Дослідження кісткового мозку

Цитологічний метод. Матеріал для дослідження одержують|шляхом пункції грудини за методом, запропонованим в 1927 році М.І. Арінкиним. Стернальну пункцію проводять товстостінною голкою з мандреном і щитком-обмежувачем, який можна встановлювати на необхідну глибину залежно від товщини шкіри і підшкірної клітковини. Прокол м'яких тканин, підшкірної клітковини, окістя і зовнішньої пластини грудини проводять після попередньої анестезії. Аспірацію 0,5-1мл кісткового мозку здійснюють шприцом об’ємом 10-20 мл. З отриманого кісткового мозку готують мазки, забарвлюють і фіксують по Романовському-Гімзі. Для оцінки пунктатів кісткового мозку необхідно підрахувати не менше 500 ядровміщуючих елементів, а потім обчислити відсоток кожного виду клітин.

Спочатку дослідження мієлограми проводять за допомогою мікроскопа під малим збільшенням, а потім використовують імерсійну систему. Елементи кістковомозкового кровотворення представлені клітинами ретикулярного ряду, а також диференційованими ядровміщуючими клітинами мієлоїдного і еритробластичного ряду. Відсотковий вміст кістковомозкових клітин в нормі схильний до деяких коливань залежно від стану організму. Для оцінки кістковомозкового кровотворення необхідне визначення деяких гематологічних показників (табл. 6.13).

Лейкоерітробластне співвідношення визначається по відношенню ядровміщуючих елементів гранулоцитарного і еритробластного ряду, в нормі складає 4:1. Цей показник має діагностичне значення при деяких видах анемій і є показником ступеня гіперплазії еритробластичної тканини. При збереженні гранулоцитарного ростка у хворих анемією це співвідношення змінюється – 1:1, 1:2 і навіть 1:3. Проте при одночасному ураженні еритроїдного і гранулоцитарного ростка цей індекс зберігає так звані “хибні” нормальні показники. При дефектах еритроїдного ростка це співвідношення може бути збільшеним, що спостерігається при гіпопластичній анемії.

Таблиця 6.13

Мієлограма здорових людей

Показник

Вміст

Кількість мієлокаріоцитів|, 109/л Кількість мегакаріоцитів, 109/л Співвідношення лейкоцити/еритроцити Індекс дозрівання нейтрофілів Індекс дозрівання еритрділянців Бласти % Мієлобласти % Промієлоцити % Нейтрофільні: мієлоцити| % метамієлоцити % паличкоядерні % сегментоядерні,% Еозинофіли: мієлоцити| % метамієлоцити % паличкоядерні % сегментоядерні,% Базофіли: мієлоцити| % сегментоядерні,% Лімфоцити % Моноцити % Плазматичні клітини % Ретикулярні клітини % Еритробласти|, базофільні|, поліхроматофільні|, оксифільні % Промегалобласти, мегалобласти|, базофільні|, поліхроматофільні, оксифільні %

54,0-166,0 0,054-0,074 4/1 0,6-0,8 0,8-0,9 0,1-1,1 0,2-1,7 0,5-8,0 4,5-16,0 9,0-21,6 14,0-33,0 13,0-27,0 0,5-4,0 0,3-0,4 0,5-3,2 1,0-3,8 0-1,5 0-0,25 1,2-11,5 0,25-2,0 0,1-1,0 0,1-1,0 16,0-26,5 0

Кістковомозковий індекс дозрівання нейтрофілів обчислюють по співвідношенню молодих гранулоцитарних елементів (промієлоцити, мієлоцити, метамієлоцити) до зрілих нейтрофілів (паличкоядерні, сегментоядерні). В нормі цей показник рівний 0,6-0,8. При хронічному мієлолейкозі це співвідношення значно перевищує 1.

Індекс дозрівання еритробластів визначають по відношенню числа гемоглобінізованих форм еритробластів (поліхроматофільні, ортохромні нормобласти) до кількості всіх клітин еритробластного ряду (еритробласти, пронормобласти, нормобласти). В нормі індекс дорівнює 0,8-0,9.

Гістологічний метод. Для гістологічного прижиттєвого дослідження кісткового мозку використовують препарат кісткової тканини, одержаної шляхом пункції клубової кістки. Трепанобіопсія здійснюється шляхом введення особливої голки в гребінь лівої клубової кістки, відступаючи на 2-3 см назовні від переднього верхнього виросту після попереднього знеболення шкіри, підшкірної клітковини і окістя новокаїном в умовах дотримання правил асептики і антисептики. Трепанобіопсія дає можливість одержати уявлення про структуру кісткового мозку, вивчити кількісне співвідношення кістковомозкових елементів, жиру, строми кісткового мозку і кісткової тканини. Гістологічний препарат вивчають спочатку під малим, а потім під великим збільшенням. Дослідження включає: встановлення клітинно-жирового співвідношення; вивчення стану кісткової тканини і сполучнотканинної строми; оцінку стану мегакаріоцитарного| апарату; цитологічне дослідження клітин кісткового мозку, виявлення патологічних утворень.

Трепанобіопсія має важливе діагностичне значення з метою диференціації захворювань крові, для якої характерні кількісні зміни гематологічних показників. Разом з даними стернальної пункції, можна одержати додаткові діагностичні критерії патологічного гематологічного процесу.

При вивченні гістологічного препарату у хворих еритремією виявляється різко виражена клітинна триросткова гіперплазія, що витісняє жир, а також мегакаріоцитоз. Для гіпо- і апластичних станів характерне жирове переродження і редукція кровотворного кісткового мозку.

При мієлофіброзах в кінцевих стадіях захворювання кістковий мозок в значній мірі заміщується сполучною тканиною.

В гістологічному препараті кісткового мозку при лейкозі визначається клітинна гіперплазія, яка однорідна при гострому процесі і поліморфна при хронічній формі лейкозу.