
- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
Ритм перепілки – тричленний ритм, що вислухується на верхівці серця при мітральному стенозі (рис. 61). Складається з посиленого, ляскаючого першого тону, нормального другого тону і додаткового патологічного звуку, що виникає в протодіастолі через 0,07-0,13 с після другого тону. Додатковий мітральний тон позначається на фонокардіограмі як OS (opening snap – клацання від відкриття мітрального клапана). Ритм перепілки має важливе діагностичне значення, тому що не зустрічається ні при будь-якій інший кардіальній патології.
I
Рис. 61. Ритм перепiлки:
II
OS I – перший тон;
II
– другий тон;
OS – opening snap.
Ритми галопу. Тричленні ритми, які складаються з трьох окремих звуків та виникають через приблизно однакові інтервали часу, нагадують тупіт коня, що скаче, краще вислухуються при безпосередній аускультації (рис. 62). За часом появи додаткового тону розрізняють пресистолічний (рис. 62 а), протодіастолічний (рис. 62 б) ритми галопу.
Р
ис.
62
Ритми галопу:
а
– пресистолiчний ритм галопу;
б
– протодіастолічний ритм
галопу;
I – перший тон;
II
– другий тон;
III, IV – додаткові тони.
IV I II I II III
а б
Пресистолічний ритм галопу виникає при гіпертрофії лівого передсердя, при наявності гістологічних змін м'яза, що призводять до погіршення проведення імпульсу від передсердь до шлуночків, тобто при неповній атріовентрикулярній блокаді. Пресистолічний ритм галопу визначається при таких патологічних станах:
– ревмокардит;
– кардіосклероз;
– гіпертонічна хвороба;
– хронічний гломерулонефрит із синдромом артеріальної гіпертензії;
– мітральний стеноз;
– токсичні, інфекційні впливи на серцевий м'яз.
Протодіастолічний ритм галопу обумовлений появою в протодіастолі через 0,12-0,2 сек після другого тону патологічного додаткового звуку, що виникає в результаті значного зниження тонусу міокарда шлуночків.
Згідно висловлювання В.П. Образцова, галоп – це «крик серця про допомогу», отже поява цього аускультативного феномена має несприятливу прогностичну значимість. Реєструється при таких станах:
– інфаркт міокарда;
– серцева недостатність;
– гострі і хронічні міокардити;
– міокардіосклероз;
– інтоксикації;
– тиреотоксикоз;
– анемії.
Мезодіастолічний (сумаційний) ритм галопу виникає при виражених дистрофічних змінах міокарда, у хворих з інфарктом міокарда, гіпертонічною хворобою, вадами серця, хронічним гломерулонефритом. Мезодіастолічний ритм галопу характеризується появою в середині діастоли додаткового звуку, обумовленого посиленням третього і четвертого тонів, що сприймаються як єдиний тон галопу.
Систолічні клацання – аускультативні феномени, вислухуються при пролапсі мітрального клапана на верхівці серця, у III-IV межребер'ї ліворуч від краю грудини і обумовлені дисфункцією папілярного м'яза, що призводить до провисання однієї або обох стулок мітрального клапана в порожнину лівого передсердя в момент систоли лівого шлуночка. Аускультативна симптоматика дуже різноманітна. Може бути ізольоване мезосистолічне клацання або багаточисельні систолічні клацання. За клацанням виникає пізній систолічний шум наростаючого характеру. Характерна риса – мінливість аускультативних даних в залежності від положення тіла і навантажувальних проб. Коли хворий навшпиньках, клацання і шум трохи запізнюються; в положенні стоячи клацання і шум наближаються до першого тону (рис. 63).
Перикард-тон при здавлюючому перикардиті, реєструється через 0,01-0,06 сек після другого тону, виникає в результаті вібрації зрощеного перикарда при раптовому розширенні шлуночка на початку діастоли. Місце найкращого вислуховування – в ділянці верхівки серця або медіальніше в напрямку до мечоподібного відростка. Нерідко вислухується над всією ділянкою серця і магістральних судин.
Стернальний хрускіт – хрусткий звук, що супроводжує систолічний або обидва тони серця. Описаний Блюмером у 1914 році, котрий пояснював цей феномен тертям серця об сусідні тканини. Описано такий звук в осіб із воронкоподібною грудною кліткою, у яких серце вдаряє в грудну стінку і викликає рух реберних хрящів із грудиною і мечоподібним відростком. Інтенсивність звуку залежить від фаз дихання і положення тіла, підсилюється при нахилі тулуба вперед, послабляється або зникає в положенні лежачи. Вислуховується в ділянці мечоподібного відростка.
лежачи
К
навшпиньках
К
стоячи
I К II
Рис. 63. Систолiчнi клацання:
I – перший тон; II – другий тон, К – клацання.
Перикардіальний шум плескоту вислуховується разом із серцевими тонами, синхронно із серцевою діяльністю, нагадує булькіт рідини. Аускультативний феномен виникає тому, що серце в процесі скорочення викликає рух рідини і газу, що знаходяться в порожнині перикарда. Отже, поява такого додаткового звуку характерна для перикардиту.
Маятникоподібний ритм – аускультативна мелодія, що характеризується укороченням діастолічної паузи і нагадує хід годинника.
Ембріокардія – маятникоподібний ритм поєднується з тахікардією і нагадує тони серця плоду. Як правило, ці ритми зустрічаються при важких ураженнях міокарда.
В таблиці 3.35 пропонуються способи розмежування тричленних ритмів. Вибір аускультативного аналога заснований на одній загальній ознаці – наявності додаткового тону в тій чи іншій фазі серцевої діяльності.
Таблиця 3.35
Диференційно-діагностичні ознаки ритмів зі зміною числа тонів серця
Аускультатив-ний феномен |
Клінічна картина: скарги хворого |
Ураження серця |
Місце найкращого вислухову-вання |
Характер тонів |
Вплив фаз дихання |
Вплив положення тіла |
Прогноз |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Фізіологічне роздвоєння першого тону |
Скарг не пред'являє |
Ознак ураження серця немає |
V міжребер'я біля грудини і поблизу мечоподібного відростка |
Нормальна мелодія серця |
Не постійний характер |
Вислуховується краще в поло-женні стоячи |
Не має клінічного значення |
Пресистолічний ритм галопу |
Скарг не пред'являє |
Ревмокардит |
Вислуховується краще в положенні лежачи на лівому боці |
I тон послаб-лений, II тон голосний, додатковий тон глухий, викли-кає струс грудної стінки |
Не впливає |
Вислуховується краще в поло-женні лежачи на лівому боці |
Залежить від основного захворювання |
Фізіологічне роздвоєння другого тону |
Скарг не пред'являє |
Ознак ураження серця немає |
Основа серця |
Нормальна аускультативна мелодія серця |
Вислуховується при глибокому вдиху |
Краще чутний у положенні лежачи на спині |
Сприятливий |
Ритм перепілки |
У осіб молодого віку з рев-матичним анамнезом |
Ознаки мітрального стенозу |
VI-V міжребер'я біля верхівки серця |
I тон ляскаю-чий, ІІ тон нормальний, ІІІ тон з'явля-ється через 0,07-0,1 с після ІІ тону |
Не впливає |
Не впливає |
Залежить від основного захворювання |
Продовження таблиці 3.35
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||||||
Протодіасто-лічний ритм галопу |
Хворі похилого віку. Болі в серці, задишка, напади кардіаль-ної астми |
Артеріальна гіпертензія, кардіоскле-роз, серцева недостат-ність |
Верхівка серця |
I тон глухий, ІІ тон голосний, ІІІ тон –відлуння другого тону |
Краще вислуховується під час вдиху |
Краще чути у положенні лежачи |
Несприятли-вий |
||||||
Систолічне клацання |
Перебої, серце-биття, синко-пальні стани |
Ехокардіо-графія – пролапс мітрального клапана |
Верхівка серця, ІІІ-IV між ре-бер'я ліворуч біля грудини |
I тон послаб-лений, пізній систолічний шум наростаю-чого характеру |
Непостійний характер |
Положення стоячи – клацання і шум наближаються до I тону, навшпиньках – клацання і шум запізнюються |
Розвиток міт-ральної регур-гітації, розрив сухожилій сер-ця, фібриляція шлуночків, раптова смерть |
||||||
Патологічне роздвоєння ІІ тону |
Скарги визна-чаються основним захворю-ванням |
Дистрофічні зміни м'яза серця |
Основа серця |
Послаблення гучності тонів |
Постійний характер |
Не впливає |
Залежить від основного захворювання |