- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Алгоритм електрокардіографічної діагностики
РИТМ
Правильний ритм: R-R = R-R ( 10 %).
Неправильний ритм: R-R R-R (> 10 %).
1. Миготлива аритмія.
2. Екстрасистолія.
3. Тріпотіння передсердь неправильної форми.
4. Атріовентрикулярні блокади ІІ ступеня.
5. Синоаурикулярна блокада.
6. Мерехтіння шлуночків.
7. Вислизаючі ритми.
8. Парасистолія.
9. Синусова (дихальна) аритмія.
10. Синдром тахі-, брадикардії.
ВОДІЙ РИТМУ
Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
1. Передсерцевий.
2. Вузловий.
3. Ідіовентрикулярний.
4. Атріовентрикулярна дисоціація.
5. Міграція водія ритму.
ВОЛЬТАЖ
Нормальний: = 5-20 мм
Високий: 15-20мм (у грудних відведеннях > 25мм).
1. Гіпертрофія міокарда шлуночків.
2. Блокада ніжок пучка Гіса.
3. Блокада гілок ніжок пучка Гіса.
4. Штучний водій ритму.
Низький: 5мм (у грудних відведеннях 10мм).
1. Гострий інфаркт міокарда.
2. Міокардит (дифузійна зміна міокарда).
3. Кардіосклероз.
4. Ексудативний перикардит.
5. Інтоксикації.
ЧАСТОТА СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ (ЧСС)
Нормальна:
Тахікардія: (ЧСС 90 ударів за хвилину).
1. Синусова тахікардія.
2. Непароксизмальна тахікардія.
3. Пароксизмальна тахікардія.
4. Тріпотіння передсердь (тахісистолічна форма).
5. Миготлива аритмія (тахісистолічна форма).
6. Тріпотіння шлуночків.
7. Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.
8. Синдром Кларка-Леві-Крітеску.
9. Фібриляція шлуночків.
Брадикардія: (ЧСС 60 ударів за хвилину).
1. Синусова брадикардія.
2. Повна атріовентрикулярна блокада.
3. Миготлива аритмія – брадисистолічна форма.
4. Синоаурикулярна блокада.
5. Синдром Фрідеріка.
6. Ідіовентрикулярний ритм.
Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
Зубець Р 1-2 мм, 0,08-0,1 сек, позитивний; за виключенням відведень aVR, V1, де зубець Р негативний (табл. 3.56).
Таблиця 3.56
Можливі варіанти зміни зубця Р
ЕКГ |
Варіанти зміни зубця Р |
Умови виникнення |
1 |
2 |
3 |
|
Розширений >0,11 сек в усіх відведеннях |
Внутрішньопередсердна блокада і блокада пучка Бахмана |
|
Розширений >0,11 сек, двогорбий ("Р-mіtrale") у відве-деннях І, aVL, V5-6 |
Гіпертрофія лівого передсердя: мітральний стеноз, недостат-ність мітрального клапана, недостатність аортального кла-пана, артеріальна гіпертензія |
|
Збільшений > 2,5 мм, загострений, розширений > 0,11 сек ("Р-pulmonale") у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF |
Гіпертрофія правого передсердя: легеневе серце, бронхіальна астма, емфізема легень, пневмосклероз, тромбоемболія легеневої артерії |
|
Збільшений > 2,5 мм, двогорбий, розширений > 0,11 сек ("Р-cardіale») у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF |
Гіпертрофія обох передсердь
|
Продовження таблиці 3.56
1 |
2 |
3 |
|
Негативний (у відведеннях aVR, V1 – варіант норми) |
Передсердний ритм, верхнє-вузловий ритм
|
|
Не постійний за формою і положен-ням в межах одного відведення |
Міграція водія ритму |
|
Відсутній, ізоелектричний
|
Миготлива аритмія, тріпотіння і мерехтіння шлуночків, ідіовентрикулярний ритм, вузловий ритм |
|
Періодично випадає |
Екстрасистолія, парасистолія, вислизуючі ритми, синоаурикулярна блокада, дисоціація з інтерференцією |
|
Зникнення |
Миготлива аритмія, тріпотіння передсердь |
|
Пилкоподібний |
Тріпотіння передсердь |
|
По типу "щит-на-меч" у відведенні v1 |
Гіпертрофія лівого передсердя |
|
Знижений, згладжений |
Ексудативний перикардит: у астеніків у відведеннях І, aVL, у гіперстеніків у відведеннях ІІІ, aVF |
|
Негативний, з’являється за комплексом QRS |
Блокована екстрасистолія, повна атріовентрикулярна блокада |
Інтервал P-Q (P-R) 0,16-0,18 сек (сегмент PQ – 0,04-0,08 сек)
Таблиця 3.57
Можливі варіанти зміни інтервалу P-Q
ЕКГ |
Варіанти зміни інтервалу P-Q |
Умови виникнення |
|
Укорочений <0,12 с |
Синдром Кларка-Леві-Критеску, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта з деформацією комплексу QRS, гіпокальціємія |
|
Подовжений 0,2 с |
Атріовентрикулярна блокада І ступеня, гіперкаліемія, гіперкальціемія |
|
Прогресуюче подовження з випаданням комплексу QRS |
Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня з періодами Венкебаха-Самойлова (тип Мобіц І)
|
|
Різновеликі |
Міграція водія ритму, повна AV-блокада, атріовентрикулярна дисоціація |
Зубець Q <1/4R; <0,03 сек
Таблиця 3.58
Варіанти зміни зубця Q у нормі і патології
ЕКГ |
Варіанти зміни зубця Q |
Умови виникнення |
ФІЗІОЛОГІЧНІ |
||
|
Глибокий (до 50 % амплітуди зубця R) у відведенні aVL |
Може бути в нормі |
Зубець Q 1/4R у відведеннях І, V6 |
Поворот проти годин-никової стрілки у гіперстеніків |
|
ПАТОЛОГІЧНІ |
||
|
QІ>QІІ>QІІІ (Q-тип)
|
Поворот серця верхівкою вперед |
|
Q>1/4R; >0,03 сек
|
Гострий інфаркт міокарду, рубець |
|
QІІІ/SІ +«Р-pulmonale» у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF |
Тромбоемболія легеневої артерії |
|
Комплекс QS |
Трансмуральний інфаркт міокарду (гостра стадія і рубець) |
Зубець R (QRS) 5-25 мм; 0,08-0,1 сек
Таблиця 3.59
Можливі варіанти зміни зубця R (QRS)
ЕКГ |
Варіанти зміни зубця R (QRS) |
Умови виникнення |
|
Низький (<5 мм у відведеннях І, ІІ, ІІІ і <8 мм у відведенні V1-6) |
Гострий інфаркт міокарду, перикардити, токсичні міокардити, панцирне серце |
|
Високий |
Гіпертрофія шлуночків, підвищення тонусу симпатичного відділу нервової системи, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, блокада правої ніжки пучка Гіса і її гілок |
|
Зубець R зникає (комплекс QS) |
Трансмуральний інфаркт міокарда (гостра стадія і рубець) |
|
Деформований комплекс QRS |
Блокада ніжок пучка Гіса, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, шлуночкова екстра-систолія, ідіовентри-кулярний ритм, ШВР, тріпотіння і мерехтіння шлуночків, парасистолія |
Зубець S (факультативний) 1-6 мм; 0,04 сек
Таблиця 3.60
Варіанти зміни зубця S
ЕКГ |
Варіанти зміни зубця S |
Умови виникнення |
ФІЗІОЛОГІЧНІ |
||
|
SІ>SІІ>SІІІ (S-тип) |
Поворот серця верхівкою назад |
ПАТОЛОГІЧНІ |
||
|
Наявність зубця S у відведенні V6 |
Поворот серця по годинниковій стрілці |
|
Глибокий зубець S у відведеннях І, v1-v6; (S-тип ЕКГ) |
Поворот по годинниковій стрілці, блокада правої ніжки пучка Гіса |
|
Глибокий, широкий (> 0,03 сек), закруглений у лівих відведеннях V1, aVL, V5-V6 |
Блокада правої ніжки пучка Гіса
|
|
Комплекс QS |
Трансмуральний інфаркт міокарду (гостра стадія, рубець) |
|
Деформований |
Екстрасистолія |
Сегмент ST на ізолінії 0,5 мм; +1 мм у відведенні V1
Таблиця 3.61
Варіанти зсуву сегмента ST
ЕКГ |
Варіанти зсуву сегмента ST |
Умови виникнення |
|
У вигляді монофазної кривої |
Гострий інфаркт міокарду (ушкодження) |
|
Вище ізолінії, увігнутий убік ізолінії |
Синдром ранньої реполяризації шлуночків |
|
Вище ізолінії |
Гострий інфаркт міокарда (еволюція гострої стадії) |
|
Кососпадаючий, зміщений нижче ізолінії |
Систолічне перевантаження шлуночків |
|
Коритоподібний зсув нижче ізолінії |
Дігіталісна інтоксикація |
|
Косо-висхідний, зміщений нижче ізолінії
|
Систолічне перевантаження шлуночків |
|
Горизонтальний, зміщений нижче ізолінії |
Хронічна коронарна недостатність |
Зубець Т 1-6 мм, 0,14-0,16 сек
Таблиця 3.62
Варіанти зміни зубця Т
ЕКГ |
Варіанти зміни зубця T |
Умови виникнення |
|
ФІЗІОЛОГІЧНІ |
|||
|
Негативний зубець Т в відведеннях aVR, V1
|
Варіант норми |
|
ПАТОЛОГІЧНІ |
|||
|
Високий (>6 см), гострий, гігантський |
Субендокардіальна ішемія, ішемія на протилежній стороні, гіперкаліемія |
|
|
Високий, зливається із сегментом ST |
Гострий інфаркт міокарда |
|
|
Коронарний, глибокий, рівносторонній, симетричний
|
Гострий інфаркт міокард-ду ІІ підгостра стадія, субепікардіальна ішемія, трансмуральний інфаркт міокарду |
|
|
Негативний |
Субепікардіальнаа ішемія, інтрамуральна ішемія |
|
|
Негативний, кососпадаючий |
Блокада ніжок пучка Гіса, гіпертрофія лівого або правого шлуночка із систолічним перевантаженням |
|
|
Двофазний |
Еволюція інфаркту міокарда |
|
|
Знижений, згладжений (ізоелектричний) |
Хронічна недостатність кровообігу, постінфаркт-ний кардіосклероз, гіпер-кальціемія, гіпокаліемія
|
Інтервал Q-T (в залежності від ЧСС)
Таблиця 3.63
Варіанти зміни інтервалу Q-T
ЕКГ |
Варіанти зміни інтервалу Q-T |
Умови виникнення |
|
Подовжений |
Гіпокаліемія, гіпокальціемія, тахікардія |
|
Скорочений |
Гіперкаліемія, гіперкальціемія, тахікардія |