3. Порядок передання прав, посвідчених окремими видами цінних паперів

3.1. Цінний папір на пред’явника легітимує кожну особу, яка на законній підставі набула право власності на нього. Правовий режим цінних паперів на пред’вника передбачає можливість їх випуску лише в документарній формі, а тому вони є найбільш спорідненими з речами об’єктами цивільних прав.

Здійснити чи передати іншій особі майнове право, посвідчене цінним папером на пред’явника, може будь-який його пред’явник, тобто особа, якій на законних підставах належить документ. Правовий режим пред’явницьких документарних цінних паперів передбачає фактичну передачу пред’явницького документа, що є юридично вагомою дією, без якої набуття новим правонабувачем посвідчених цінними паперами майнових прав є неможливим.

У період домінування документарної концепції цінних паперів ця їхня особливість протягом тривалого часу визначала їх правову природу як документів, які через речово-правовий механізм передачі права власності на документ забезпечують передачу посвідчених ними майнових прав.

Жодна з відомих цивільному обороту інших категорій документів (наприклад, правовстановлювальних) не має настільки вираженого призначення паперової форми та факту вручення однією особою іншій особі.

3.2. Особа, яка передає майнові права, посвідчені іменним цінним папером, несе відповідальність за недійсність зафіксованої в документі вимоги, але не за її невиконання. Як іменні цінні папери можуть випускатись акції, облігації, заставні тощо.

Специфіка дуалістичної правової природи цінних паперів обумовлює і подвійність механізму передачі прав, пов’язаних з функціонуванням цінних паперів у цивільному обороті. Йдеться про взаємоузгоджені способи договірної передачі (зокрема, шляхом укладення договору купівлі-продажу цінного папера) прав «на папір» і суто зобов’язальні способи (відступлення права вимоги — цесії) передачі прав «з папера», що поєднані в єдиному механізмі. Причому перший з указаних способів завжди (як стосовно документарних, так і бездокументарних цінних паперів) має допоміжний характер. Визнання предметом передачі за договором купівлі-продажу як документарних, так і бездокументарних цінних паперів є однаково умовним.

Увага! Подвійність механізму передання прав за цінним папером завжди полягає в комбінуванні правочину, на підставі якого здійснюється передача «прав на папір» (купівля-продаж, міна, дарування, рента тощо) і правочину з власне передачі «прав з папера» (відступлення права вимоги). Вади одного з указаних правочинів є достатніми для того, щоб цей механізм «не спрацював», а акт передачі прав було визнано здійсненим неналежним чином, а відтак таким, що не відбувся.

3.3. Слід розрізняти поняття цесії як такої і правочину, що є підставою її здійснення¹³¹. Цесія знаходить свій вияв у передачі цедентом цесіонарію визначеного права на підставі правочину чи згідно із законом. Тим самим у першому випадку сама передача має підставою договір, що зв’язує цедента з цесіонарієм. Але цим договором є не цесія, а той правочин, що є підставою переходу прав, що становить сутність цесії¹³². Акт передачі права, який називається цесією, відрізняється від правочину, що слугує їй підставою, хоча найчастіше обидва акти зливаються, очевидно, в один. Але, власне кажучи, вони однаково різні, як передача матеріальних речей і договір, що покладений в її основу¹³³.

Увага! Здійснення передачі прав вимоги шляхом цесії завжди опосередковується двома взаємопов’язаними правочинами. Перший з них є підставою її здійснення, а як другий правочин слід розглядати юридично значущі дії, що, власне, і є відступленням права вимоги — цесією.

Показово, що коментовані положення, визначаючи механізм передачі майнових прав, посвідчених іменними цінними паперами, сконструйовані з використанням термінів «цесія» та «індосант» без застосування доречних для відступлення права вимоги шляхом цесії термінів «цедент» та «цесіонарій». Застосування терміну «індосант» свідчить на користь законодавчого поширення на іменні цінні папери загальних положень, характерних для механізму передачі посвідчених ними майнових прав за індосаментом. Цей висновок цілком узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», згідно з якими права, посвідчені іменними цінними паперами, передаються в порядку, встановленому законами України. Згідно з ч. 3 ст. 163 ГК України іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним написом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).

3.4. У механізмі передачі майнових прав, посвідчених ордерними цінними паперами, можуть застосовуватись як бланковий (без зазначення особи, на користь якої має бути здійснене виконання), так і ордерний (із зазначенням особи, на користь якої або за наказом якої має бути здійснене виконання) індосаменти. Будь-який індосамент є повним з точки зору повноти передачі посвідчених ордерними цінними паперами майнових прав, механізм здійснення якої він забезпечує.

3.5. Види індосаментів можуть бути й іншими. У сфері вексельного обороту застосовуються ще кілька різновидів індосаментів. Деякі з них мають універсальний характер і можуть використовуватись у сфері обігу інших видів іменних і ордерних цінних паперів. Безоборотний індосамент має вузьку сферу застосування (лише вексельний оборот) і характеризується тим, що містить обмовку індосанта «без обороту на мене (нас)», наявність якої в його тексті виключає його з безперервного ряду векселезобов’язаних осіб. Індосамент інкасовий являє собою передаточний запис, згідно з яким особа, що приймає вексель, має право інкасувати суму вексельного боргу, а в разі відмови боржника сплатити його — здійснити протест векселя. Інкасовий індосамент є спорідненим з доручальним. Індосамент може бути не тільки передавальним, але і з дорученням. Його специфіка полягає в посвідченні доручення правоволодільця за цінним папером іншій особі здійснювати посвідчені ним майнові права без їх повної та безумовної передачі індосату. Індосамент з дорученням містить застереження «валюта для отримання», «на інкасо», «як довіреному» тощо. Векселедержатель, що отримав вексель за таким індосаментом, має право передати його іншим особам тільки в порядку передоручення. Індосамент умовний містить додаткову умову індосанта, наявність якої приводить до його дійсності. Заставний індосамент може використовуватись не лише у сфері вексельного обігу. Його здійснення свідчить про передачу векселя (або іншого цінного папера) під заставу.

3.6. Індосамент і цесія є різнорідними правочинами, оскільки, на відміну від цесії, він додатково встановлює заставні правовідносини (заставний індосамент), є засобом доручення здійснення посвідчених цінними паперами майнових прав (індосамент з дорученням) і забезпечує неможливість звернення права вимоги на одного з індосантів (безоборотний індосамент) тощо¹³⁴. Таким чином, індосамент, з урахуванням того, що він забезпечує не лише передачу посвідченого ордерним цінним папером майнового права, але й деякі окремі аспекти його здійснення, є досить універсальним правовим засобом.

Стаття 198. Виконання за цінним папером

1. Особа, що розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним володільцем солідарно. У разі задоволення вимоги законного володільця ордерного цінного паперу про виконання посвідченого цим цінним папером зобов’язання однією або кількома особами з числа тих, хто зобов’язався за цінним папером, вони набувають права зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які зобов’язалися за цінним папером.

2. Відмова від виконання зобов’язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його недійсність не допускається.

Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред’явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов’язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.