- •Розділ III об’єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •Загальні положення про об’єкти цивільних прав
- •1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав
- •2. Речі, у тому числі гроші та цінні папери
- •3. Інше майно
- •4. Майнові права
- •5. Результати робіт, послуги
- •6. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інформація
- •7. Інші матеріальні та нематеріальні блага
- •1. Значення оборотоздатності для об’єктів
- •2. Поняття обороту та оборотоздатності
- •3. Які об’єкти можуть бути оборотоздатними
- •4. Ступені оборотоздатності
- •5. Оборот об’єктів та суміжні з цим категорії цивільного права
- •Глава 13. Речі. Майно Стаття 1. Поняття речі
- •1. Визначення поняття речі
- •2. Річ як матеріальна субстанція
- •3. Річ як предмет
- •4. Річ як об’єкт, стосовно якого виникають цивільні права та обов’язки
- •5. Ознаки речей
- •6. Класифікація речей
- •Стаття 180. Тварини
- •1. На яких тварин поширюється дія ст. 180 цк України
- •2. Законодавче регулювання
- •3. Тварини як об’єкти прав
- •4. Заподіяння шкоди тваринами
- •5. Племінне тваринництво
- •Стаття 281. Нерухомі та рухомі речі
- •1. Визначення понять «нерухомість», «нерухомі речі», «нерухоме майно»
- •Критерії віднесення речей до нерухомих
- •3. Земля як природна нерухомість
- •4. Земельна ділянка та деякі «нетрадиційні об’єкти»
- •5. Земельна ділянка та те, що знаходиться на ній та під нею
- •6. Будівлі, будинки, споруди. Приміщення: квартири, нежитлові, допоміжні
- •7. Недобудовані, зруйновані, самовільно побудовані будинки й споруди
- •8. Правовий зв’язок різних нерухомих речей між собою та його значення
- •9. Рухомі речі як нерухомі
- •1. Нормативно-правове регулювання державної реєстрації
- •2. Що підлягає державній реєстрації
- •2) У динамічному стані:
- •3. Поняття державної реєстрації
- •4. Хто здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість
- •5. Відмова в державній реєстрації прав на нерухомість або правочинів з нерухомістю. Надання інформації про реєстрацію
- •1. Поняття подільних та неподільних речей
- •2. Значення класифікації речей на подільні та неподільні
- •1. Поняття індивідуально визначеної речі
- •2. Поняття речі, визначеної родовими ознаками
- •3. Індивідуальні речі та речі, визначені родовими ознаками, як об’єкти речових та зобов’язальних прав
- •4. Замінні та незамінні речі
- •5. Значення класифікації речей на визначені індивідуальними та родовими ознаками
- •1. Поняття та значення поділу речей на споживні та неспоживні
- •1. Сутність поділу речей на головну та приналежність
- •2. Квартира та допоміжні приміщення у багатоквартирному житловому будинку
- •1. Розуміння складової частини речі
- •2. Перехід права на річ і складові частини речі
- •1. Розуміння складної речі
- •2. Складові частини складної речі
- •3. Комплекси як об’єкти права
- •1. Розуміння продукції, плодів та доходів
- •2. Суб’єкт прав на продукцію, плоди та доходи
- •1. Майно як об’єкт
- •2. Значення майнових прав
- •3. Визначення майнових прав
- •4. Сутність майнових прав
- •5. Види майнових прав
- •6. Майнові права як предмет іпотеки
- •1. Проблема віднесення грошей до речей
- •2. Функції грошей
- •3. Гроші як засіб платежу
- •4. Іноземна валюта в системі об’єктів цивільних прав. Використання іноземної валюти в Україні
- •5. Електронні гроші як об’єкт цивільних прав
- •6. Електронні гроші як річ та як спосіб фіксації відступлення права вимоги
- •7. Електронні гроші як законний засіб платежу
- •1. Поняття валютних цінностей
- •2. Правочини з валютними цінностями
- •Глава 14 цінні папери
- •1. Сутність та значення цінних паперів
- •2. Неподільна юридична єдність права «з папера» та способу його фіксації
- •3. Визначення цінним папером відносини між особою, яка його розмістила (видала) і власником
- •4. Забезпечення цінними паперами юридичної можливості передачі посвідчених ним майнових прав іншим особам
- •5. Оборотоздатність цінних паперів
- •6. Нормативна визначеність видів та груп цінних паперів
- •7. Перехід прав, що посвідчується цінним папером
- •1. Загальні застереження
- •2. Пайові цінні папери
- •3. Боргові цінні папери
- •4. Поняття та види векселів
- •5. Вимоги до оформлення векселя
- •6. Характеристика вексельного зобов’язання
- •7. Оборотоздатність векселя
- •8. Платіж за векселем. Аваль. Протест
- •9. Похідні цінні папери
- •9.21. Види похідних цінних паперів
- •10. Товаророзпорядчі цінні папери
- •11. Інші групи цінних паперів
- •12. Форма випуску цінних паперів
- •1. Загальні зауваження щодо текстуального оформлення змісту цінних паперів як документів
- •2. Структурування змісту цінного папера. Форма сертифікатів цінних паперів
- •3. Проблема бездокументарної форми існування цінних паперів
- •4. Наслідки порушення вимог щодо форми та реквізитів цінних паперів, а також вимог щодо введення їх в обіг
- •1. Залежність прав за цінним папером від виду цінного папера
- •2. Заборони та обмеження випуску окремих видів цінних паперів
- •3. Порядок передання прав, посвідчених окремими видами цінних паперів
- •1. Сутність солідарної відповідальності за цінним папером
- •2. Недопущення відмови від виконання зобов’язання за цінним папером
- •Глава 15. Нематеріальні блага Стаття 3. Результати інтелектуальної, творчої діяльності
- •1. Сутність результату інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкта прав
- •2. Загальна характеристика ознак результатів інтелектуальної творчої діяльності як об’єкта прав
- •3. Види об’єктів прав
- •Стаття 4. Особисті немайнові блага
- •Розділ IV правочини. Представництво
- •Глава 16
- •Правочини
- •§ 1. Загальні положення про правочини
- •1. Поняття правочину
- •2. Ознаки правочину
- •3. Види правочинів
- •1. Застереження
- •2. Зміст правочину
- •3. Вимоги до суб’єктного складу правочину
- •4. Вимоги до волевиявлення
- •5. Форма правочину
- •6. Спрямованість правочину на настання правових наслідків
- •7. Правочин та права й інтереси дітей
- •1. Сутність презумпції правомірності правочину.
- •Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •1. Способи волевиявлення
- •2. Поняття форми правочину
- •3. Форми правочину
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •1. Загальна характеристика усної форми правочину.
- •2. Спеціальні правила щодо усної форми правочину
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •1. Значення письмової форми правочину
- •2. Документальне оформлення правочину
- •3. Електроні правочини
- •4. Підписання правочину
- •Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
- •1. Критерії для вимог про письмову форму правочину
- •2. Залежність письмової форми правочину від суми правочину
- •3. Інші випадки вчинення правочину в письмовій формі
- •1. Поняття «місця вчинення правочину»
- •2. Наслідки порушення правил стосовно визначення місця вчинення правочину
- •1. Загальне поняття умови в правочині
- •2. Обставини, що залежать від волі осіб, які вчиняють правочин, як умови в правочині
- •3. Кваліфікуючі ознаки умов у правочині
- •4. Види умов у правочині. Момент настання умови
- •5. Стан невизначеності в умовних правочинах
- •6. Спеціальні наслідки недобросовісної поведінки сторони в умовних правочинах
- •1. Об’єктивність тлумачення правочину
- •2. Причини необхідності тлумачення правочину
- •3. Здійснення тлумачення
- •4. Процесуальний аспект тлумачення правочину
- •Стаття 214. Відмова від правочину
- •2. Відмова від двостороннього правочину
- •3. Відмова від багатостороннього правочину
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону Стаття 215. Недійсність правочину
- •1. Загальні положення недійсності правочинів
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Недійсні та неукладені правочини
- •4. Суб’єкт звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів
- •Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •1. Види правових наслідків недійсності правочинів
- •2. Підстави застосування реституції
- •4. Конкуренція позовів
- •5. Недійсність правочинів та установчих документів
- •6. Інші наслідки недійсності правочинів
- •1. Поняття окремої частини правочину
- •2. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
- •1. Особливості недодержання вимог закону про форму правочину як підстави його недійсності
- •2. Імперативність приписів закону про форму правочину та наслідки її порушення
- •3. Наслідки недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •4. Усунення негативних наслідків недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •1. Необхідність нотаріального посвідчення одностороннього правочину
- •2. Визнання одностороннього правочину, який не був посвідчений нотаріально, дійсним
- •1. Загальні наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору
- •2. Можливість визнання договору, укладеного з порушенням вимог про його нотаріальне посвідчення, дійсним
- •3. Умови, необхідні для визнання судом нікчемного правочину дійсним
- •Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •1. Недійсність правочину, вчиненого з малолітньою особою
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •2. Наслідки недійсності правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •1. Недійсність правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •2. Визнання правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування дійсним
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •1. Поняття стану, в якому особа стає не здатною усвідомлювати значення своїх дій
- •2. Доведення підстав, які надають можливість застосування ст. 225 цк України для визнання правочину недійсним
- •3. Застереження
- •Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •1. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною особою
- •2. Визнання правочину вчиненого недієздатною особою дійсним за рішенням суду
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого недієздатною особою
- •Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти
- •1. Підстави недійсності правочину за ст. 227 цк України
- •2. Суб’єкт та підстави оспорення правочину за ст. 227 цк України
- •3. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття публічного порядку
- •2. Правочини, які порушують публічний порядок
- •3. Наслідки правочину, що порушує публічний порядок
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом помилки
- •2. Поняття та види помилок
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок помилки
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом обману
- •2. Поняття та види обману
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок обману
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом насильства
- •2. Поняття насильства
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок насильства
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених у результаті зловмисної домовленості
- •2. Поняття зловмисної домовленості
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною
- •Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини
- •1. Умови визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 цк України
- •2. Наявність тяжкої обставини
- •3. Вкрай невигідні умови
- •4. Необхідність і достатність умов, зазначених у ч. 1 ст. 233 цк України, для визнання правочину недійсним
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття фіктивного правочину
- •2. Умови для визнання правочину фіктивним
- •3. Правові наслідки вчинення фіктивного правочину
- •1. Поняття удаваного правочину
- •2. Правові наслідки удаваного правочину
- •Стаття 236. Момент недійсності правочину
- •1. Важливість установлення моменту недійсності правочину
- •2. Момент недійсності нікчемного правочину
- •3. Момент недійсності оспорюваного правочину
- •4. Недійсність наслідків правочину на майбутнє
- •5. Наслідки недійсності рішень загальних зборів та вплив цього на недійсність правочинів
Розділ III об’єкти цивільних прав
Глава 12
Загальні положення про об’єкти цивільних прав
Стаття 177. Види об’єктів цивільних прав
1. Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав
1.1. У статті, що коментується, законодавець не надав визначення об’єктів цивільних прав, а лише запропонував їх приблизний перелік. Між тим поняття об’єктів цивільних прав є одним з непростих у цивілістиці. Його часто змішують (поєднують) з поняттям об’єкта правовідносин, предмета договору, предмета (або об’єкта) права як сукупності норм, тобто права об’єктивного, у тому числі цивільного права.
Очевидним є те, що перелічені в ст. 177 ЦК України блага є об’єктом правовідносин, оскільки право регулює лише поведінку людей (їх діяльність), а не речі, результати інтелектуальної творчої діяльності та ін. Тобто предметом правового регулювання можуть бути лише відносини, пов’язані із зазначеними в ст. 177 ЦК України об’єктами. З приводу цих благ особи вступають між собою в правовідносини, діючи певним чином. Тому такі блага є об’єктом докладення їхніх зусиль, а відтак — поведінки учасників (суб’єктів) правовідносин.
Звичайно, поведінка цих осіб не може бути абстрактною, відірваною від намірів, які стосуються певних благ, оскільки вона є вольовою дією, осмисленою й спрямованою на певний результат. І цей результат пов’язується так чи інакше з об’єктами, що й дозволяє їх ототожнювати, і з метою, і зі змістом правовідносин, і з самими діями суб’єктів. Звідси й численні теорії відносно об’єктів цивільних правовідносин. Однак всі вони стосуються учасників правовідносин з їхніми прагненнями набути щось від того правового зв’язку, який між ними виникає (складається) з приводу тих або інших об’єктів. Звідси правовідносини неможливо розглядати ізольовано від об’єктів, якими безпосередньо обумовлені дії сторін.
Право закріплює певний правовий режим цих об’єктів, який у свою чергу припускає можливість здійснення з ними різних дій або недопущення цього. Цей правовий режим стосується тих осіб, в яких є потреба в певних об’єктах, і завдяки його наявності особи в змозі виконувати певні дії щодо них.
1.2. Слід звернути увагу, що об’єкти цивільних прав визначаються через поняття «блага» - різноманітні індивідуально-конкретні матеріальні й інші блага, з приводу яких або у зв’язку з якими складаються цивільні правовідносини. Це ті блага, яких прагнуть одержати управомочені суб’єкти. До них відносяться будь-які явища об’єктивної дійсності, виражені у матеріальній чи нематеріальній формі. Але благом перелічені явища виступають тільки тоді, коли задовольняють певні ситуаційні потреби або інтереси осіб.
За Менгером1: «благо» тоді й тільки тоді є благом, коли воно пов’язане із задоволенням людських потреб; якщо зникає потреба, то зникає й благо. Для того щоб предмет став благом, необхідний збіг таких чотирьох умов: 1) людської потреби; 2) властивостей предмета, що роблять його придатним бути поставленим у причинний зв’язок із задоволенням цієї потреби; 3) пізнання людиною цього причинного зв’язку; 4) можливості розпоряджатися предметом таким чином, щоб дійсно вживати його для задоволення цієї потреби.
Серед цих благ позначаються насамперед тілесні речі, тобто різноманітні предмети оточуючого нас світу (живої та неживої природи), але не тільки. Це й послуга (сама по собі), яку важко назвати матеріальним благом, й інформація, й нематеріальні блага.
Ще Г.Ф. Шершеневич указував, що об’єкти права – це блага з економічної точки зору. Право лише забезпечує відносини щодо блага, тобто того явища об’єктивної дійсності, що визнається благом. Будь-яка діяльність осіб, що супроводжується впливом на благо чи впливом на підставі блага, – є предметом регулювання права.2
1.3. У ст. 177 ЦК України перелічуються об’єкти цивільних прав із зазначенням, що цей перелік невичерпний. Але вже з того, що в ньому позначено, можна поділити об’єкти за різними підставами на певні групи:
- залежно від форми існування — тілесні (речі, у тому числі результати робіт, гроші, цінні папери, випущені в документарній формі) і безтілесні (майнові права, послуги, інформація, результати інтелектуальної діяльності, нематеріальні блага);
- залежно від того, які потреби покликані задовольняти об’єкти, їх можна поділити на матеріальні і нематеріальні (духовні);
- залежно від пов’язаності з суб’єктом прав об’єкти можуть бути відчужуваними (речі, майнові права та ін.) і невідчужуваними, які не можуть відокремлюватися від суб’єкта (нематеріальні блага);
- залежно від можливості грошової оцінки об’єкти прав можуть бути такими, що підлягають цій оцінці, тобто мають грошовий вираз або еквівалент (речі, майнові права та майже всі інші об’єкти, навіть інформація, крім нематеріальних благ), та ті, що не підлягають грошовій оцінці (нематеріальні блага);
- залежно від способу набуття благ можна виокремити ті, які набуваються при народженні людини (деякі нематеріальні блага); ті, які набуваються шляхом вчинення правочинів (придбання майна, майнових прав тощо); ті, які набуваються внаслідок інших юридичних фактів3 (створення твору, на підставі акта органу державної влади тощо).
1.4. Об’єкти цивільних прав характеризуватимуться нижче таким чином.
• Оскільки одним з них присвячені окремі статті ЦК України (наприклад, таким, як речі, майно тощо), то вони й аналізуватимуться в коментарі до відповідних статей.
• Таким об’єктам, як нематеріальні блага, присвячена глава 15, а в ній ст. 201 — особистим немайновим благам, а також цілком книга друга ЦК України «Особисті немайнові права фізичних осіб». Тому ці блага аналізуватимуться у відповідних коментарях.
• Про результати інтелектуальної, творчої діяльності йтиметься в коментарі до ст. 199, але найбільш – до книги четвертої ЦК України «Право інтелектуальної власності».
• Інформація як об’єкт цивільних прав коментуватиметься в ст. 200 ЦК України.
• У коментарі ж до ст. 177 ЦК України розкриватиметься лише загальне розуміння таких об’єктів цивільних прав як речі, результати робіт та послуги.