
- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
Система крові – це функціонально нерозривно зв'язана система кровотворних органів і крові, що здійснює важливі життєві функції організму.
Органи кровотворення
Кровотворними органами людини є: кістковий мозок, загруднинна залоза, селезінка, лімфатичні вузли, скупчення лімфоїдної тканини. Головна функція органів кровотворення полягає в утворенні кліток периферичної крові в процесі клітинних диференціювань.
Кістковий мозок знаходиться в епіфізах довгих трубчастих кісток (стегно, гомілка, плече) і в плоских кістках (ребра, грудина, хребці, череп, таз). В червоному кістковому мозку відбувається утворення еритроцитів, гранулоцитів, моноцитів, тромбоцитів, В-лімфоцитів і попередників Т-лімфоцитів. Кістковий мозок бере участь в руйнуванні еритроцитів, в фагоцитозі, в синтезі гемоглобіну.
Загруднинна або зобна залоза (тимус) – центральний орган лімфоцитопоезу і імуногенезу. З кістковомозкових попередників Т-лімфоцитів в загруднинній залозі відбувається диференціювання їх в Т-лімфоциті, що здійснюють реакції клітинного імунітету.
Селезінка – важливий кровотворний орган, що бере участь в елімінації відживаючих або патологічних еритроцитів в зв'язку з тим, що має здатність знижувати осмотичну стійкість клітин, тому селезінка вважається “цвинтарем еритроцитів”. Макрофаги червоної пульпи поглинають зруйновані еритроцити, в яких розщеплюється гемоглобін. Таким чином, селезінка бере участь в утворенні і виділенні в кровообіг білірубіну і заліза у вигляді трансферину. В селезінці депонується кров і руйнуються тромбоцити. Селезінка виконує захисну функцію, очищає кров від мікроорганізмів, антигенних часток, імунних комплексів, відіграє активну роль в утворенні гуморального і клітинного імунітету і є джерелом ранньої імунної відповіді.
Лімфатичні вузли розташовуються по ходу лімфатичних судин. Здійснюють лімфоцитопоез і імунологічний захист.
Скупчення лімфоїдної тканини в стінках порожнинних органів шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів виконує локальний імунний захист.
Кровотворення або гемоцитопоез являє собою процес фізіологічної регенерації крові, що компенсує фізіологічне руйнування диференційованих клітин крові (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Схема кровотворення.
Першим ступенем або вихідними клітинами формених елементів крові є стовбурні клітини, що морфологічно подібні до великих лімфоцитів. Ці клітини здатні до самостійного існування і відносяться до популяції клітин, що самопідтримується. В зв'язку з їхньою здатністю до диференціюванню по всіх окремих паростках кровотворення, вони є попередниками всіх клітин крові. Така вихідна потенційна багатофункціональна здатність стовбурних клітин за їхніми можливостями позначається терміном “поліпотентність”. Кожна стовбурна клітка утворює колонію і називається колонієутворюючою одиницею (КУО).
Другий ступінь розвитку формених елементів крові представлений двома лініями диференціювання. Ці проміжні клітини позначають як “напівстовбурові”, “комітовані”, тобто клітини-попередники, відповідальні за визначений напрямок диференціювання. Перша лінія поліпотентної стовбурової клітини є попередницею мієлопоезу і дає початок гранулоцитарному, еритроцитарному, моноцитарному і мегакаріоцитарному ряду гемопоезу. Друга лінія поліпотентної стовбурової клітини служить попередницею лімфопоезу.
Третій ступінь або третій клас клітин – це уніпотентні попередниці елементів кісткового мозку, тому що кожна з них є родоначальницею строго визначеного паростка кровотворення. Їхня діяльність здійснюється через рідкі середовища (кров, лімфу і тканинну рідину) за допомогою специфічних факторів, що називаються “поетини”. Саме на рівні цих клітин здійснюється кількісна регуляція кровотворення. Серед поетинчутливих клітин частина клітин, що розмножуються, досягає 60-80 і навіть 100 %. Методом колонієутворення визначені уніпотентні попередники моноцитів (КОЕ-М), нейтрофільних гранулоцитів (КОЕ-Г), еозинофілів (КОЕ-ЭО), мегакаріоцитів (КОЕ-МГЦ), еритроцитів (КОЕ-Э), базофілів (КОЕ-Б). В лімфопоетичному ряді є уніпотентні клітини-попередниці В-лімфоцитів і Т-лімфоцитів.
Четвертий клас клітин – це бластні клітинні елементи, що дають початок відособленим клітинним пулам, що ще дозрівають, представленими гемопоетичними клітинами, що ідентифікуються морфологічно. Для В-лімфоцитів вихідною клітиною клітинного пула, що дозріває, служить плазмобласт, для Т-лімфоцитів – лімфобласт, для моноцитів – монобласт, для гранулоцитів – мієлобласт, для еритроцитів – еритробласт, для тромбоцитів – мегакаріобласт.
П'ятий клас клітин – клітинні елементи, що дозрівають, які в процесі диференціювання проробляють неоднакову кількість мітозів, тому з одної клетини-попередниці може утворюватися різна кількість клітин.
Шостий клас – це зрілі, диференційовані клітки, що струмом крові вимиваються з кісткового мозку в циркулюючу кров.
Эритропоез
Розвиток еритроцитів відбувається в такий спосіб: стовбурова клітина напівстовбурова клітина (колониєутворююча одиниця мієлопоезу, колоніє утворююча одиниця нейтрофільних гранулоцитів і еритроцитів або колонієутворююча клітина мегакаріоцитів і еритроцитів) уніпотентні попередники (колонієутворююча одиниця еритроцитів) проеритробласт еритробласт (базофільний, поліхроматофільний, оксіфільний) ретікулоцит еритроцит.
Гранулоцитопоез
Стовбурова клітина напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) уніпотентні попередники (колонієутворююча одиниця базофілів, колонієутворююча одиниця еозинофілів, колонієутворююча одиниця гранулоцитів) мієлобласний промієлоцит мієлоцит метамієлоцит паличкоядерний гранулоцит і сегментоядерний гранулоцит.
Тромбоцитопоез
Стовбурова клітина напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) уніпотентний попередник (колонієутворююча одиниця мегакаріоцитів) мегакаріобласт промегакаріоцит мегакаріоцит тромбоцити.
Моноцитопоез
Стовбурова клітина напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) уніпотентний попередник (колонієутворююча одиниця моноциту) монобласт промоноцит моноцит.
Лімфопоез та імуноцитопоез
Стовбурова клітина напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) уніпотентний попередник лімфоциту лімфобласт пролімфоцит лімфоцит.
З уніпотентних попередників лімфоцитів В загруднинній залозі утворюються Т-бласти, що поділяються і диференціюються в двох напрямках, при цьому надходячи в спеціальні тимусзалежні зони в периферичних лімфоїдних органах. Відповідно до імунологічної характеристики виділяють Т-кілери, що здійснюють клітинний імунітет, Т-хелпери і Т-супресори, що регулююче продукцию В-лімфоцити.
Стовбурові клітини і клітини-попередники В-лімфоцитів утворяться в кістковому мозку, де відбувається їхнє диференціювання і наступне надходження в периферичні лімфоїдні органи: селезінку, лімфатичні вузли, лімфатичні вузлики травного тракту. В цих органах лімфоцити спеціалізуються в В-клітки пам'яті і через ряд перетворень (плазмобласти, проплазмоцити) у плазмоцит.