- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
6.4. Інструментальні методи дослідження
В гематологічній практиці рентгенологічне дослідження дозволяє виявити збільшені лімфатичні вузли середостіння, що патогномонічно для системного ураження лімфатичного апарату при деяких гемобластозах – лімфолейкоз, лімфогранулематоз. Рентгенологічне дослідження інформативно для встановлення патології кісток при захворюваннях органів кровотворення. Пухлини кісткової системи можуть мати власне кістковомозкове походження з судин кісткового мозку або з ретикулярної строми. Значні зміни кісткового скелета виявляються при мієломній хворобі. На рентгенограмах кісток черепа, тазу і ребрах визначаються округлі дефекти різних розмірів. В результаті дифузного остеопорозу можливо уплощення тіл хребців, які набувають форми “риб'ячих хребців”. При лімфогранулематозі в результаті переходу патологічного процесу з лімфатичних вузлів відбувається деформація і руйнування кісток.
Рентгенологічне дослідження кісток і суглобів виявляє зміни опорно-рухового апарату при гемофілії в результаті крововиливів в порожнини суглобів, в кістковомозковий простір.
Контрольні питання
1. Значення загального клінічне аналізу крові. Нормативи основних показників.
2. Фактори, що впливають на показники клінічного аналізу крові.
3. Умови й правила забору крові для дослідження.
4. Еритроцити: характеристика, фізіологічна зміна, діагностичне значення кількісної і якісної їхньої зміни.
5. Лейкоцити: характеристика, фізіологічна зміна, діагностичне значення кількісної і якісної їхньої зміни.
6. Тромбоцити: характеристика, фізіологічна зміна, діагностичне значення кількісної їхньої зміни.
7. Гемоглобін, кольоровий показник. Діагностичне значення їхніх змін.
8. Гематологічні синдроми: запалення, алергії, анемії, гострого лейкозу, хронічного мієло - і лімфолейкозу.
Тест-контроль
1. Який колір шкіри у хворого з залізодефіцитною анемією?
А. Блідість з зеленуватим відтінком
В. Блідість з ціанозом
С. Блідість з крововиливами
D. Блідість з жовтим відтінком
Е. Блідість з землистим відтінком
2. Який колір шкіри у хворого з В12-дефіцитною анемією?
А. Блідість з зеленуватим відтінком
В. Блідість з ціанозом
С. Блідість з крововиливами
D. Блідість з жовто-лимонним відтінком
Е. Блідість з землистим відтінком
3. При який анемії хворий має порушення смаку, пристрасть до крейди, глини?
А. В12-дефіцитна
В. Гемолітична
С. Залізодефіцитна
D. Апластична
Е. Постгеморагічна
4. При якому патологічному стані виявляється абсолютний еритроцитоз?
А. Істинна поліцитемія
В. Захворювання легенів
С. Вроджені вади серця
D. Лімфогранулематоз
Е. Рак нирки
5. Анізоцитоз визначається як такі зміни еритроцитів:
А. Дегенеративні включення
В. Базофільна зернистість
С. Зміни кольору
D. Зміни розміру
Е. Зміни форми
6. Пойкілоцитоз визначається як такі зміни еритроцитів:
А. Дегенеративні включення
В. Базофільна зернистість
С. Зміни кольору
D. Зміни розміру
Е. Зміни форми
7. Нейтрофільоз виявляється при такому патологічного стані:
А. Гнійний процес
В. Вірусна інфекція
С. Гострий алейкемічний лейкоз
D. Апластична анемія
Е. Системний червоний вовчак
8. Еозинофілія виявляється при такому патологічному стані:
А. Виразкова хвороба шлунка
В. Залізодефіцитна анемія
С. Гельмінтози
D. Пневмонія
Е. Вірусний гепатит
9. Уповільнення швидкості осідання еритроцитів виявляється при такому патологічному стані:
А. Гострий лейкоз
В. Лімфогранулематоз
С. Мієломна хвороба
D. Істинна поліцитемія
Е. Апластична анемія
10. Тромбоцитопенія визначається при такому патологічному стані:
А. Залізодефіцитна анемія
В. Хвороба Вергольфа
С. Лімфогранулематоз
D. Лімфолейкоз
Е. В12-дефіцитна анемія
11. Хвора 56 р., скаржиться на слабість, стомлюваність, серцебиття, зниження працездатності. Об'єктивно: блідість шкіри, видимих слизових, тахікардія, систолічний шум над верхівкою, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧСС 90 за хвилину. Печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові: еритроцити – 3,6*1012/л, Нb – 76 г/л, кольоровий показник – 0,74, лейкоцити – 3,8*109/л, ШОЕ – 18 мм/год., сироваткове залізо 7,6 мм/л. Яка анемія у хворої?
А. В12-дефіцитна
В. Залізодефіцитна
С. Постгеморагічна
D. Апластична
Е. Гемолітична
12. Хворий 45 років скаржиться на відчуття печії язика, біль в животі, шаткість при ходьбі, закрепи. Об’єктивно: шкіра бліда з лимонним відтінком, тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці, язик червоний, сосочки згладжені, гепатомегалія. Аналіз крові клінічний: еритроцити – 3,6*10 12/л, Нв – 88 г/л, кольоровий показник – 1,3; лейкоцити – 3,8*10 9/л, ШОЕ – 22 мм/год. Яка анемія у хворого?
А. В12-дефіцитна
В. Залізодефіцитна
С. Постгеморагічна
D. Апластична
Е. Гемолітична
16. Хвора М., 63 років, перебуває на обстеженні із приводу анемії неясного походження. В аналізі крові: еритроцити – 2,9*1012 /л, гемоглобін – 74 г/л, лейкоцити – 2,2*109 /л , бластные клітини – 88 %, нейтрофіли – 7 %, лімфоцити – 3 %, моноцити – 2 %. ШОЕ – 38 мм/год. Який показник свідчить про наявність гострого лейкозу?
Бластні клітини
Еритроцитопенія
Лейкопенія
Нейтропенія
Лімфопенія
19. Хворий С., 34 років, скаржиться на збільшення шийних лімфатичних вузлів, пітливість, шкірну сверблячку. Ліворуч на бічній поверхні шиї і в надключичній ділянці пальпуються три лімфатичних вузли діаметром 1.5, 2 і 2.5 см; середньої щільності, безболісні. Печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові: еритрорцити – 3,8*1012/л; Нb = 92 г/л; кольоровийпоказник = 0,86; тромбоцити –370*109/л; лейкоцити – 9,4*109/л; нейтрофіли – 83 %, лімфоцити – 7 %; моноцити – 5 %; ШОЕ – 43 мм/год. Попередній діагноз лімфогранулематоз. Яке дослідження може підтвердити цей діагноз?
А. Клітини Березовського-Штернберга в пунктаті лімфовузлів
В. Дослідження сечі на білок Бенс-Джонса
С. С-реактивний білок крові
D. Коагулограма
Е. Загальний білок і його фракції в крові