
- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
2.2.3. Пальпація грудної клітки
Пальпацію грудної клітки проводять з метою визначення її еластичності, оцінки голосового тремтіння, виявлення болісності, деформації, шуму тертя плеври, підшкірної емфіземи в такій послідовності:
визначення еластичності грудної клітки;
виявлення болісності грудної клітки;
оцінка голосового тремтіння.
Еластичність (резистентність) грудної клітки визначається шляхом стиснення грудної клітки на симетричних ділянках у передньозадніх і бічних напрямках. У здорової людини грудна клітка еластична і піддатлива.
При патологічних станах еластичність грудної клітки знижується і вона стає ригідною. Ригідність представляє собою опір грудної клітки, що відчувається при її стисненні внаслідок: окостеніння реберних хрящів у осіб літнього віку; підвищення повітряності легенів; накопичення рідини або повітря в плевральній порожнині. Причинами розвитку ригідності грудної клітки можуть бути бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легенів, емфізема легенів, пневмосклероз; ексудативний плеврит, гідроторакс, рак плеври, пневмоторакс.
Болісність грудної клітки визначається обома руками на симетричних ділянках у місцях виходу нервових корінців (паравертебральні точки), по ходу міжреберних нервів (у міжреберних проміжках) і місцях розгалуження їхніх кінцевих гілок (парастернальні точки). У разі виявлення болісності уточнюють локалізацію, характер і поширення болю, можливі причини виникнення.
Згідно локалізації болі можуть бути: локальні, оперізуючі, розлиті, поверхневі, глибокі. По характеру: постійні і періодичні, колючі, ниючі, пекучі. Стосовно причини: зв'язані з диханням, рухом, положенням тіла, травматичні, без видимих причин.
Болісність грудної клітки спостерігається при ураженні плеври, міжреберних м'язів і нервів, ребер, шкірних покривів, а також інших органів і систем (захворювання крові, сифіліс, туберкульоз) (табл. 2.15).
Таблиця 2.15
Болісність грудної клітки і її діагностичне значення
Больовий синдром |
Характеристика |
Патофізиологічний механізм |
Патологічний стан |
Плевраль-ний біль |
Глибока, частіше однобічна локаліза-ція в нижньому відділі, підсилюється на глибині вдиху, кашлі, зменшується при стисненні грудної клітки |
Відкладення фібрину на листках плеври |
Сухий плеврит, почат-кова стадія ексудатив-ного плевриту, плевро-пневмонія, метастатичні ураження плеври |
М'язовий біль |
Поверхневий, поши-рюється по міжре-бер’ю, розлитого ха-рактеру, підсилю-ється при рухах, нахи-лах у здоровий бік |
Запальне ураження м'язів грудної клітки |
Міозит будь-якої етіології |
Біль невроло-гічного поход-ження |
Поверхневий, поширюється по міжребер’ю, опері-зуючий, підсилюєть-ся при нахилі в хворий бік, русі, положенні на хворому боці |
Запалення, інфекційні ураження міжреберних нервів |
Невралгія інфекційного і неінфекційного генезу |
Кістковий біль |
Поверхневої локалізації, різкий, підсилюється при найменших рухах |
Ушкодження кісток, ураження плоских кісток (остеопороз, метастази, лейкемічна метаплазія) |
Перелом ребер, періостит, захво-рювання крові (анемія, мієломна хвороба), туберкульоз, сифіліс |
Поверх-невий біль |
Оперізуючий харак-тер, підсилюється при дотику і рухах |
Вірусні ураження шкіри |
Оперізуючий лишай (herpes zoster) |
Плевральний біль відноситься до глибокого болю, частіше однобічний, локалізується в нижньому відділі грудної клітки, підсилюється під час глибокого вдиху, кашлю; при ураженні діафрагмальної плеври, можлива іррадіація в праве підребер'я, епігастральну ділянку, зменшується при стисненні грудної клітки. Спостерігається плевральний біль при сухому плевриті, початковій стадії ексудативного плевриту, метастатичному ураженні плеври, плевропневмонії.
М'язовий біль обумовлюється запаленням міжреберних м'язів. Біль поверхневий, поширюється по міжребер’ю і носить ниючий розлитий (охоплює декілька міжребер’їв) характер; біль підсилюється при рухах, нахилах у здорову сторону (ознака Шепельмана). Спостерігається при міозитах різної етіології.
Неврологічний біль обумовлений запальним або інфекційним ураженням міжреберних нервів. Біль поверхневий, поширюється по міжребер’ю, по характеру оперізуючий, підсилюється при нахилі в хворий бік (за рахунок стиснення нерва), русі, положенні на хворому боці. Спостерігається за наявності захворювань міжреберних нервів, причому виділяють 3 больові точки: біля хребта, вдовж середньої пахвової лінії і біля грудини.
Біль, обумовлений ураженням кісток грудної клітки, локальний, різкий, підсилюється при найменших рухах. Характерний при переломах ребер, періоститі. Біль більш тривалий, підсилюється при різких рухах, локалізований в ділянці хребта і грудини, характерний для захворювань крові (лейкози, анемія), туберкульозу, кіст, сифілісу.
І, нарешті, до поверхневого болю грудної клітки відноситься herpes zoster (оперізуючий лишай), який розвивається при вірусному ураженні міжреберних нервів з ушкодженням відповідної ділянки шкіри, біль носить оперізуючий характер, підсилюється при рухах і будь-якому дотику, зменшується при прийомі місцево-анестезуючих і відволікаючих засобів.
Крім того, при пальпації грудної клітки можна знайти ознаки підшкірної емфіземи ("хрускіт" при пальпації) і шум тертя плеври (вібрація грудної клітки), частіше в аксілярних ділянках при глибокому диханні – еквівалент шуму тертя плеври, обумовлений ураженням плеври.
Голосове тремтіння (fremitus vocalis s.peceoralis) – тремтіння грудної клітки, обумовлене передачею на її поверхню низькочастотних коливань голосових зв'язок у момент вимови слів, що містять букву «р», що даює найбільшу вібрацію Голосове тремтіння визначається пальпаторно на симетричних ділянках грудної клітки. Фізична основа голосового тремтіння полягає в здатності різних по щільності тканин по-різному проводити звукові коливання. Характер голосового тремтіння (силі звукових коливань) надає можливість аналізувати зміни стану легеневої тканини внаслідок різних патологічних процесів.
Мета визначення голосового тремтіння: оцінити силу і симетричность проведення звукових коливань на поверхню грудної клітки для виявлення патологічних процесів, з можливою оцінкою характеру процесу, його локалізації, динаміки і перебігу.
Фізичні основи проведення звуку. Звук являє собою низькочастотні коливання в межах 16-20 Гц (1 коливання за секунду). Коливання голосових зв'язок, що виникають при звукоутворенні, передаються по щільних структурах дихальних шляхів (стінкам трахеї, бронхіального дерева, альвеол), підсилюючи коливаннями стовпа повітря, що заповнює дихальні шляхи.
Визначення голосового тремтіння проводять поверхнями долонь обох рук строго на симетричних ділянках грудної клітки (надключичні, підключичні, аксілярні, над-, між- і підлопаткові ділянки) у момент вимови хворим слів, що містять звук "р". Тремтіння, що передається на поверхню грудної клітки, порівнюють за силою на симетричних ділянках і оцінюють з урахуванням фізіологічних особливостей грудної клітки. В нормі голосове тремтіння проводитися з однаковою силою на симетричних ділянках і залежить від висоти голосу, товщини грудної клітки.
Фізіологічні особливості проведення голосового тремтіння:
– у дітей, у зв'язку з високим і слабким голосом, голосове тремтіння іноді зовсім не відчувається;
– у підлітків голосове тремтіння голосніше, оскільки грудна клітка тонша, а щільні структури дихальних м'язів більш еластичні;
– у чоловіків голосове тремтіння сильніше і проводитися краще, ніж у жінок, тому що в їхньому голосі переважає більш низький тон;
– у верхніх відділах легенів праворуч, особливо над верхівкою, голосове тремтіння проводитися краще, внаслідок більш короткого правого головного бронху; над лівою половиною грудної клітки та у нижніх її відділах воно слабкіше.
При патології органів грудної клітки, і в тому числі органів дихання, голосове тремтіння може бути посилене, ослаблене, деколи відсутнє (рис. 32).
Основні причини посилення голосового тремтіння (табл. 2.16):
– ущільнення легеневої тканини (за рахунок кращого проведення звуку);
– наявність в легені порожнини, з'єднаної з великим бронхом (посилення обумовлене резонуванням коливань у порожнині і кращим проведенням звуку щільною тканиною, яка оточує порожнину).
А Б В
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Рис. 32. Причини зміни голосового тремтіння:
А – посилене: ущільнення легеневої тканини (1, 2), порожнина в легені (3). Б – ослаблене: збільшена повітряність легенів (4), частковий ателектаз легені (5), помірний гідроторакс (6), помірний пневмоторакс (7). В – відсутнє: значний гідроторакс (8), значний пневмоторакс (9), обтураційний ателектаз (10).
Таблиця 2.16
Посилення голосового тремтіння і його причини
Причини виникнення |
Патофізиологічний механізм |
Патологічні стани |
Ущільнення легеневої тканини |
Краще проведення звуку |
Пневмонія (стадія значної інфільтрації), інфільтрація легенів, туберкульоз, пухлина легенів, компресійний ателектаз |
Порожнина в легені, з'єднана з бронхом |
Посилення (резонування) коливань у порожнини і краще проведення звуку щільною тканиною, що оточує порожнину |
Туберкульоз (кавернозна форма), абсцес легені |
Основні причини ослаблення голосового тремтіння (табл. 2.17):
а) порушення вібрації голосових зв'язок та ураження голосових зв'язок;
– ослаблення дихальної екскурсії грудної клітки, тому що звук утворюється на видиху (масивні плевральні зрощення, міозит, невралгії, переломи ребер);
– тяжкий стан хворих;
б) порушення проведення звуку:
– підвищення повітропровідності легенів (емфізема легенів);
– помірна кількість рідини або повітря в плевральній порожнині (гідро-, пневмоторакс);
– стовщення грудної клітки (за рахунок мускулатури, підшкірного жиру, набряку);
– обтураційний ателектаз (локальний).
Таблиця 2.17
Ослаблення голосового тремтіння і його причини
Причини виникнення |
Умови виникнення |
Патологічні стани |
Порушення вібрації голосових зв'язок (утворення голосу) |
Ураження голосових зв'язок |
Парез голосових зв'язок, пухлина гортані, дифтерія, набряк гортані |
Ослаблення дихальної екскурсії грудної клітки і легенів |
Масивні плевральні зрощення, міозит, невралгія, перелом ребер |
|
Порушення проведення звуку |
Підвищення повітряності легенів |
Емфізема легенів |
Помірна кількість рідини або повітря в плевральній порожнині |
Ексудативний плеврит, гідроторакс, пневмоторакс |
|
Закупорка просвіту бронхів |
Обтураційний ателектаз |
|
Стовщення грудної клітки за рахунок мускулатури, підшкір-но-жирової клітковини, набряку |
Ожиріння, підшкірна емфізема |
Основні причини відсутності голосового тремтіння (табл. 2.18):
а) наявність великої кількості рідини або повітря в плевральній порожнині (гідро-, пневмоторакс);
б) обтурація головного бронха (стороннім тілом, пухлиною або стисненням його збільшеними лімфатичними вузлами середостіння).
Таблиця 2.18
Відсутність голосового тремтіння і його причини
Причини виникнення |
Умови виникнення |
Патологічні стани |
Порушення прохідності звуку |
Наявність великої кількості рідини або повітря в плевральній порожнині |
Гідроторакс, пневмоторакс |
Обтурація головного бронха |
Стороннє тіло, пухлина, здавлення лімфатичними вузлами середостіння |
Таким чином, зниження еластичності грудної клітки, поява її болісності і зміна голосового тремтіння дозволяють припустити і диференціювати характер ураження, як самої бронхолегеневої системи, так і інших органів грудної клітки.