- •Розділ III об’єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •Загальні положення про об’єкти цивільних прав
- •1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав
- •2. Речі, у тому числі гроші та цінні папери
- •3. Інше майно
- •4. Майнові права
- •5. Результати робіт, послуги
- •6. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інформація
- •7. Інші матеріальні та нематеріальні блага
- •1. Значення оборотоздатності для об’єктів
- •2. Поняття обороту та оборотоздатності
- •3. Які об’єкти можуть бути оборотоздатними
- •4. Ступені оборотоздатності
- •5. Оборот об’єктів та суміжні з цим категорії цивільного права
- •Глава 13. Речі. Майно Стаття 1. Поняття речі
- •1. Визначення поняття речі
- •2. Річ як матеріальна субстанція
- •3. Річ як предмет
- •4. Річ як об’єкт, стосовно якого виникають цивільні права та обов’язки
- •5. Ознаки речей
- •6. Класифікація речей
- •Стаття 180. Тварини
- •1. На яких тварин поширюється дія ст. 180 цк України
- •2. Законодавче регулювання
- •3. Тварини як об’єкти прав
- •4. Заподіяння шкоди тваринами
- •5. Племінне тваринництво
- •Стаття 281. Нерухомі та рухомі речі
- •1. Визначення понять «нерухомість», «нерухомі речі», «нерухоме майно»
- •Критерії віднесення речей до нерухомих
- •3. Земля як природна нерухомість
- •4. Земельна ділянка та деякі «нетрадиційні об’єкти»
- •5. Земельна ділянка та те, що знаходиться на ній та під нею
- •6. Будівлі, будинки, споруди. Приміщення: квартири, нежитлові, допоміжні
- •7. Недобудовані, зруйновані, самовільно побудовані будинки й споруди
- •8. Правовий зв’язок різних нерухомих речей між собою та його значення
- •9. Рухомі речі як нерухомі
- •1. Нормативно-правове регулювання державної реєстрації
- •2. Що підлягає державній реєстрації
- •2) У динамічному стані:
- •3. Поняття державної реєстрації
- •4. Хто здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість
- •5. Відмова в державній реєстрації прав на нерухомість або правочинів з нерухомістю. Надання інформації про реєстрацію
- •1. Поняття подільних та неподільних речей
- •2. Значення класифікації речей на подільні та неподільні
- •1. Поняття індивідуально визначеної речі
- •2. Поняття речі, визначеної родовими ознаками
- •3. Індивідуальні речі та речі, визначені родовими ознаками, як об’єкти речових та зобов’язальних прав
- •4. Замінні та незамінні речі
- •5. Значення класифікації речей на визначені індивідуальними та родовими ознаками
- •1. Поняття та значення поділу речей на споживні та неспоживні
- •1. Сутність поділу речей на головну та приналежність
- •2. Квартира та допоміжні приміщення у багатоквартирному житловому будинку
- •1. Розуміння складової частини речі
- •2. Перехід права на річ і складові частини речі
- •1. Розуміння складної речі
- •2. Складові частини складної речі
- •3. Комплекси як об’єкти права
- •1. Розуміння продукції, плодів та доходів
- •2. Суб’єкт прав на продукцію, плоди та доходи
- •1. Майно як об’єкт
- •2. Значення майнових прав
- •3. Визначення майнових прав
- •4. Сутність майнових прав
- •5. Види майнових прав
- •6. Майнові права як предмет іпотеки
- •1. Проблема віднесення грошей до речей
- •2. Функції грошей
- •3. Гроші як засіб платежу
- •4. Іноземна валюта в системі об’єктів цивільних прав. Використання іноземної валюти в Україні
- •5. Електронні гроші як об’єкт цивільних прав
- •6. Електронні гроші як річ та як спосіб фіксації відступлення права вимоги
- •7. Електронні гроші як законний засіб платежу
- •1. Поняття валютних цінностей
- •2. Правочини з валютними цінностями
- •Глава 14 цінні папери
- •1. Сутність та значення цінних паперів
- •2. Неподільна юридична єдність права «з папера» та способу його фіксації
- •3. Визначення цінним папером відносини між особою, яка його розмістила (видала) і власником
- •4. Забезпечення цінними паперами юридичної можливості передачі посвідчених ним майнових прав іншим особам
- •5. Оборотоздатність цінних паперів
- •6. Нормативна визначеність видів та груп цінних паперів
- •7. Перехід прав, що посвідчується цінним папером
- •1. Загальні застереження
- •2. Пайові цінні папери
- •3. Боргові цінні папери
- •4. Поняття та види векселів
- •5. Вимоги до оформлення векселя
- •6. Характеристика вексельного зобов’язання
- •7. Оборотоздатність векселя
- •8. Платіж за векселем. Аваль. Протест
- •9. Похідні цінні папери
- •9.21. Види похідних цінних паперів
- •10. Товаророзпорядчі цінні папери
- •11. Інші групи цінних паперів
- •12. Форма випуску цінних паперів
- •1. Загальні зауваження щодо текстуального оформлення змісту цінних паперів як документів
- •2. Структурування змісту цінного папера. Форма сертифікатів цінних паперів
- •3. Проблема бездокументарної форми існування цінних паперів
- •4. Наслідки порушення вимог щодо форми та реквізитів цінних паперів, а також вимог щодо введення їх в обіг
- •1. Залежність прав за цінним папером від виду цінного папера
- •2. Заборони та обмеження випуску окремих видів цінних паперів
- •3. Порядок передання прав, посвідчених окремими видами цінних паперів
- •1. Сутність солідарної відповідальності за цінним папером
- •2. Недопущення відмови від виконання зобов’язання за цінним папером
- •Глава 15. Нематеріальні блага Стаття 3. Результати інтелектуальної, творчої діяльності
- •1. Сутність результату інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкта прав
- •2. Загальна характеристика ознак результатів інтелектуальної творчої діяльності як об’єкта прав
- •3. Види об’єктів прав
- •Стаття 4. Особисті немайнові блага
- •Розділ IV правочини. Представництво
- •Глава 16
- •Правочини
- •§ 1. Загальні положення про правочини
- •1. Поняття правочину
- •2. Ознаки правочину
- •3. Види правочинів
- •1. Застереження
- •2. Зміст правочину
- •3. Вимоги до суб’єктного складу правочину
- •4. Вимоги до волевиявлення
- •5. Форма правочину
- •6. Спрямованість правочину на настання правових наслідків
- •7. Правочин та права й інтереси дітей
- •1. Сутність презумпції правомірності правочину.
- •Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •1. Способи волевиявлення
- •2. Поняття форми правочину
- •3. Форми правочину
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •1. Загальна характеристика усної форми правочину.
- •2. Спеціальні правила щодо усної форми правочину
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •1. Значення письмової форми правочину
- •2. Документальне оформлення правочину
- •3. Електроні правочини
- •4. Підписання правочину
- •Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
- •1. Критерії для вимог про письмову форму правочину
- •2. Залежність письмової форми правочину від суми правочину
- •3. Інші випадки вчинення правочину в письмовій формі
- •1. Поняття «місця вчинення правочину»
- •2. Наслідки порушення правил стосовно визначення місця вчинення правочину
- •1. Загальне поняття умови в правочині
- •2. Обставини, що залежать від волі осіб, які вчиняють правочин, як умови в правочині
- •3. Кваліфікуючі ознаки умов у правочині
- •4. Види умов у правочині. Момент настання умови
- •5. Стан невизначеності в умовних правочинах
- •6. Спеціальні наслідки недобросовісної поведінки сторони в умовних правочинах
- •1. Об’єктивність тлумачення правочину
- •2. Причини необхідності тлумачення правочину
- •3. Здійснення тлумачення
- •4. Процесуальний аспект тлумачення правочину
- •Стаття 214. Відмова від правочину
- •2. Відмова від двостороннього правочину
- •3. Відмова від багатостороннього правочину
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону Стаття 215. Недійсність правочину
- •1. Загальні положення недійсності правочинів
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Недійсні та неукладені правочини
- •4. Суб’єкт звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів
- •Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •1. Види правових наслідків недійсності правочинів
- •2. Підстави застосування реституції
- •4. Конкуренція позовів
- •5. Недійсність правочинів та установчих документів
- •6. Інші наслідки недійсності правочинів
- •1. Поняття окремої частини правочину
- •2. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
- •1. Особливості недодержання вимог закону про форму правочину як підстави його недійсності
- •2. Імперативність приписів закону про форму правочину та наслідки її порушення
- •3. Наслідки недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •4. Усунення негативних наслідків недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •1. Необхідність нотаріального посвідчення одностороннього правочину
- •2. Визнання одностороннього правочину, який не був посвідчений нотаріально, дійсним
- •1. Загальні наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору
- •2. Можливість визнання договору, укладеного з порушенням вимог про його нотаріальне посвідчення, дійсним
- •3. Умови, необхідні для визнання судом нікчемного правочину дійсним
- •Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •1. Недійсність правочину, вчиненого з малолітньою особою
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •2. Наслідки недійсності правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •1. Недійсність правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •2. Визнання правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування дійсним
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •1. Поняття стану, в якому особа стає не здатною усвідомлювати значення своїх дій
- •2. Доведення підстав, які надають можливість застосування ст. 225 цк України для визнання правочину недійсним
- •3. Застереження
- •Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •1. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною особою
- •2. Визнання правочину вчиненого недієздатною особою дійсним за рішенням суду
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого недієздатною особою
- •Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти
- •1. Підстави недійсності правочину за ст. 227 цк України
- •2. Суб’єкт та підстави оспорення правочину за ст. 227 цк України
- •3. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття публічного порядку
- •2. Правочини, які порушують публічний порядок
- •3. Наслідки правочину, що порушує публічний порядок
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом помилки
- •2. Поняття та види помилок
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок помилки
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом обману
- •2. Поняття та види обману
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок обману
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом насильства
- •2. Поняття насильства
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок насильства
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених у результаті зловмисної домовленості
- •2. Поняття зловмисної домовленості
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною
- •Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини
- •1. Умови визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 цк України
- •2. Наявність тяжкої обставини
- •3. Вкрай невигідні умови
- •4. Необхідність і достатність умов, зазначених у ч. 1 ст. 233 цк України, для визнання правочину недійсним
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття фіктивного правочину
- •2. Умови для визнання правочину фіктивним
- •3. Правові наслідки вчинення фіктивного правочину
- •1. Поняття удаваного правочину
- •2. Правові наслідки удаваного правочину
- •Стаття 236. Момент недійсності правочину
- •1. Важливість установлення моменту недійсності правочину
- •2. Момент недійсності нікчемного правочину
- •3. Момент недійсності оспорюваного правочину
- •4. Недійсність наслідків правочину на майбутнє
- •5. Наслідки недійсності рішень загальних зборів та вплив цього на недійсність правочинів
7. Оборотоздатність векселя
7.1. Векселі, як і більшість цінних паперів, мають підвищену оборотоздатність. Вони передаються від одного держателя до іншого не в порядку цивільно-правового відступлення вимоги, тобто без оформлення правочину про відступлення (цесію), а із застосуванням особливих передавальних написів (індосаментів) чи простим врученням, коли йдеться про векселі з індосаментом на пред’явника, чи бланковим. Маючи підвищену оборотоздатність, вексель широко використовується як засіб платежу.
Але не лише властивість порівняно легко переходити з рук одного держателя до рук іншого визначає сутність векселів у цивільному обороті. Найголовнішим, мабуть є те, що УВЗ надає новому добросовісному держателю векселя правовий захист від заперечень, які могли б бути висунуті боржником попередньому власникові документа. Права нового векселедержателя, який сам придбав його добросовісно за певну вартість, не залежать від прав попереднього власника, не обтяжені хибами, що можуть бути притаманні правам цієї особи, а тому захищені від будь-яких заперечень боржника щодо першого кредитора. Такий характер вексельних правовідносин безпосередньо пов’язаний з поняттям абстрактності вексельної угоди.
7.2. Оборот (передача) векселів здійснюється шляхом індосаменту – особливого передавального напису, здійснюваного, як правило, на зворотному боці документа. Звідси й історично складена термінологія (від італійського in dorso - на спині). Переуступка векселя за допомогою передавальних написів носить назву індосування, сам напис йменується індосаментом. Особа, яка здійснює передавальний напис, - індосант, а особа, яка отримує вексель за цим написом, - індосатор або індосат. Відповідно до статті 11 УВЗ будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.
7.3. Форма індосаменту. Для того щоб бути дійсним, індосамент повинен бути написаним на векселі чи на приєднаному до нього додатковому аркуші (алонжі) та підписаним індосантом. Жодна усна угода про відступлення прав за векселем не вважається індосаментом.
7.4. Індосамент повинен бути простим та нічим не обумовленим. Будь-яке обмеження його умов з точки зору УВЗ вважається ненаписаним. Але УВЗ вважає недійсним і частковий індосамент, тобто такий, що передає право лише на частину вексельної суми або декільком особам.
7.5. Розрізняються іменний (повний), бланковий індосаменти та індосамент на пред’явника.
Іменний індосамент містить найменування особи, на користь якої уступається вексель, наприклад: «Платіть ВАТ «Атоменергокомплект», Київ чи його наказу. АКБ «Зевс» (підпис)».
Бланковим є індосамент, в якому не вказується індосатор. Такий індосамент може мати вигляд «Платіть наказу... АКБ «Зевс» підпис», або ж просто складатися з підпису уповноваженої особи індосанта.
Векселедержатель, який одержав вексель за бланковим індосаментом, може:
-
заповнити цей бланк своїм іменем чи іменем якої-небудь іншої особи, зробивши тим самим бланковий індосамент іменним;
-
не заповнюючи бланкового індосаменту, у свою чергу, індосувати вексель шляхом повного чи бланкового індосаменту;
-
передати вексель іншій особі, не заповнюючи бланкового та іншого індосаменту, тобто шляхом простого вручення документа.
Можливість передачі у власність іншої особи векселя без оформлення індосаменту, простим врученням - найхарактерніша особливість пред’явницьких цінних паперів та оборотних документів. Силу бланкового індосаменту має також індосамент на пред’явника: „Платіть пред’явнику. АКБ „Зевс” підпис”.
7.6. Вручення векселя новому кредитору (індосатору) є також необхідним та важливим елементом процесу відступлення векселя за індосаментом. Індосатор з метою реалізації своїх прав, що випливають з векселя, повинен володіти самим цінним папером, тобто стати векселедержателем. Перехід векселя до нового кредитора лише в тому випадку може вважатися закінченим, коли після індосаменту вексель реально переходить у руки нового кредитора чи знаходиться в його розпорядженні. Таким чином, вручення векселя є тим самим юридичним фактом, який визначає момент виникнення в індосатора права власності на вексель. Тому до вручення векселя передавальний напис, зроблений індосантом, вважається відзивним і може бути ним анульований. Відповідно до ст. 16 УВЗ будь-який закреслений індосамент вважається ненаписаним.
7.7. Основні функції індосаменту. Індосамент виконує три основні функції: передавальну (трансферабельну); гарантійну; легітимаційну.
Передавальна функція полягає в тому, що шляхом індосаменту всі права, які випливають з векселя, переносяться на нового кредитора. Індосатор (новий кредитор) у першу чергу отримує право вимагати від платника-акцептанта обумовлену у векселі суму грошей у визначений строк, а також одержує право вимоги по відношенню до попереднього кредитора та будь-якої іншої особи, що поставила на векселі свій підпис, у випадку несплати або неакцепту векселя платником (право на регресну вимогу). Крім того, новий векселедержатель, у свою чергу, має право переуступити вексель іншій особі. Індосатор не замінює собою попереднього векселедержателя, а є самостійним вексельним кредитором. Його право вимоги до вексельного боржника не залежить від прав його попередників та базується виключно на володінні векселем та здійсненому індосаменті.
Гарантійна функція індосаменту виражається в тому, що шляхом здійснення передавального напису індосант не лише уступає належне йому право на одержання вексельної суми новому кредитору, але й сам стає перед індосатором вексельним боржником та відповідає згідно із законом за платіж та акцепт векселя. Індосант гарантує новому векселедержателю, що платник належним чином акцептує вексель та здійснить оплату. Якщо платник цього не зробить, індосант сам оплачує вексель. Таким чином, індосамент, з одного боку, передає новому кредитору усі права, що випливають з векселя, а з іншого боку, створює в особі індосанта нового вексельного боржника.
Важливе значення має легітимаційна функція індосаменту. Законність прав вексельного кредитора ґрунтується на послідовності ряду передавальних написів.
Ряд індосаментів для того, щоб вважатися послідовним та безперервним, повинен починатися з підпису ремітента (першого векселедержателя) чи векселедавця, якщо переказний вексель виставлено його власного наказу. Наступні індосаменти кожного разу повинні підписуватися іменем тієї особи, яка була вказана в попередньому індосаменті. Після бланкового індосаменту кожна особа, яка володіє векселем, може індосувати його своїм підписом, не порушуючи при цьому послідовності індосаментів, оскільки в цьому випадку вважається, що векселедержатель придбав вексель на підставі бланкового передавального напису.
Кожний наступний передавальний напис, як правило, здійснюється під попереднім, але безперервність ряду індосаментів може бути встановлена й за датами індосаментів. У будь-якому випадку послідовність ряду індосаментів визначається виключно за зовнішніми формальними ознаками. Необхідна лише зовнішня тотожність між підписом індосанта та найменуванням особи, вказаної в попередньому індосаменті. Так, відповідно до ст. 40 УВЗ той, хто здійснює платіж при настанні строку платежу, зобов’язаний перевірити правильність послідовного ряду індосаментів, але не підписи індосантів. Крім того, відповідно до ст. 7 УВЗ, якщо на переказному векселі є підписи осіб, не здатних зобов’язуватися за векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов’язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов’язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.
7.8. Передоручений та заставний індосаменти. Індосамент може служити іншій меті, ніж передача прав власника за векселем іншій особі. Якщо індосамент містить застереження „валюта до отримання”, „на інкасо”, «як повіреному» чи будь-яке інше застереження, що має на увазі просте доручення, то такий індосамент називається передорученим, і в цьому випадку векселедержатель, зазначений в індосаменті, не розглядається як власник векселя, ним залишається індосант. Держатель виступає в ролі повіреного і може здійснювати всі права, що випливають з векселя (одержати платіж, здійснити протест та ін.), але лише від імені та за рахунок свого довірителя. Він може, у свою чергу, індосувати вексель у порядку передоручення.
Різновидом передорученого індосаменту є заставний індосамент. При передачі векселя в заставу індосамент доповнюється відповідним застереженням „валюта в забезпечення”, „валюта в заставу” чи іншим застереженням, відповідним за змістом.