
- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Огляд судин
Огляд судин проводиться в такій послідовності: визначення видимої пульсації аорти (ІІ міжребер'я праворуч, яремна ямка, епігастральна ділянка), оцінка стану периферичних артерій (скроневих, сонних, підключичних, плечових, променевих, міжреберних), підшкірних вен (яремних, вен нижніх і верхніх кінцівок, вен на передній поверхні грудної клітки).
Артеріальний пульс – періодичне, синхронне з діяльністю серця, коливання стінок артерій, яке визначається при огляді, пальпаторно і при реєстрації сфігмограми.
Венний пульс – наповнення і спадіння венозної стінки за один серцевий цикл, обумовлений динамікою відтоку крові в праве передсердя з магістральних вен у різні фази систоли і діастоли.
При огляді судин можна виявити такі патологічні зміни (табл. 3.46).
Таблиця 3.46
Патологічні зміни, що виявляються при огляді судин
Симптоми |
Патологічні стани |
Пульсація сонних артерій – «танок каротид», що поєднується з видимою пульсацією інших периферичних артерій (підключичних, плечових, променевих) |
Аортальна недостатність |
Посилена пульсація міжреберних артерій і артерій на спині, навколо лопатки – колатеральний кровообіг. Більш чітко визначається при нахилі хворого вперед |
Коарктація аорти |
Звиті, розширені артерії (скроневі, плечові та інші) |
Атеросклероз артерій |
Різке розширення і набрякання яремних вен у вертикальному положенні |
Недостатність тристулкового клапана |
Різке розширення і набрякання яремних вен з одночасним набряком шиї, голови, верхніх кінцівок |
Синдром стиснення верхньої порожнистої вени |
Звиті, вузлуваті, розширені вени на гомілках, стегнах |
Варикозне розширення підшкірних вен |
Пальпація судин
Пальпація судин здійснюється в такій послідовності:
– оцінка стінки судин;
– дослідження пульсу на променевій артерії;
– дослідження інших периферичних артерій: а) порівняння величини пульсу на однойменних артеріях б) порівняння величини пульсу на верхніх і нижніх кінцівках;
– дослідження вен (яремних, вен нижніх кінцівок).
Дослідження стінки судин дозволяє виявити щільну, ригідну, нерівну поверхню при атеросклерозі артерій. При вузликовому періартеріїті судинна стінка стає щільно-еластичною з нерівною поверхнею, пальпуються вузлуваті потовщення.
Дослідження периферичних артерій проводиться в таких місцях пальпації (табл. 3.47).
Таблиця 3.47
Пальпація периферичних судин
Артерія |
Місце пальпації |
Променева |
Згинальна поверхня зап'ястя ближче до латерального краю |
Ліктьова |
Згинальна поверхня зап'ястя ближче до медіального краю |
Плечова |
Ліктьовий згин медіальніше сухожилля і черевця двоголового м'яза плеча |
Стегнова |
Під паховою зв'язкою на середині відстані між передньою верхньою остю клубової кістки і лобковим симфізом |
Підколінна |
Підколінна ямка |
Тильна артерія стопи |
Тильна поверхня стопи з латерального краю сухожилля довгого розгинача великого пальця |
Задня гомілкова артерія |
За медіальною щиколоткою |
Дослідження артеріального пульсу пальпаторно здійснюють на променевій артерії між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожиллям внутрішнього променевого м'яза за визначеною методикою (табл. 3.48).
Венний пульс найчастіше досліджують на яремних венах при огляді, пальпації і графічній реєстрації .
Огляд яремних вен. У здорових осіб в положенні лежачи на спині, зі злегка піднятою головою, яремні вени наповнені в межах нижньої третини всієї шийної ділянки вени. При натисненні пальцем на судину над ключицею вся вена відразу ж наповняється. У вертикальному положенні тіла вени на шиї спадаються на всьому їхньому протязі. Розширення і наповнення яремних вен у вертикальному положенні хворого виникає при недостатності правого шлуночка або всього серця, недостатності тристулкового клапана, гострому ексудативному і хронічному констриктивному перикардиті.
Синдром стиснення верхньої порожнистої вени – двостороння набряклість обличчя, шиї, рук, переповнені і розширені яремні вени, ціаноз обличчя, рук, розширена венозна мережа в ділянках задньої і передньої грудної стінки не нижче V ребра. Синдром обумовлений стисненням магістрального венозного стовбура аневризмою аорти, пухлинами середостіння, загрудинним зобом.
При огляді, пальпації яремних вен паралельно з аналізом сфігмограми можна робити висновок про діяльність правих відділів серця. При одночасному записі флебограми і сфігмограми максимальному підйому кривої сфігмограми в нормі на флебограмі відповідає негативне відхилення, тому що при систолі шлуночків і вигнанні крові в артеріальну систему починається діастола передсердь і відтік у них крові з вен (рис. 3.31). Тому в здорової людини венний пульс є негативним. Патологічні форми венного пульсу обумовлені: порушенням серцевого ритму, недостатністю правого шлуночка серця і недостатністю тристулкового клапана.
Таблиця 3.48
Дослідження артеріального пульсу
ХАРАКТЕРИСТИКИ убрать |
|||
Послідовність визначення |
Фактори, що визначають властивості пульсу |
Норма |
Варіанти патології |
Симетричність парних артерій |
Ступінь наповнення артерій |
Симетричний |
На симетричний – p. differens |
Ритм пульс |
Діяльність серця |
Ритмічний – p .regularis |
На ритмічний – p. irregularis |
Частота пульсу (ЧП) |
Частота серцевих скорочень (ЧСС) |
60-80 за хвилину |
Частий (ЧП90) – p.freguens, рідкий (ЧП60) – p.rarus |
Співвідношення ЧСС і ЧП |
Скорочувальна здатність серця |
ЧСС = ЧП |
(ЧССЧП) (дефіцит пульсу) – p.dificiens |
Напруга пульсц |
Величина АТ у вели-кому колі кровообігу |
Задовільної напруги |
М'який, (АТ знижений) – p.mollis Твердий, (АТ збільшений) – p.durus |
Наповн пульс ення |
Об'єм циркулюючої крові |
Задовільного наповнення |
Повний – p.plenus Порожній – p.vaguus |
Величина пульс |
Ударний об'єм крові, наповнення артерій |
Середньої величини |
Великий – p.magnus Високий – p.altus Малий – p.parvus Нитковидний – p.filiformis |
Швидкість пульс |
Швидкість наростання і спадіння внутрішньоарте-ріального тиску |
Середньої швидкості |
Швидкий – p.celer Повільний – p.tardus |
Форма пульс |
Ударний об'єм крові, швидкість зміни АТ під час систоли і діастоли |
Середньої величини і швидкості, рівномірний – p.aegualis |
Швидкий і високий; повільний і малий; нерівномірний – p.inaequalis; переміжний – p.alternans |
Таблиця 3.49
Семіотика показників артеріального пульсу
Патологічні варіанти |
Патологічні стани |
Асиметричний – p.differens |
Однобічна аномалія променевої артерії, стиснення магістральних арте-ріальних стовбурів (підключичного, плечового) аневризмою аорти, загру-динним зобом, збільшеним лівим передсердям при мітральному стенозі |
Нерегулярний – p.irregularis, p.bigeminus, p.trigeminus |
Аритмії серця: миготлива аритмія, атріовентрикулярні блокади, екстрасистолічна аритмія |
Твердий, напружений – p.durus |
Високий артеріальний тиск |
М'який – p. mollis |
Низький артеріальний тиск |
Порожній, нитковидний – p.vaguus, p.filifomis |
Гостра судинна недостатність |
Нерівномірний p.inaegualis |
Аритмії серця |
Тимчасовий – p.alternans |
Неефективна робота лівого шлуночка |
Великий, швидкий – p.magnus (altus), p.celer або підстрибуючий – p.saliens |
Недостатність клапану аорти, тиреотоксикоз |
Малий і повільний – p.parvus et p.tardus |
Стеноз вустя аорти |
Дикротичний – p.dicroticus |
Зниження тонусу периферичних артерій при збереженні скорочувальної здатності міокарда призводить до появи додаткової дикротичної хвилі, яка пальпується. Визначається при лихоманці |
Парадоксальний – p.paradoxus |
Зменшення пульсових хвиль під час вдиху з'являється при хронічному констриктивному перикардиті, пневмотораксі, пухлинах середостіння і обумовлене стисненням магістраль-них вен, зменшенням кровонаповнення серця у фазі вдиху |
Збільшення пульсових хвиль на верхніх кінцівках і зменшення на нижніх кінцівках |
Коарктація аорти |
Зменшення або відсутність пульсації на сонних, пахвових, плечових і променевих артеріях |
Хвороба Такаясу |
Зникнення пульсу на променевій артерії при відведенні, підніманні руки, при відведенні плеча, коли хворий кладе кисть хворої руки на потилицю |
Синдром малого грудного м'яза |
Зменшення або відсутність пульсації на тильному боці a. pedis dorsalis |
Облітерируючий атеросклероз (ендоартеріїт) нижніх кінцівок |
Наявність хворобливості по ходу судини |
Артеріїт |
ВСТАВКА00000
С 74-76
Інструментальним методом дослідження судин (ВСТАВКА!!!!)
Інструментальним методом дослідження артеріального пульсу є реєстрація сфігмограми.
Сфігмограма – реєстрація пульсового руху артерії (частіше променевої). На початок систоли шлуночків кров швидко викидається в аорту і створює в ній підвищений тиск (формується круте висхідне коліно сфігмограми – анакрота). Наприкінці систоли тиск поступово знижується (формується менш круте з додатковою хвилею низхідне коліно – катакрота). Приблизно в середині низхідного коліна сфігмограми з’являється біль високий зубець (дикротичної хвилі С). Його поява обумовлена дикротичною хвилею. Зубець С – вторинна пульсова хвиля обумовлена повторним підвищеним тиском в аорті наприкінці систоли, внаслідок закриття аортальних стулок і спадінням аорти.
Рис. 69 . Сфігромграма сонної артерії в нормі.
1 – анакрота
2 – катакрота
3 – дикротичний зубець С
Венний пульс – (наповнення і спадіння) вен, розташованих біля серця, обумовлено різнім наповненням кров’ю і коливанням тиску в правому передсерді і яремних венах, внаслідок діяльності серця.
При порушенні відтоку крові з вен в праве передсердя і підвищення в них тиску спостерігається набухання яремних вен, а коли відтік крові прискорюється з вен – навпаки, їх спадіння. В нормі венний пульс при огляді не визначається. Іноді у здорових осіб в положенні лежачи може спостерігатись фізіологічний венний пульс, котрий треба відрізняти від пульсації сонних артерій. На відміну від артеріальної пульсації для венного пульсу характерно:
– спадіння вен відбувається швидше і більш виражено ніж їх наповнення;
– спадіння яремних вен відповідає пульсовій хвилі на променевій артерії;
– при здавленні вени пульсація зберігається тільки нижче місця притискання.
Основним методом дослідження венного пульсу є флебографія – реєстрація пульсових рухів стінок яремних вен. В період систоли передсердь підвищення тиску в правому передсерді і уповільнення відтоку крові з порожнистих вен приводить до набухання яремних вен (на флебограмі формується хвиля а (рис. 70.1)). На початку систоли шлуночків закриття клапанів атріовентрикулярного отвору і провисання їх стулок в бік передсердя приводить до підвищення тиску в правому передсерді, порожнистих і яремних венах; одночасно на яремні вени передається підвищений тиск з сонних артерій (формується хвиля с (рис. 70.2). В середині систоли шлуночків відбувається швидке наповнення кров’ю правого передсердя, зменшення тиску в порожнистих венах і спадіння яремних вен (формується від’ємна хвиля х – систолічний колапс (рис. 70.3). Подальше наповнення передсердь кров’ю і підвищення тиску в них наприкінці систоли приводить до уповільнення відтоку крові з порожнистих вен і набуханню яремних вен (формується хвиля v (рис. 70.4. Нарешті, відкриття атріовентрикулярних клапанів на початку діастоли приводить до швидкого наповнення шлуночків кров’ю, зпустошенню передсердь, відтоку крові і падінню тиску в порожнистих і яремних венах (формується від’ємна хвиля у – діастолічний колапс (рис. 70.5)).
Рис. 70. Формування флебограми в нормі.
1 – систола передсердь (хвиля а); 2 – початок систоли шлуночків (хвиля с); 3 – систола шлуночків (хвиля х, систолічний колапс); 4 – кінець систоли шлуночків (хвиля v); 5 – діастола шлуночків (хвиля у, діастолічний колапс)
При одночасному записі флебограми і сфігмограми максимальному підйому кривої сфігмограми в нормі на флебограмі відповідає негативне відхилення, тому що при систолі шлуночків і вигнанні крові в артеріальну систему починається діастола передсердь і відтік у них крові з вен.( рис.71 Тому в здорової людини венний пульс є від’ємним.
Рис. 71Сфігмограма і флебограма в нормі та патології.
Позитивний венний пульс - це наповнення і пульсація яремних вен під час систоли, свідчить про недостатність тристулкового клапана. Така пульсація обумовлена ретроградним рухом крові через не повністю закритий правий атріовентрикулярний отвір в період систоли шлуночків. Для перевірки наявності позитивного венного пульсу необхідно притиснути яремну вену пальцем і переконатися в пульсації вени нижче місця притиснення. При недостатності тристулкового клапана іноді на поверхневих венах верхніх кінцівок, на поверхневих венах грудної клітки, живота і навіть обличчя, в результаті тривалого підвищення венозного тиску, спостерігається самостійна пульсація, синхронна із систолою шлуночків.