4. Заподіяння шкоди тваринами

Цивільні відносини щодо тварин не обмежуються лише правом власності та договорами, а й стосуються заподіяння тваринами шкоди, внаслідок чого виникають не договірні відносини по відшкодуванню шкоди.

Шкода може бути заподіяна тваринами, які мають власника, насамперед, тими, що перебувають у власності фізичних осіб, та безгосподарними тваринами, які мешкають у населених пунктах, у тому числі тими, від яких відмовився власник.

У ст. 1187 ЦК міститься загальна норма про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, під яким розуміється в тому числі діяльність, пов’язана з утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Така шкода відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє тваринами. Особа, яка неправомірно заволоділа твариною, завдала шкоди діяльністю щодо її утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Аналогічна норма міститься в ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з якою шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

5. Племінне тваринництво

Особливий режим установлено Законом України «Про племінну справу у тваринництві» щодо племінних тварин, до яких відносяться велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції (далі — тварини). До племінних тварин встановлено такі вимоги: вони мають бути ідентифіковані, зареєстровані в документах з племінної справи, дані про них внесені згідно з установленими вимогами до документів офіційного обліку продуктивності та офіційної класифікації (оцінки) за типом, походити від батьків, зареєстрованих у документах з племінної справи; плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, оцінюватися за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства; бугаї-плідники, жеребці-плідники та плідники інших видів тварин атестуються та допускаються до відтворення у встановленому порядку (ст. 10 названого Закону). Племінні тварини підлягають державній реєстрації, яка здійснюється шляхом унесення відповідних даних про них до державних книг племінних тварин, а племінних стад — до Державного племінного реєстру. Крім того, власники племінних (генетичних) ресурсів зобов’язані мати племінні свідоцтва (сертифікати), які є документальним підтвердженням якості належних їм племінних тварин (ст. 13 Закону України «Про племінну справу у тваринництві»).

Стаття 281. Нерухомі та рухомі речі

1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.