- •Розділ III об’єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •Загальні положення про об’єкти цивільних прав
- •1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав
- •2. Речі, у тому числі гроші та цінні папери
- •3. Інше майно
- •4. Майнові права
- •5. Результати робіт, послуги
- •6. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інформація
- •7. Інші матеріальні та нематеріальні блага
- •1. Значення оборотоздатності для об’єктів
- •2. Поняття обороту та оборотоздатності
- •3. Які об’єкти можуть бути оборотоздатними
- •4. Ступені оборотоздатності
- •5. Оборот об’єктів та суміжні з цим категорії цивільного права
- •Глава 13. Речі. Майно Стаття 1. Поняття речі
- •1. Визначення поняття речі
- •2. Річ як матеріальна субстанція
- •3. Річ як предмет
- •4. Річ як об’єкт, стосовно якого виникають цивільні права та обов’язки
- •5. Ознаки речей
- •6. Класифікація речей
- •Стаття 180. Тварини
- •1. На яких тварин поширюється дія ст. 180 цк України
- •2. Законодавче регулювання
- •3. Тварини як об’єкти прав
- •4. Заподіяння шкоди тваринами
- •5. Племінне тваринництво
- •Стаття 281. Нерухомі та рухомі речі
- •1. Визначення понять «нерухомість», «нерухомі речі», «нерухоме майно»
- •Критерії віднесення речей до нерухомих
- •3. Земля як природна нерухомість
- •4. Земельна ділянка та деякі «нетрадиційні об’єкти»
- •5. Земельна ділянка та те, що знаходиться на ній та під нею
- •6. Будівлі, будинки, споруди. Приміщення: квартири, нежитлові, допоміжні
- •7. Недобудовані, зруйновані, самовільно побудовані будинки й споруди
- •8. Правовий зв’язок різних нерухомих речей між собою та його значення
- •9. Рухомі речі як нерухомі
- •1. Нормативно-правове регулювання державної реєстрації
- •2. Що підлягає державній реєстрації
- •2) У динамічному стані:
- •3. Поняття державної реєстрації
- •4. Хто здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість
- •5. Відмова в державній реєстрації прав на нерухомість або правочинів з нерухомістю. Надання інформації про реєстрацію
- •1. Поняття подільних та неподільних речей
- •2. Значення класифікації речей на подільні та неподільні
- •1. Поняття індивідуально визначеної речі
- •2. Поняття речі, визначеної родовими ознаками
- •3. Індивідуальні речі та речі, визначені родовими ознаками, як об’єкти речових та зобов’язальних прав
- •4. Замінні та незамінні речі
- •5. Значення класифікації речей на визначені індивідуальними та родовими ознаками
- •1. Поняття та значення поділу речей на споживні та неспоживні
- •1. Сутність поділу речей на головну та приналежність
- •2. Квартира та допоміжні приміщення у багатоквартирному житловому будинку
- •1. Розуміння складової частини речі
- •2. Перехід права на річ і складові частини речі
- •1. Розуміння складної речі
- •2. Складові частини складної речі
- •3. Комплекси як об’єкти права
- •1. Розуміння продукції, плодів та доходів
- •2. Суб’єкт прав на продукцію, плоди та доходи
- •1. Майно як об’єкт
- •2. Значення майнових прав
- •3. Визначення майнових прав
- •4. Сутність майнових прав
- •5. Види майнових прав
- •6. Майнові права як предмет іпотеки
- •1. Проблема віднесення грошей до речей
- •2. Функції грошей
- •3. Гроші як засіб платежу
- •4. Іноземна валюта в системі об’єктів цивільних прав. Використання іноземної валюти в Україні
- •5. Електронні гроші як об’єкт цивільних прав
- •6. Електронні гроші як річ та як спосіб фіксації відступлення права вимоги
- •7. Електронні гроші як законний засіб платежу
- •1. Поняття валютних цінностей
- •2. Правочини з валютними цінностями
- •Глава 14 цінні папери
- •1. Сутність та значення цінних паперів
- •2. Неподільна юридична єдність права «з папера» та способу його фіксації
- •3. Визначення цінним папером відносини між особою, яка його розмістила (видала) і власником
- •4. Забезпечення цінними паперами юридичної можливості передачі посвідчених ним майнових прав іншим особам
- •5. Оборотоздатність цінних паперів
- •6. Нормативна визначеність видів та груп цінних паперів
- •7. Перехід прав, що посвідчується цінним папером
- •1. Загальні застереження
- •2. Пайові цінні папери
- •3. Боргові цінні папери
- •4. Поняття та види векселів
- •5. Вимоги до оформлення векселя
- •6. Характеристика вексельного зобов’язання
- •7. Оборотоздатність векселя
- •8. Платіж за векселем. Аваль. Протест
- •9. Похідні цінні папери
- •9.21. Види похідних цінних паперів
- •10. Товаророзпорядчі цінні папери
- •11. Інші групи цінних паперів
- •12. Форма випуску цінних паперів
- •1. Загальні зауваження щодо текстуального оформлення змісту цінних паперів як документів
- •2. Структурування змісту цінного папера. Форма сертифікатів цінних паперів
- •3. Проблема бездокументарної форми існування цінних паперів
- •4. Наслідки порушення вимог щодо форми та реквізитів цінних паперів, а також вимог щодо введення їх в обіг
- •1. Залежність прав за цінним папером від виду цінного папера
- •2. Заборони та обмеження випуску окремих видів цінних паперів
- •3. Порядок передання прав, посвідчених окремими видами цінних паперів
- •1. Сутність солідарної відповідальності за цінним папером
- •2. Недопущення відмови від виконання зобов’язання за цінним папером
- •Глава 15. Нематеріальні блага Стаття 3. Результати інтелектуальної, творчої діяльності
- •1. Сутність результату інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкта прав
- •2. Загальна характеристика ознак результатів інтелектуальної творчої діяльності як об’єкта прав
- •3. Види об’єктів прав
- •Стаття 4. Особисті немайнові блага
- •Розділ IV правочини. Представництво
- •Глава 16
- •Правочини
- •§ 1. Загальні положення про правочини
- •1. Поняття правочину
- •2. Ознаки правочину
- •3. Види правочинів
- •1. Застереження
- •2. Зміст правочину
- •3. Вимоги до суб’єктного складу правочину
- •4. Вимоги до волевиявлення
- •5. Форма правочину
- •6. Спрямованість правочину на настання правових наслідків
- •7. Правочин та права й інтереси дітей
- •1. Сутність презумпції правомірності правочину.
- •Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •1. Способи волевиявлення
- •2. Поняття форми правочину
- •3. Форми правочину
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •1. Загальна характеристика усної форми правочину.
- •2. Спеціальні правила щодо усної форми правочину
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •1. Значення письмової форми правочину
- •2. Документальне оформлення правочину
- •3. Електроні правочини
- •4. Підписання правочину
- •Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
- •1. Критерії для вимог про письмову форму правочину
- •2. Залежність письмової форми правочину від суми правочину
- •3. Інші випадки вчинення правочину в письмовій формі
- •1. Поняття «місця вчинення правочину»
- •2. Наслідки порушення правил стосовно визначення місця вчинення правочину
- •1. Загальне поняття умови в правочині
- •2. Обставини, що залежать від волі осіб, які вчиняють правочин, як умови в правочині
- •3. Кваліфікуючі ознаки умов у правочині
- •4. Види умов у правочині. Момент настання умови
- •5. Стан невизначеності в умовних правочинах
- •6. Спеціальні наслідки недобросовісної поведінки сторони в умовних правочинах
- •1. Об’єктивність тлумачення правочину
- •2. Причини необхідності тлумачення правочину
- •3. Здійснення тлумачення
- •4. Процесуальний аспект тлумачення правочину
- •Стаття 214. Відмова від правочину
- •2. Відмова від двостороннього правочину
- •3. Відмова від багатостороннього правочину
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону Стаття 215. Недійсність правочину
- •1. Загальні положення недійсності правочинів
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Недійсні та неукладені правочини
- •4. Суб’єкт звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів
- •Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •1. Види правових наслідків недійсності правочинів
- •2. Підстави застосування реституції
- •4. Конкуренція позовів
- •5. Недійсність правочинів та установчих документів
- •6. Інші наслідки недійсності правочинів
- •1. Поняття окремої частини правочину
- •2. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
- •1. Особливості недодержання вимог закону про форму правочину як підстави його недійсності
- •2. Імперативність приписів закону про форму правочину та наслідки її порушення
- •3. Наслідки недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •4. Усунення негативних наслідків недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •1. Необхідність нотаріального посвідчення одностороннього правочину
- •2. Визнання одностороннього правочину, який не був посвідчений нотаріально, дійсним
- •1. Загальні наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору
- •2. Можливість визнання договору, укладеного з порушенням вимог про його нотаріальне посвідчення, дійсним
- •3. Умови, необхідні для визнання судом нікчемного правочину дійсним
- •Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •1. Недійсність правочину, вчиненого з малолітньою особою
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •2. Наслідки недійсності правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •1. Недійсність правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •2. Визнання правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування дійсним
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •1. Поняття стану, в якому особа стає не здатною усвідомлювати значення своїх дій
- •2. Доведення підстав, які надають можливість застосування ст. 225 цк України для визнання правочину недійсним
- •3. Застереження
- •Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •1. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною особою
- •2. Визнання правочину вчиненого недієздатною особою дійсним за рішенням суду
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого недієздатною особою
- •Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти
- •1. Підстави недійсності правочину за ст. 227 цк України
- •2. Суб’єкт та підстави оспорення правочину за ст. 227 цк України
- •3. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття публічного порядку
- •2. Правочини, які порушують публічний порядок
- •3. Наслідки правочину, що порушує публічний порядок
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом помилки
- •2. Поняття та види помилок
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок помилки
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом обману
- •2. Поняття та види обману
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок обману
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом насильства
- •2. Поняття насильства
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок насильства
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених у результаті зловмисної домовленості
- •2. Поняття зловмисної домовленості
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною
- •Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини
- •1. Умови визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 цк України
- •2. Наявність тяжкої обставини
- •3. Вкрай невигідні умови
- •4. Необхідність і достатність умов, зазначених у ч. 1 ст. 233 цк України, для визнання правочину недійсним
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття фіктивного правочину
- •2. Умови для визнання правочину фіктивним
- •3. Правові наслідки вчинення фіктивного правочину
- •1. Поняття удаваного правочину
- •2. Правові наслідки удаваного правочину
- •Стаття 236. Момент недійсності правочину
- •1. Важливість установлення моменту недійсності правочину
- •2. Момент недійсності нікчемного правочину
- •3. Момент недійсності оспорюваного правочину
- •4. Недійсність наслідків правочину на майбутнє
- •5. Наслідки недійсності рішень загальних зборів та вплив цього на недійсність правочинів
2) У динамічному стані:
а) виникнення та перехід прав (як правило, йдеться про правочини; але виникнення та перехід прав може відбуватися й на підставі актів органів державної влади, рішень суду);
б) припинення прав.
Увага! При цьому виникнення, перехід та припинення прав, що відбуваються на підставі правочинів, з 01.01.2012 р. не підлягатимуть подвійній державній реєстрації, тобто не реєструватимуться спочатку правочини, а потім – права, що виникли, змінилися або припинилися на підставі цих правочинів. У Державному реєстрі прав вказується й правочин як підстава їх набуття, зміни та припинення.
2.6. Утім, не всі права на нерухомість підлягають державній реєстрації. Так, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію прав на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти та інші об'єкти цивільних прав, на які поширюється правовий режим нерухомої речі. Не стосується цей Закон і державної реєстрації підприємств як суб'єктів господарювання, поза його сферою й реєстрація ділянок надр для видобування корисних копалин.
2.7. Не підлягає державній реєстрації і підприємство як єдиний майновий комплекс, але права на земельну ділянку та інші об’єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно (ст. 191 ЦК України).
3. Поняття державної реєстрації
3.1. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно зі ст.10 названого Закону Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, і картографічні (графічні) дані. Невід’ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.
3.2. Принципово змінився підхід, запроваджуваний цим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону від 11.02.2010 р., стосовно моменту виникнення права власності на нерухоме майно.
Увага! Відтепер права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону від 11.02.2010 р., виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3 ст. 3).
3.3. Державна реєстрація є єдиним доказом існування зареєстрованого права, тобто вона створює презумпцію дійсності існування зареєстрованого права. І навпаки - за відсутності державної реєстрації учасники цивільного обороту ніколи не зможуть набути прав на нерухоме майно. Тільки зареєстроване право надає можливість відчужувачеві однозначно стверджувати про правомірність його володіння річчю, тобто про володіння, засноване на праві.
3.4. В основу основ державної реєстрації ставлять публічну достовірність, бо саме за записом у державному реєстрі складається повне уявлення про право, тобто в тому вигляді, обсязі і порядку, в якому вони занесені. І навпаки: якщо в реєстрі немає певних відомостей, то їх немає і в дійсності; якщо зроблено запис про погашення права, то воно дійсно погашене; якщо не записані обмеження, то вони не існують76. Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості, що містяться в Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.
Усе це є, безперечно, правильним і зі створенням такого Державного реєстру прав існуватиме еталон, до якого слід звертатися у випадку необхідності.
3.5. Публічність правочинів з нерухомістю є засобом забезпечення інтересів суб’єктів цих відносин, реальності прав, яких вони набувають. У цьому зацікавлені, насамперед, особи, які набувають у власність нерухомість або кредитують власників нерухомості під її заставу. Як правило це фінансові установи, банки. Усе це сприяє стабільності і законності цивільних правовідносин.
Увага! Система державної реєстрації виникнення, зміни і припинення речових прав на нерухомість унаслідок своєї публічності є засобом забезпечення інтересів як окремих власників нерухомості, так і всього суспільства, з огляду на значення землі, оскільки вона перешкоджає зловживанням даними об’єктами. Така система покликана створити особливу інформаційну мережу, що дозволить усім суб’єктам права отримувати єдині та достовірні дані про правовий режим того чи іншого об’єкта.