2. Значення класифікації речей на подільні та неподільні

2.1. Зазначена класифікація речей використовується при виділі частки з майна, що є у спільній частковій або сумісній власності. Так, відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ є неможливим через неподільність речі, що є у спільній частковій власності, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Цей порядок, відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України, має бути дотриманий і при виділі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Неподільність речі є одним з чинників, закріплених в абз. 2 ч. 1 ст. 365 ЦК України, який має враховуватися судом при вирішенні питання про припинення права на частку у спільному майні особи на вимогу інших співвласників.

2.2. Згідно з частинами 3 та 4 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а в разі неможливості виділення частки – вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 ЗК України укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

2.3. На жаль, і в юридичній літературі, і на практиці, керуючись теорією «реальних та ідеальних часток», змішують поняття «частки в праві спільної власності» і «частини нерухомої речі».

Увага! Таких об’єктів речових прав, як «частка квартири», «частка будинку», «земельна частка» не існує.

Частка в праві – умоглядна, ідеальна конструкція, покликана регулювати відносини, що виникають при набутті у власність декількох осіб однієї неподільної речі - квартири, будинку, земельної ділянки.

Неподільна річ є «вимушеним» об’єктом права спільної власності, оскільки неможливість її поділу без зміни вихідного призначення або неприпустимість поділу законом виключають можливість набуття права власності на її частини.

Стаття 184. Речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками

1. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

2. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

1. Поняття індивідуально визначеної речі

1.1. Залежно від того, які ознаки (індивідуальні чи родові) властиві речам, вони відповідно до ст. 184 ЦК України поділяються на речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками (речі індивідуально визначені та родові).

Індивідуально визначена річ – це річ, яка наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Отже, можна стверджувати, що до індивідуально визначеної речі відноситься, по-перше, унікальна річ, що існує в одному примірнику, а по-друге, річ, яку виокремлено за певною ознакою з-поміж інших однорідних речей.

Прикладом унікальної речі, що існує в одному примірнику, може бути оригінал картини, рукопис твору, ювелірні прикраси, виготовлені на замовлення тощо.

Індивідуально визначеними речами можуть бути як рухомі, так і нерухомі речі.

1.2. Ознаки, за допомогою яких конкретна річ виокремлюється з-поміж інших родових речей, можуть бути різними. Наприклад, автомобіль певної марки індивідуалізується, зокрема, за допомогою номерного знака, будинок або квартира – за допомогою адреси, за якою вони знаходяться, примірник книги – за допомогою підпису її власника тощо.