Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ч. 1 (ст. 177 - 236) остання 04.05.10.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.12.2018
Размер:
2.75 Mб
Скачать

547

Розділ III об’єкти цивільних прав

Глава 12

Загальні положення про об’єкти цивільних прав

Стаття 177. Види об’єктів цивільних прав

1. Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав

1.1. У статті, що коментується, законодавець не надав визначення об’єктів цивільних прав, а лише запропонував їх приблизний перелік. Між тим поняття об’єктів цивільних прав є одним з непростих у цивілістиці. Його часто змішують (поєднують) з поняттям об’єкта правовідносин, предмета договору, предмета (або об’єкта) права як сукупності норм, тобто права об’єктивного, у тому числі цивільного права.

Очевидним є те, що перелічені в ст. 177 ЦК України блага є об’єктом правовідносин, оскільки право регулює лише поведінку людей (їх діяльність), а не речі, результати інтелектуальної творчої діяльності та ін. Тобто предметом правового регулювання можуть бути лише відносини, пов’язані із зазначеними в ст. 177 ЦК України об’єктами. З приводу цих благ особи вступають між собою в правовідносини, діючи певним чином. Тому такі блага є об’єктом докладення їхніх зусиль, а відтак — поведінки учасників (суб’єктів) правовідносин.

Звичайно, поведінка цих осіб не може бути абстрактною, відірваною від намірів, які стосуються певних благ, оскільки вона є вольовою дією, осмисленою й спрямованою на певний результат. І цей результат пов’язується так чи інакше з об’єктами, що й дозволяє їх ототожнювати, і з метою, і зі змістом правовідносин, і з самими діями суб’єктів. Звідси й численні теорії відносно об’єктів цивільних правовідносин. Однак всі вони стосуються учасників правовідносин з їхніми прагненнями набути щось від того правового зв’язку, який між ними виникає (складається) з приводу тих або інших об’єктів. Звідси правовідносини неможливо розглядати ізольовано від об’єктів, якими безпосередньо обумовлені дії сторін.

Право закріплює певний правовий режим цих об’єктів, який у свою чергу припускає можливість здійснення з ними різних дій або недопущення цього. Цей правовий режим стосується тих осіб, в яких є потреба в певних об’єктах, і завдяки його наявності особи в змозі виконувати певні дії щодо них.

1.2. Слід звернути увагу, що об’єкти цивільних прав визначаються через поняття «блага» - різноманітні індивідуально-конкретні матеріальні й інші блага, з приводу яких або у зв’язку з якими складаються цивільні правовідносини. Це ті блага, яких прагнуть одержати управомочені суб’єкти. До них відносяться будь-які явища об’єктивної дійсності, виражені у матеріальній чи нематеріальній формі. Але благом перелічені явища виступають тільки тоді, коли задовольняють певні ситуаційні потреби або інтереси осіб.

За Менгером1: «благо» тоді й тільки тоді є благом, коли воно пов’язане із задоволенням людських потреб; якщо зникає потреба, то зникає й благо. Для того щоб предмет став благом, необхідний збіг таких чотирьох умов: 1) людської потреби; 2) властивостей предмета, що роблять його придатним бути поставленим у причинний зв’язок із задоволенням цієї потреби; 3) пізнання людиною цього причинного зв’язку; 4) можливості розпоряджатися предметом таким чином, щоб дійсно вживати його для задоволення цієї потреби.

Серед цих благ позначаються насамперед тілесні речі, тобто різноманітні предмети оточуючого нас світу (живої та неживої природи), але не тільки. Це й послуга (сама по собі), яку важко назвати матеріальним благом, й інформація, й нематеріальні блага.

Ще Г.Ф. Шершеневич указував, що об’єкти права – це блага з економічної точки зору. Право лише забезпечує відносини щодо блага, тобто того явища об’єктивної дійсності, що визнається благом. Будь-яка діяльність осіб, що супроводжується впливом на благо чи впливом на підставі блага, – є предметом регулювання права.2

1.3. У ст. 177 ЦК України перелічуються об’єкти цивільних прав із зазначенням, що цей перелік невичерпний. Але вже з того, що в ньому позначено, можна поділити об’єкти за різними підставами на певні групи:

- залежно від форми існування — тілесні (речі, у тому числі результати робіт, гроші, цінні папери, випущені в документарній формі) і безтілесні (майнові права, послуги, інформація, результати інтелектуальної діяльності, нематеріальні блага);

- залежно від того, які потреби покликані задовольняти об’єкти, їх можна поділити на матеріальні і нематеріальні (духовні);

- залежно від пов’язаності з суб’єктом прав об’єкти можуть бути відчужуваними (речі, майнові права та ін.) і невідчужуваними, які не можуть відокремлюватися від суб’єкта (нематеріальні блага);

- залежно від можливості грошової оцінки об’єкти прав можуть бути такими, що підлягають цій оцінці, тобто мають грошовий вираз або еквівалент (речі, майнові права та майже всі інші об’єкти, навіть інформація, крім нематеріальних благ), та ті, що не підлягають грошовій оцінці (нематеріальні блага);

- залежно від способу набуття благ можна виокремити ті, які набуваються при народженні людини (деякі нематеріальні блага); ті, які набуваються шляхом вчинення правочинів (придбання майна, майнових прав тощо); ті, які набуваються внаслідок інших юридичних фактів3 (створення твору, на підставі акта органу державної влади тощо).

1.4. Об’єкти цивільних прав характеризуватимуться нижче таким чином.

• Оскільки одним з них присвячені окремі статті ЦК України (наприклад, таким, як речі, майно тощо), то вони й аналізуватимуться в коментарі до відповідних статей.

• Таким об’єктам, як нематеріальні блага, присвячена глава 15, а в ній ст. 201 — особистим немайновим благам, а також цілком книга друга ЦК України «Особисті немайнові права фізичних осіб». Тому ці блага аналізуватимуться у відповідних коментарях.

• Про результати інтелектуальної, творчої діяльності йтиметься в коментарі до ст. 199, але найбільш – до книги четвертої ЦК України «Право інтелектуальної власності».

• Інформація як об’єкт цивільних прав коментуватиметься в ст. 200 ЦК України.

• У коментарі ж до ст. 177 ЦК України розкриватиметься лише загальне розуміння таких об’єктів цивільних прав як речі, результати робіт та послуги.