4.5. Розпит хворого

Скарги: біль в правому підребер'ї, диспептичні явища, шкірна сверблячка, зміна кольору шкіри (жовтяниця), кровотечі, збільшення живота (асцит), зміна загального самопочуття.

Біль в правому підребер’ї. Причинами болю можуть бути запалення аби розтягання глисонової капсули; розтягання або скорочення (дискінезія) жовчовивідних шляхів. Біль може провокуватися такими факторами, як переїдання, зловживання жирною, гострою, смаженою їжею, зловживання алкоголем, фізичне навантаження, емоційна напруга, переохолодження, вагітність.

Біль за характером може бути нападоподібний і постійний.

Нападоподібний біль в правому підребер'ї ("печінкова колька") характеризується раптовим початком і закінченням, частіше виникає увечері або вночі (обумовлені впливом вагуса, тонус якого підвищується увечері і вночі), тривалість нападу від декількох хвилин до декількох годин і днів.

Біль різної інтенсивності, часто дуже сильний ріжучого, колючого, стріляючого характеру, виникає через 3-4 години після провокуючого фактора, супроводжується лихоманкою до 40 °С, нудотою, блювотою. Первинна локалізація в правому підребер'ї або епігастрії, в подальшому біль поширюється на в праве плече, лопатку, шию, що обумовлено загальною іннервацією вагуса зазначених ділянок.

Нападоподібний біль характерний для жовчнокам'яної хвороби, гострого холециститу, гострої правошлуночкової недостатності, рідше для дискінезії жовчовивідних шляхів.

Особливістю больового синдрому при дискінезії жовчовивідних шляхів, обумовленої впливом вагуса та одночасним скороченням жовчного міхура і сфінктерів Одді і Люткинса є:

– короткочасність нападу (кілька хвилин);

– відсутність зв'язку з прийомом їжі;

– відсутність зв'язку з якістю і характером їжі;

– відсутність ознак запалення;

– відсутність болючості в типових діафрагмальних точках.

Постійні болі – ниючі, тупі, помірної сили, котрі супроводжуються відчуттям тяжкості і розпирання в правому підребер'ї, без іррадіації, тривалі, характерні для гепатитів, паразитарних уражень печінки, пухлин і метастатичного ураження печінки.

Диспептичні явища:

1. Зниження апетиту (гострі гепатити).

2. Зміна смаку: гіркота в роті, відраза до жирного (хронічні гепатити).

3. Відрижка, нудота, блювота, що не приносить полегшення (гострий холецистит, гострий гепатит, гострий холангіт, жовчнокам'яна хвороба, цирози печінки), метеоризм, запори, проноси, мелена (цирози печінки).

Диспептичні явища обумовлені:

– порушенням моторної і евакуаторної функцій кишечника, що супроводжується виникненням гастриту, коліту;

– вторинними змінами біліарної системи внаслідок порушення секреції жовчі і бар'єрної функції печінки;

– проявом синдрому портальної гіпертензії при цирозах печінки (кривава блювота і мелена).

Шкірна сверблячка є одним з ранніх симптомів захворювання печінки і жовчовивідних шляхів і носить, як правило, центральний характер (тобто підсилюється при звертанні уваги), виникає вночі, сильна, тривала (до декількох років), сполучається частіше з жовтяничністю шкірних покривів. Шкірна сверблячка обумовлена подразненням нервових закінчень шкіри жовчними кислотами, в надлишковій кількості циркулюючими в крові, і спостерігається при механічній і паренхіматозної жовтяницях.

Зміна кольору шкіри (жовтяница). Жовте забарвлення шкірних покривів (іcterus) обумовлена накопиченням в крові і тканинах жовчних пігментів. Може виникати поступово або нападоподібно, часто супроводжується шкірною сверблячкою; спостерігається при гострому холециститі, гепатитах, цирозах печінки.

Кровотеча (стравохідна, гемороїдальна,) виникає внаслідок підвищення тиску в системі ворітної вени (синдром портальної гіпертензії), порушення проникності судинних стінок і дефектів згортаючої системи крові.

Збільшення живота обумовлене підвищенням тиску в системі портальної вени і розвитком асциту (цироз печінки) або асиметричним збільшенням живота через зміну розмірів печінки (пухлина, ехінококоз).

Зміна загального самопочуття при захворюваннях печінки обумовлена порушенням її бар'єрної функції та інтоксикацією центральної нервової системи:

а) лихоманка: субфебрильна (гострий гепатит, цирози печінки); ремітуюча (гнійний холецистит, абсцес печінки); висока, постійна, до 40 °С (гострий холецистит, жовчнокам'яна хвороба);

б) схуднення, що виникає в результаті порушення обмінних процесів (білкового, вуглеводного, жирового) при цирозах, раку печінки, сифілісі;

в) дратівливість, головний біль, стомлюваність, сонливість, безсоння, надмірна помисливість, що розвиваються внаслідок інтоксикації центральної нервової системи, спостерігаються при хронічних гепатитах, цирозах;

г) збудження, марення, судороги, коматозний стан (гепатаргія), обумовлені так само інтоксикацією центральної нервової системи при хронічній печінковій недостатності внаслідок злоякісних пухлин, гострої дистрофії печінки.