бронхогенний рак, захворювання крові) |
Продовження таблиці 2.3
1 |
2 |
3 |
4 |
Умови виникнення |
Без причин |
|
Хронічний бронхіт, туберкульоз, бронхогенний рак |
Зміна положення тіла |
Поява або посилення кашлю у визначеному положенні (частіше на здоровому боці) |
Порожнинні утворення в легенях (бронхоектазії, абсцеси, рак в стадії розпаду) |
|
Прийом їжі |
Сухий кашель під час прийому їжі або кашель з домішкою слизу і кусочків їжі в мокротині |
Рак страховоду з проривом в дихальні шляхи; діафрагмальна грижа
|
|
Супутні явища |
Блювота |
Під час кашлю або після нападу |
Коклюш, туберкульоз, хронічний фарингіт |
Зміна голосу |
Охриплий голос |
Ларингіт, пухлина гортані, стиснення поворотного нерва |
|
Больовий синдром |
За грудиною в нижніх і бокових відділах |
Медіастінальний, сухий або метастатичний плеврит |
|
Виражена задишка |
|
Альвеоліт |
Діагностичне значення різних варіантів кашлю. Сухий нападоподібний кашель, виснажливий, приносить полегшення – типова відповідна реакція на вдихання подразників або потрапляння (аспірації) стороннього тіла; характерний для ранньої стадії пневмонії (особливо вірусної), інфаркту легені, початку нападу бронхіальної астми, легеневої емболії. Сухому кашлю за наявності гострого бронхіту нерідко попередує почуття стиснення в грудях, утруднення дихання.
Тривалий сухий, виснажливий кашель, звичайно обумовлений ендобронхіальною пухлиною, стисненням великих бронхів або трахеї зовні (збільшеними лімфовузлами середостіння), а також легеневим фіброзом, застійною серцевою недостатністю.
Коклюшеподібний кашель – болісний напад сухого кашлю, що змінюється глибоким диханням і супроводжується подовженим свистом; обумовлений звуженням просвіту дихальних шляхів (пухлиною), їх стисненням збільшеними лімфатичними вузлами, судомним спазмом або гострим набряком голосових зв'язок. Якщо напад затягується, то з'являється ціаноз шиї й обличчя, набрякання шийних вен, що обумовлено застоєм венозної крові в зв'язку з підвищенням внутрішньогрудного тиску і порушенням відтоку крові в праве передсердя.
Сухий кашель (крайній ступінь), нагадує свист, утруднене дихання (стрідор), нерідко виникає в нічний час, обумовлений пухлиною великих бронхів або трахеї, а також їх стискуванням ззовні.
Тривалий нападоподібний продуктивний кашель, який закінчується відходженням мокротиння, особливо з тяжким нападом перед сном і больовим синдромом ранком (після сну), характерний для хронічного бронхіту. Іноді також напади кашлю можуть супроводжуватися сінкопальними станами (своєрідним кашльовим синдромом) або розвитком пневмомедіастінума (прорив повітря в середостіння).
Рефлекторний кашель може спостерігатися при подразненні зовнішнього слухового проходу, опущенні ніг у холодну воду, у дітей під час сну внаслідок скидання ковдри (переохолодження), а також при натисненні на печінку, при апендициті, холециститі (обумовлено подразненням n.vagus).
Деталізація: ритм (постійний, періодичний, нападоподібний), тембр (обережний, гавкаючий, хриплий, беззвучний), характер (продуктивний, непродуктивний), інтенсивність (невеликий, помірний, сильний), час появи (ранком, увечері, уночі, протягом дня), причини появи (фізичне навантаження, травма грудної клітки, перенесені інфекції), супутні явища, біль, від чого зменшується чи зникає (самостійно, у спокої, вимушене положення, прийом лікарських препаратів, не припиняється).
Біль у грудній клітці – важлива клінічна ознака, що може бути обумовлена як захворюваннями самої дихальної системи, так і патологічними процесами інших органів і систем. При цьому больовий синдром може мати рефлекторний характер у вигляді нейросудинних і нейротрофічних змін структур грудної клітки (м'язи, нерви, хрящі, ребра, хребет) внаслідок ураження внутрішніх органів (легені, серце, печінка, шлунок, жовчний міхур).
Болі у грудній клітці, пов'язані з ураженням органів дихання, обумовлені ураженням плеври, рідше бронхів і легенів. В основі виникнення больових відчуттів лежить подразнення больових рецепторів, розташованих у плеврі і слизовій оболонці бронхів (легенева паренхіма практично позбавлена больових рецепторів). Відмінною рисою болю при захворюваннях органів дихання є їхній зв'язок з диханням, кашлем, зміною положення тіла. Розрізняють болі гострі (спонтанний пневмоторакс, тромбоемболія легеневої артерії) і постійні (плеврит, пневмонія, пухлини), а за локалізацією виділяють поверхневі, обумовлені ураженням тканин грудної стінки (міозити, періостити, неврити, переломи) і глибокі, обумовлені ураженням легенів, плеври, органів середостіння (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Причини болю у грудній клітці
Легеневі |
Позалегеневі |
Ураження плеври: плеврит (сухий, метастатичний), зрощення (після гнійного плевриту), спонтанний пневмоторакс Ураження легенів із залученням до патологічного процесу плеври: пневмонія, інфаркт легені, туберкульоз, рак, абсцес, гангрена Ураження трахеї і бронхів: бронхогенний рак, термічні та травматичні ушкодження трахеї (опіки, травми) Ураження бронхолегеневих лімфовузлів |
Ураження інших органів і систем: Серцево-судинна система: стенокардія, інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, розшарування аневризми аорти. Кістково-м'язова система: періостити, переломи, міозити, артрити, метастатичне ураження, остеохондроз Нервова система: неврити, міжреберна невралгія Органи кровотворення: лейкози, В12-дефіцитна анемія, мієломна хвороба Система травлення: холецистит, жовчнокам’яна хвороба, абсцес печінки, діафрагмальна грижа Інші причини: Оперізуючий лишай |