
- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
План аналізу електрокардіограми
І. Ритм серцевої діяльності (регулярність серцевих скорочень).
ІІ. Джерело збудження (визначення водія ритму).
ІІІ. Вольтаж ЕКГ.
ІV. Частота серцевих скорочень (ЧСС).
V. Визначення електричної вісі серця (ЕВС) і її повороти.
VІ. Аналіз зубців і інтервалів (табл. 3.54):
1) зубець P (амплітуда, тривалість, полярність, форма);
2) інтервал P-Q (тривалість від початку зубця P до початку зубця Q);
3) зубець Q (тривалість, амплітуда в співвідношенні з зубцем R);
4) зубець R (амплітуда, розщеплення);
5) зубець S (амплітуда, тривалість, форма);
6) комплекс QRS (амплітуда, тривалість, форма, час внутрішнього відхилення у відведеннях V1 і V6);
7) сегмент S-T (відхилення від ізолінії, форма і величина зсуву, тривалість);
8) зубець T (амплітуда, тривалість, полярність, форма);
9) інтервал P-T (тривалість);
10) зубець U (амплітуда, тривалість).
VІІ. ЕКГ-висновок:
1. Регулярність ритму (правильний, неправильний).
2. Джерело водія ритму (синусовий, несинусовий).
3. Вольтаж (збережений, знижений, високий).
4. Частота серцевих скорочень (ЧСС).
5. Визначення положення електричної вісі серця (ЕВС).
6. Наявність одного з ЕКГ-синдромів:
а) порушення ритму (вказати вид);
б) порушення провідності (вказати вид);
в) гіпертрофія міокарду передсердь і шлуночків, явища перевантаження;
г) ушкодження міокарду (ішемія, ушкодження, некроз, рубець).
ПРИКЛАДИ:
1. Ритм правильний, синусова аритмія. Вольтаж високий (>20 мм). ЧСС = 74 за хвилину. ЕВС відхилена різко вліво (кут = -30º). Ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка з явищами систолічного перевантаження.
2. Ритм неправильний, синусовий. Вольтаж знижений (<5 мм). ЧСС = 82 за хвилину. ЕВС відхилена вліво (кут = -15º). Одинична правошлуночкова екстрасистола, рубцові зміни в ділянці задньої стінки лівого шлуночка з уповільненням внутрішньошлуночкової провідності по лівій ніжці пучка Гіса.
Методика аналізу електрокардіограми
І. Аналіз серцевого ритму оцінюється шляхом порівняння тривалості серцевих циклів (відстань між вершинами зубців R-R).
Ритм правильний (регулярний) – ритм, при якому інтервали R-R рівні між собою, а розбіжність не перевищує 10 %.
Ритм неправильний (нерегулярний) – ритм, при якому розкид тривалості інтервалів R-R перевищує 10 %.
Таблиця 3.55
Показники зубців і інтервалів нормальної електрокардіограми
Зубці, інтервали |
ЕКГ |
Фізичний зміст |
Амплітуда (мм) |
Трива-лість (с) |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Зубець Р |
|
Поширення збудження по передсердях (деполяризація передсердь) |
1-2 |
0,08-0,1 |
Позитивний, за винятком відведень aVR, V1 |
Сегмент РQ |
|
Атріовентрикулярна затримка (АВ-затримка)
|
На ізолінії |
0,04-0,08 |
|
Інтервал PQ |
|
Поширення збуд-ження від СА-вузла до шлуноч-ків, включаючи АВ-затримку |
– |
0,16-0,18 |
> 0,2 c, AB-блокада 1 ст. |
Продовження таблиці 3.55
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
Зубець Q |
|
Збудження міжшлуночкової перетинки
|
< 1/4 R |
0,03 |
|
|||
Зубець R |
|
Збудження шлуночків (бічних стінок і верхівок)
|
5-25 |
– |
В залежності від відведень |
|||
Зубець S |
|
Збудження базальних відділів шлуночків
|
1-6 |
0,04 |
Факультативний |
|||
Комплекс QRS |
|
Поширення збудження по шлуночкам
|
– |
0,08-0,1 |
|
|||
Сегмент ST |
|
Стан повного збудження шлуночків
|
На ізолінії, 0,5 |
Зале-жить від ЧСС |
|
|||
Зубець T |
|
Реполяризація шлуночків
|
2-6 |
0,16-0,18 |
Позитивний, за винятком відведень aVR, V1 |
|||
Інтервал TP |
|
Діастола шлуночків
|
На ізолінії |
Зале-жить від ЧСС |
|
ІІ. Визначення джерела водія ритму проводиться на підставі оцінки перебігу збудження по передсердях і шлуночках.
Критерії синусового ритму:
– наявність у ІІ відведенні позитивних зубців P однакових по амплітуді, тривалості, полярності і формі, що передують кожному комплексу QRSт;
– постійна форма зубця P в межах того самого відведення.
При відсутності перерахованих вище ознак діагностується несинусовий ритм: а) передсерцевий, б) вузловий, в) шлуночковий, г) ритм волокон Пуркін'є та інші.
ІІІ. Вольтаж (В) визначається по сумі абсолютних величин зубця R і найбільшого негативного зубця Q або S у кожному зі стандартних відведень і обчислюється за формулою:
=
5-20 мм (норма), де
А – абсолютна величина амплітуди комплексу QRS, у мм.
Вольтаж <5 мм розцінюється як низький, >20 мм – як високий.
ІV. Число серцевих скорочень (ЧСС) визначається за формулою
(для правильного
ритму), де
60 – число секунд у хвилині,
R-R – тривалість серцевого циклу R-R (с);
або
уд/хв
(для неправильного ритму), де
В нормі ЧСС = 60-90 ударів за хвилину.
V. Визначення положення електричної осі
Електрична вісь серця (ЕВС) – це підсумковий результуючий вектор електрорушійної сили (ЕРС) серця за один серцевий цикл.
1. Поворот серця навколо передньозадньої осі у фронтальній площині називається відхиленням серця ліворуч або праворуч.
Існують два способи визначення ЕВС: візуальний і за допомогою кута .
Візуальний спосіб – по співвідношенню зубців R і S або за формою комплексу QRS у стандартних і посилених відведеннях (рис. 75).
Спосіб визначення ЕВС по куту і таблицям Письменного. Кут – це кут між ЕВС і І відведенням (рис.76).
Рис. 75. Положення електричної осі серця:
1 – відхилення ЕВС праворуч (RІІІ >RІІ >RІ або RІІІ/SІ); 2 – вертикальна ЕВС (RІІ = RІІІ >RІ); 3 – нормальне положення ЕВС (RІІ >RІ >RІІІ); 4 – відхилення ЕВС ліворуч, позиційне (RІ >RІІ >RІІІ або RІ/SІІІ, RІІ >RІ >RІІІвд); 5 – відхилення ЕВС ліворуч, істинне (RІ >RІІ >RІІІ або RІ/SІІІ, RІ/SІІІвд).
Рис. 76. Положення електричної осі серця:
= від 0 º до +40 º – горизонтальна вісь;
= від +40 º до +70 º – нормальна вісь;
= від +70 º до +90 º – вертикальна вісь;
= від 0 º до -30 º – відхилення ліворуч;
= від -30 º і більш – різке відхилення ліворуч;
= від +90 º до +120 º – відхилення праворуч;
= від +120 º і більше – різке відхилення праворуч.
2. Поворотом серця навколо подовжньої осі в горизонтальній площині називається поворот ЕВС по годинниковій стрілці або проти годинникової стрілки.
Визначається за формою комплексу QRS у грудних відведеннях V1, V6 та положенню перехідної зони (ПЗ) (рис 77).
При повороті серця по годинниковій стрілці у відведеннях V6 і І шлуночковий комплекс набуває форму RS, а перехідна зона (R=S) зміщується ліворуч у відведеннях V4-V5 (рис. 77б).
При повороті серця проти годинникової стрілки у відведеннях V6 і І шлуночковий комплекс набуває форму qR, а перехідна зона (R = S) зміщується ліворуч у відведеннях V2 (рис.77 в).
Рис. 77. Поворот серця навколо подовжньої осі:
а) нормальне положення серця; б) поворот серця по годинниковій стрілці; в) поворот серця проти годинникової стрілки.
3. Поворотом серця навколо поперечної осі в сагітальній площини називається поворот серця верхівкою вперед або верхівкою назад.
Визначається по конфігурації комплексу QRS у стандартних відведеннях (рис. 78.).
При повороті серця верхівкою вперед в комплексах QRS стандартних відведень присутній зубець Q. Співвідношення зубців RІ >RІІ >RІІІ, QІ >QІІ >QІІІ (рис. 78. б).
При повороті серця верхівкою назад в комплексах QRS стандартних відведень присутній зубець S. Співвідношення зубців RІ <RІІ <RІІІ, SІ >SІІ >SІІІ (рис. 78. в).
Рис. 78. Поворот серця навколо поперечної осі:
а) нормальне положення серця; б) поворот серця верхівкою вперед; в) поворот серця верхівкою назад.
VІ. Аналіз зубців і інтервалів. Аналіз зубців вимірюється в міліметрах (мм) від ізолінії до їхньої верхівки; тривалість зубців і інтервалів у секундах (сек).