
- •Харків 2010
- •Розділ 1 Введення в клініку внутрішніх хвороб
- •1.1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю
- •Історія становлення пропедевтики внутрішньої медицини
- •Мудров Матвій Якович
- •Захар'їн Григорій Антонович
- •Б откін Сергій Петрович
- •О строумов Олексій Олександрович
- •О бразцов Василь Парменович
- •К урлов Михайло Георгійович
- •Яновський Феофіл Гавриїлович
- •Кончаловський Максим Петрович
- •Ланг Георгій Федорович
- •Стражеско Микола Дмитрович
- •Шкляр Борис Соломонович
- •М'ясников Олександр Леонідович
- •Г убергРиЦ Марк Мойсійович
- •Малая Любов Трохимівна
- •Методи обстеження хворого
- •Загальноклінічні методи обстеження при внутрішніх хворобах
- •Характеристика перкуторних звуків
- •Класифікація перкусії
- •1.3. Суб’єктивне дослідження хворого
- •1.3.1 Розпит хворого
- •1.3.2. Схема історії хвороби
- •IV. Розпит по органам і системам
- •V. Анамнез захворювання
- •Органи кровообігу
- •Органи травлення
- •VIII. План обстеження хворого
- •IX. Результати додаткових досліджень
- •X. Обґрунтування клінічного діагнозу.
- •XI. План лікування.
- •Контрольні питання
- •1.4. Об’єктивне дослідження хворого. Загальний огляд
- •Топографічна анатомія поверхні тіла людини
- •1.4.1. Оцінка загального стану хворого
- •1.4.3. Положення хворого
- •1.4.4. Постава
- •1.4.5. Хода
- •1.3.6. Обличчя хворого
- •Діагностичне значення обличчя хворого
- •1.4.7. Статура
- •1.4.8. Конституціональний тип
- •1.4.9. Шкірні покриви
- •Шкірні елементи
- •Тургор і еластичність шкіри
- •Вологість шкіри
- •Деривати шкіри
- •Набряки
- •1.3.10. Підшкірно-жирова клітковина.
- •1.3.11. Лімфатична система
- •1.3.12. М'язова система
- •1.3.13. Опорно-рухова система.
- •1.5. Огляд окремих частин тіла.
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 2 методи дослідження бронхо-легеневої системи Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи
- •Анатомія органів дихання
- •Фізіологія дихання
- •2.1 .Розпит хворого
- •Клінічна семіотика кашлю
- •Диференціальна діагностика болю у грудній клітці і його семіологічне значення
- •2.2. Фізикальні методи дослідження
- •2.2.1. Загальний огляд
- •Вимушене положення хворого
- •2.2.2. Огляд грудної клітки
- •Статичний огляд
- •Динамічний огляд
- •2.2.3. Пальпація грудної клітки
- •Контрольні питання
- •2.2.4. Перкусія легенів
- •Особливості перкуторних звуків при патології органів дихання
- •Топографічна перкусія легенів
- •Методика проведення топографічної перкусії:
- •Контрольні питання
- •2.2.5. Аускультація легенів
- •Зміна основних дихальних шумів
- •Зміна везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
- •Контрольні питання
- •2.3. Лабораторні методи дослідження
- •Патологічні елементи та включення в мокротинні
- •Морфологічні елементи мокротиння
- •Патологічні комплекси і включення
- •Дослідження промивних вод і плевральної рідини.
- •2.4. Інструментальні методи дослідження
- •Легеневі об’єми
- •Показники вентиляції легенів
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Додаткові інструментальні методи діагностики
- •Неінвазивні методи дослідження
- •Інвазивні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 3 методи дослідження серцево-судинної системи анатомія, фізіологія Серцево-судинної системи
- •3.1. Розпит хворого
- •3.2. Фізикальні методи дослідження
- •3.2.1. Загальний огляд
- •3.2.2. Огляд передсерцевої ділянки
- •3.2.3. Пальпація передсерцевої ділянки
- •КонтролЬні питання
- •3.2.4. Перкусія серця
- •Контрольні питання
- •3.2.5. Аускультація серця
- •Посилення гучностi першого тону
- •Послаблення гучностi першого тону текс
- •Рiзна гучнiсть першого тону
- •Акцент другого тону над аортою
- •Послаблення гучностi другого тону над аортою
- •Акцент другого тону над легеневою артерією
- •Послаблення гучностi другого тону над легеневою артерією
- •Зменшення гучностi першого тону
- •Зміна кількості тонів серця
- •I другого (б) тонiв серця.
- •Серцеві ритми, обумовлені появою додаткових тонів
- •Серцеві шуми
- •Диференційно-діагностична характеристика внутрішнь серцевих органічних шумів
- •Місце найкращого вислуховування внутрішньосерцевих шумів
- •Проведення внутрішньосерцевих шумів
- •Особливості внутрішньосерцевих шумів
- •Діагностика вад серця при наявності декількох внутрішньосерцевих шумів
- •Функціональні шуми при аускультації серця
- •Контрольні питання
- •3.2.6. Дослідження периферичних судин
- •Загальний огляд
- •Огляд судин
- •Пальпація судин
- •Аускультація судин
- •3.2.7. Вимірювання Дослідження артеріального тиску
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Функціональні особливості провідної системи:
- •Особливості біоелектричних явищ у міокарді
- •Принцип реєстрації екг
- •Відведення по Небу
- •Техніка реєстрації екг
- •Електрофізіологічні механізми формування електрокардіограми
- •План аналізу електрокардіограми
- •Методика аналізу електрокардіограми
- •Алгоритм електрокардіографічної діагностики
- •Синусовий: зубець р – постійної форми, амплітуди, тривалості, полярності, розташовується перед кожним комплексом qrs. Несинусовий:
- •Аналіз зубців і інтервалів у нормі та патології
- •Електрокардіограма при гіпертрофії різних відділів міокарда Гіпертрофія правого передсердя
- •Гіпертрофія лівого передсердя
- •Гіпертрофія обох передсердь
- •Диференціальна діагностика гіпертрофій лівого і правого передсердь
- •Гіпертрофія правого шлуночка
- •Гіпертрофія лівого шлуночка
- •Гіпертрофія обох шлуночків
- •Електрокардіограма при ішемічній хворобі серця Електрокардіограма при різних стадіях ушкодження міокарду і стадія – ішемія
- •Загальні ознаки інфаркту міокарда
- •Локалізація інфаркту міокарда
- •Електрокардіограма при аневризмі серця
- •Електрокардіограма при стенокардії
- •Аритмії серця Класифікація аритмій серця
- •Порушення автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії)
- •Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму
- •Ектопічні (гетеротопні) аритмії, викликані підвищенням збудливості міокарду
- •Порушення провідності
- •Синдроми передчасного збудження шлуночків
- •Ехокардіографічне дослідження
- •Метод ехокардіографічного обстеження
- •Основні розрахункові показники ехокардіограми (м-режим)
- •Діагностичні можливості ехокардіографії
- •Критерії ЕхоКг-діагностики різних захворювань Набуті вади серця
- •1. Мітральна недостатність
- •2. Мітральний стеноз
- •3. Аортальна недостатність
- •4. Аортальний стеноз
- •5. Недостатність Тристулкова
- •6. Тристулковий стеноз
- •7. Недостатність клапану легеневої артерії
- •8. Стеноз устя легеневої артерії.
- •Ішемічна хвороба серця (іхс)
- •Інфаркт міокарду
- •Дилятаційна кардіоміопатія
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Пролапс мітрального клапана
- •Рухома міксома (тромб) лівого передсердя
- •Ексудативний перикардит
- •Констриктивний перикардит
- •Легенева гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія
- •Допплер-ехокардіографія
- •Катетеризація серця
- •Ангіокардіографія
- •Коронарографія
- •Радіонуклідні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •22. Визначення швидкісних параметрів клапанного апарата серця і міокарду дозволяє вивчити метод:
- •23. Для визначення і і іі тонів при реєстрації фонокардіограми необхідно:
- •24. При визначенні на ехокардіограмі зменшення просвіту правого і лівого шлуночка, зниження швидкості раннього діастолічного спадіння передньої мітральної стулки ми діагностуємо:
- •РОзділ 4 методи дослідження системи травлення Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту
- •4.1. Розпит хворого
- •Класифікація абдомінальних болів
- •Блювота
- •Симптоматика кровотечі з різних відділів травного тракту.
- •Причини закрепів
- •4.2. Фізікальні методи дослідження
- •4.2.1. Загальний огляд
- •Обличчя хворого
- •Огляд порожнини рота
- •4.2.2. Огляд живота
- •4.2.3. Пальпація живота
- •Поверхнева пальпація живота
- •Глибока пальпація живота
- •4.2.4. Перкусія живота
- •4.2.5.Аускультація живота
- •4.3. Лабораторні методи дослідження
- •Дослідження шлункового вмісту
- •Дослідження молочної кислоти
- •Внутрішньошлункова рН-метрія
- •Клінічний аналіз калу
- •Макроскопічне дослідження
- •Хімічне дослідження
- •Мікроскопічне дослідження
- •Дослідження калу на найпростіші і гельмінти
- •Біохімічне дослідження
- •4.4. Інструментальні методи дослідження Ендоскопічний метод дослідження шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Ультразвукове дослідження підшлункової залози
- •Рентгенологічне дослідження
- •Контрольні питання
- •Анатомо-фізіологічні особливості гепатобіліарної системи
- •Фізіологія гепатобіліарної системи
- •4.5. Розпит хворого
- •Особливості анамнезу:
- •4.6. Фізікальні методи дослідження
- •4.6.1. Загальний огляд
- •4.6.2. Перкусія печінки
- •4.6.3. Пальпація печінки
- •Характеристика печінки:
- •4.6.4. Перкусія селезінки
- •4.6.5. Пальпація селезінки (за методом Образцова-Стражеска)
- •4.6.6. Пальпація жовчного міхура
- •4.7. Лабораторні методи дослідження
- •Біохімічне дослідження крові
- •Протромбіновий індекс
- •Тимолова проба
- •Визначення загального холестерину
- •Визначення β-ліпопротеїдів
- •Визначення білірубіну в сироватці крові
- •Жовчні пігменти в сечі
- •Визначення ферментів
- •Дуоденальне зондування
- •Фізичні властивості жовчі
- •Мікроскопічне дослідження жовчі
- •Біохімічне дослідження жовчі
- •4.8. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 5 Методи дослідження нирок і сечовивідної системи
- •Функції нирок. Виділяють такі функції нирок:
- •5.1. Розпит хворого
- •5.2. Фізикальні методи дослідження
- •5.2.1. Зовнішній огляд
- •5.2.2. Пальпація нирок
- •5.2.3. Пальпація сечового міхура
- •5.2.4. Перкусія сечового міхура
- •5.3. Лабораторні методи дослідження Клінічний аналіз сечі
- •Клінічне значення ниркової протеїнурії
- •Мікроскопічне дослідження сечового осаду
- •Елементи організованого осаду сечі
- •Плаский епітелій.
- •Додаткові елементи організованого осаду сечі
- •Елементи неорганізованого осаду сечі
- •Елементи осаду сечі, які рідко зустрічаються
- •Спеціальні методи дослідження осаду сечі
- •Клінічний аналіз крові
- •5.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Розділ 6 Методи дослідження Системи крові
- •Органи кровотворення
- •Морфологія і фізіологія клітин периферичної крові
- •Формені елементи крові
- •6.1. Розпит хворого
- •Обличчя хворого:
- •Об'єктивне дослідження внутрішніх органів і систем
- •6.3. Лабораторні методи дослідження
- •Еритроцити і гемоглобін
- •Дослідження кісткового мозку
- •Дослідження лімфатичних вузлів
- •Дослідження селезінки
- •Іммуноферментні методи дослідження гемопоетичних клітин
- •Цитогенетичні методи
- •Методи дослідження патогенезу анемій
- •6.4. Інструментальні методи дослідження
- •Контрольні питання
- •Тест-контроль
- •Відповіді на тест-контроль
- •Бібліографія
Контрольні питання
1. Діагностичне значення електрокардіографії. Принцип реєстрації ЕКГ.
2. Нормативи електрокардіограми здорової людини.
3. Аналіз електрокардіограми: ритм, джерело водія ритму, вольтаж, частота серцевих скорочень; визначення, діагностичне значення змін даних показників.
4. Електрична вісь серця: поняття, методи визначення та діагностичне значення.
5. Ознаки гіпертрофії різних відділів серця: передсердь, шлуночків.
6. ЕКГ-ознаки порушення автоматизму серця.
7. ЕКГ-ознаки порушення збудливості серця: екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія.
8. ЕКГ-ознаки блокади серця: атривентрикулярної, ніжок пучка Гіса.
9. Ультразвукова діагностика: принцип методу, діагностичне значення при ураженні клапанного апарата, ішемічної хвороби серця, уродженої патології.
Тест-контроль
1. У якому місці провідної системи серця в нормі виникає імпульс?
А. У синусовому вузлі
В. У передсердно-шлуночковому вузлі
С. У лівій ніжці пучка Гіса
D. У правій ніжці пучка Гіса
E. У волокнах Пуркін’є
2. Який інтервал ЕКГ використовують для визначення частоти серцевих імпульсів?
А. P-Q
B. QRS
C. QRST
D. R-R
E. P-P
3. Який біоелектричний процес відображає зубець Т?
А. Реполяризація лівого шлуночка
В. Реполяризація лівого передсердя
С. Реполяризація обох передсердь
D. Деполяризація обох передсердь
Е. Реполяризація обох шлуночків
4. Характеристика зубця Q у нормі?
А. > 1/4 R, 0,04 сек
В. < 1/4 R, 0,04 сек
С. < 1/4 R, 0,03 сек
D. > 1/4 R, 0,03 сек
Е. = 1/4 R, 0,02 сек
5. Характеристика синусового ритму?
А. Зубець Р позитивний перед кожним комплексом QRS, інтервал P-Q коливається від 0,25 до 0,35 сек; в межах 0,15-0,45 сек
В. Зубець Р є перед кожним комплексом QRS, не однаковий по амплітуді і формі
С. Зубець Р позитивний перед кожним комплексом QRS, тривалість R-R коливається в межах до 0,10 сек
D. Зубець Р перед кожним комплексом QRS негативний
Е. Зубець Р
6. Які зміни зубця Р при гіпертрофії правого передсердя?
А. Негативний зубець РІ
В. Негативний зубець ТІІ
С. Двогорбий зубець РІ
D. Загострена вершина зубця РІІІ
Е. Двогорбий зубець РІІІ
7. Які зміни зубця Т при гіпертрофії лівого шлуночка?
А. Тривалість зубця P > 0,11-0,12 сек
В. >+90, RІІІ/SІ
С. Синдром Tv1 > Tv6
D. Синдром Tv1 < Tv6
Е. У відведеннях ІІІ, aVF переважає зубець "P-pulmonale"
8. Який вид аритмії не належить до порушення збудливості міокарда?
А. Екстрасистолія
В. Синусова аритмія
С. Пароксизмальна тахікардія
D. Ідіовентрикулярний ритм
Е. Миготлива аритмія
9. Яка ЕКГ-ознака шлуночкової екстрасистолії?
A. Відсутній закономірний зв'язок зубця P і комплексу QRS
B. Передчасна поява комплексу QRS
C. Деформація і розширення комплексу QRS (> 0,12cек)
D. Укорочення інтервалу P-P'
E. Наявність зубця Р
10. Яка ЕКГ-ознака тріпотіння шлуночків?
A. Синдром тахікардія-брадикардія
B. Чергування різної форми, амплітуди і полярності зубця Р
C. Відсутній закономірний зв'язок зубця P і комплексу QRS
D. Зникнення зубця Р
E. ЕКГ має вигляд синусоїди
11. На ЕКГ реєструється негативний зубець Р. Ваш ЕКГ висновок?
А. Синусовий ритм
В. Передсердний ритм
С. Ідіовентрикулярний ритм
D. Синусова аритмія
Е. Синусова аритмія
12. У якому випадку на ЕКГ відсутнє диференціювання всіх зубців?
А. Миготіння передсердь
В. Миготіння передсердь
С. Тріпотіння шлуночків
D. Фібриляція шлуночків
Е. Штучний водій ритму
13. У хворого на ішемічну хворобу серця реєструється ЕКГ у вигляді дрібно- і великохвильової лінії. Назвати можливе порушення ритму.
А. Миготіння передсердь
В. Мерехтіння шлуночків
С. Тріпотіння передсердь
D. Тріпотіння шлуночків
Е. Штучний водій ритму
14. Який елемент ЕКГ відображає проведення імпульсу через AV-з'єднання?
А. Сегмент Р-Q
В. Інтервал Р-Т
С. Зубець Р
D. Зубець Т
Е. Комплекс QRS
15. Який елемент ЕКГ відображає проведення імпульсу по ніжках пучка Гіса?
А. Сегмент Р-Q
В. Інтервал Р-Q
С. Зубець Р
D. Зубець Т
Е. Комплекс QRS
16. Яка тривалість комплексу QRS у нормі?
А. 0,02-0,05 сек
В. 0,06-0,10 сек
С. 0,16-0,20 сек
D. 0,21-0,30 сек
Е. 0,30-0,40 сек
17. На ЕКГ ритм правильний, електрична вісь серця відхилена ліворуч, комплекс QRS деформований, його тривалість 0,12 сек, зсув сегмента S-Т донизу у лівих відведеннях. Ваші висновки
A. Внутрішньопередсердна блокада
B. Гіпертрофія лівого шлуночка
C. Неповна AV-блокада
D. Блокада правої ніжки пучка Гіса
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
18. На ЕКГ ритм неправильний, тривалість інтервалу РQ 0,16-0,19-0,22-0,26 сек, комплексу QRS – 0,10 сек. Про яку патологію можна думати?
A. Повна AV-блокада ІІІ ступеня
B. Неповна AV-блокада І ступеня
C. Неповна AV-блокада ІІ ступеня (Мобітц І)
D. Неповна AV-блокада ІІ ступеня (Мобітц ІІ)
E. Синоаурикулярна блокада
19. На ЕКГ ритм правильний, частота зубців Р – 72 за хвилину, зубців комплексу QRS – 42 за хвилину. Про яку патологію можна думати?
A. Синоаурикулярна блокада
B. Неповна AV-блокада ІІ ступеня
C. AV-блокада ІІ ступеня типу 2:1
D. Повна AV-блокада ІІІ ступеня
E. Внутрішньошлуночкова блокада
20. На ЕКГ ритм неправильний, частота зубців Р – 82 за хвилину, зубців комплексу QRS – 44 за хвилину. Про яку патологію можна думати?
A. Синоаурикулярна блокада
B. AV-блокада з періодами Венкебаха-Самойлова
C. AV-блокада ІІ ступеня типу 2:1
D. Повна AV-блокада ІІІ ступеня
E. Неповна AV-блокада типу Мобитца ІІ
21. На ЕКГ горизонтальне положення ЕВС (кут a +15). Тривалість комплексу QRS 0,18сек. У відведеннях І, ІІ, aVL, V5,6 високі деформовані зубці R, дискордантність сегмента S-Т і зубця Т. Ваш висновок?
A. Неповна AV-блокада ІІ ступеня
B. Блокада правої ніжки пучка Гіса
C. Неповна блокада І ступеня
D. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
E. Повна AV-блокада ІІІ ступеня