Ультразвукове дослідження підшлункової залози

Показанням до проведення ехографії підшлункової залози є пальпаторна болісність в ділянці її проекції або визначення при пальпації пухлиноподібного утворення в епігастраіьной ділянці, в лівому підребер'ї. При гострому і рецидивуючому хронічному панкреатиті показана повторна ехографія з метою своєчасного виявлення ускладнень, а також верифікації зворотного розвитку процесу. Ультразвукове дослідження рекомендується у всіх випадках підозри на кісту, абсцес, гематому, рак підшлункової залози.

Основними критеріями оцінки підшлункової залози за допомогою ехографії є її форма, розміри, контур і ехоструктура; допоміжними – відстань від аорти до дорзальної поверхні печінки, стан основних навколишніх кровоносних судин і прилягаючих органів, а також діаметр і стан вірсунгової протоки.

Розрізняють дифузійне і сегментарне збільшення підшлункової залози. Дифузійне збільшення зустрічається здебільшого при гострому і хронічному панкреатиті, що обумовлене набряком залози. Сегментарне збільшення зустрічається при локальному запаленні, а частіше – при кістах, гематомах і злоякісних новоутвореннях.

Основні ехографічні ознаки раку підшлункової залози: сегментарне збільшення розміру органа, зміна його структури і контуру. Сегментарне збільшення підшлункової залози зустрічається в 94 % випадків. Ехографічно виявляється утворення від 2 см і більш у діаметрі.

Контур підшлункової залози при раку нерівний за рахунок вибухания пухлини. В 23-32 % випадків відзначається інфільтрація ракової пухлини в навколишні органи і тканини, що призводить до зміни форми і контуру підшлункової залози.

Ехоструктура підшлункової залози при наявності раку вірогідно відрізняється від нормальної. В більшості випадків вогнище раку характеризується бідної ехоструктурою з дрібними, нерівномірно розподіленими ехосигналами. В ряді випадків відзначається посилена ехоструктура, що може бути дифузійною або гетерогенною. Зустрічаються вогнища з посиленням ехоструктури в центрі і ослабленням по периферії і навпаки.

Непрямі ознаки раку підшлункової залози: пристенотичне розширення вірсунгової протоки. При інфільтрації пухлини в навколишню клітковину залоза перестає переміщатися при акті дихання.

В розпізнаванні раку підшлункової залози, особливо на ранній стадії, ультразвукове дослідження має обмежене значення. Ехографічно ракова пухлина, що виявляється лише у випадках досить великих її розмірів, як правило, вже є неоперабельною. Незважаючи на обмежені можливості ультразвукової діагностики патології підшлункової залози, це дослідження повинне бути першим з додаткових методів дослідження при підозрі на патологію даного органа.

Рентгенологічне дослідження

Рентгенологічне дослідження залишається одним з основних методів діагностики патології шлунково-кишкового тракту.

При наявності раку стравоходу контрастна суспензія затримується над визначеним місцем стравоходу і проходить далі тонким струмком. В цьому ж місці відзначається нерівність рельєфу слизової оболонки, поїденність або згладженість контурів її складок. При наявності мозкоподібного раку видимий дефект наповнення, з нерівними краями відповідно горбистій поверхні пухлини і без помітного розширення вище звуження.

При хронічному гастриті з нормальною або підвищеною секрецією відзначається потовщення складок, підвищений м'язовий тонус, посилена перистальтика воротаря. Складки слизової оболонки шлунка ригідні, мають неправильний напрямок, рельєф її грубозернистий. Ці зміни переважно локалізовані у воротарі і дванадцятипалій кишці (гастродуоденіт, пілородуоденіт).

Рентгенологічне дослідження. При виразковій хворобі діагноз базується на виявленні характерних морфологічних і функціональних змін, зокрема порушення рухової функції шлунка і дванадцятипалої кишки (спазм). Головною рентгенологічною ознакою є ніша (випинання контуру шлунка), що утворюється внаслідок затримки контрастної маси у виразковому поглибленні. Ніша має вигляд темної плями різної форми, що звичайно розташовується на передній і задній поверхнях малої кривизни шлунка, в цибулині. Серед непрямих функціональних ознак виразкової хвороби характерний симптом «вказівного пальця»: на стороні, протилежній локалізації виразок, виникає глибока борозна внаслідок спастичного скорочення м'язової оболонки. Це втягнення розділяє шлунок на дві половин – двопорожнинний шлунок. Деформації піддається і дванадцятипала кишка при спазмах і спайках (симптом «метелика», «трилисника»).