- •Розділ III об’єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •Загальні положення про об’єкти цивільних прав
- •1. Вихідні положення щодо поняття об’єктів цивільних прав
- •2. Речі, у тому числі гроші та цінні папери
- •3. Інше майно
- •4. Майнові права
- •5. Результати робіт, послуги
- •6. Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інформація
- •7. Інші матеріальні та нематеріальні блага
- •1. Значення оборотоздатності для об’єктів
- •2. Поняття обороту та оборотоздатності
- •3. Які об’єкти можуть бути оборотоздатними
- •4. Ступені оборотоздатності
- •5. Оборот об’єктів та суміжні з цим категорії цивільного права
- •Глава 13. Речі. Майно Стаття 1. Поняття речі
- •1. Визначення поняття речі
- •2. Річ як матеріальна субстанція
- •3. Річ як предмет
- •4. Річ як об’єкт, стосовно якого виникають цивільні права та обов’язки
- •5. Ознаки речей
- •6. Класифікація речей
- •Стаття 180. Тварини
- •1. На яких тварин поширюється дія ст. 180 цк України
- •2. Законодавче регулювання
- •3. Тварини як об’єкти прав
- •4. Заподіяння шкоди тваринами
- •5. Племінне тваринництво
- •Стаття 281. Нерухомі та рухомі речі
- •1. Визначення понять «нерухомість», «нерухомі речі», «нерухоме майно»
- •Критерії віднесення речей до нерухомих
- •3. Земля як природна нерухомість
- •4. Земельна ділянка та деякі «нетрадиційні об’єкти»
- •5. Земельна ділянка та те, що знаходиться на ній та під нею
- •6. Будівлі, будинки, споруди. Приміщення: квартири, нежитлові, допоміжні
- •7. Недобудовані, зруйновані, самовільно побудовані будинки й споруди
- •8. Правовий зв’язок різних нерухомих речей між собою та його значення
- •9. Рухомі речі як нерухомі
- •1. Нормативно-правове регулювання державної реєстрації
- •2. Що підлягає державній реєстрації
- •2) У динамічному стані:
- •3. Поняття державної реєстрації
- •4. Хто здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість
- •5. Відмова в державній реєстрації прав на нерухомість або правочинів з нерухомістю. Надання інформації про реєстрацію
- •1. Поняття подільних та неподільних речей
- •2. Значення класифікації речей на подільні та неподільні
- •1. Поняття індивідуально визначеної речі
- •2. Поняття речі, визначеної родовими ознаками
- •3. Індивідуальні речі та речі, визначені родовими ознаками, як об’єкти речових та зобов’язальних прав
- •4. Замінні та незамінні речі
- •5. Значення класифікації речей на визначені індивідуальними та родовими ознаками
- •1. Поняття та значення поділу речей на споживні та неспоживні
- •1. Сутність поділу речей на головну та приналежність
- •2. Квартира та допоміжні приміщення у багатоквартирному житловому будинку
- •1. Розуміння складової частини речі
- •2. Перехід права на річ і складові частини речі
- •1. Розуміння складної речі
- •2. Складові частини складної речі
- •3. Комплекси як об’єкти права
- •1. Розуміння продукції, плодів та доходів
- •2. Суб’єкт прав на продукцію, плоди та доходи
- •1. Майно як об’єкт
- •2. Значення майнових прав
- •3. Визначення майнових прав
- •4. Сутність майнових прав
- •5. Види майнових прав
- •6. Майнові права як предмет іпотеки
- •1. Проблема віднесення грошей до речей
- •2. Функції грошей
- •3. Гроші як засіб платежу
- •4. Іноземна валюта в системі об’єктів цивільних прав. Використання іноземної валюти в Україні
- •5. Електронні гроші як об’єкт цивільних прав
- •6. Електронні гроші як річ та як спосіб фіксації відступлення права вимоги
- •7. Електронні гроші як законний засіб платежу
- •1. Поняття валютних цінностей
- •2. Правочини з валютними цінностями
- •Глава 14 цінні папери
- •1. Сутність та значення цінних паперів
- •2. Неподільна юридична єдність права «з папера» та способу його фіксації
- •3. Визначення цінним папером відносини між особою, яка його розмістила (видала) і власником
- •4. Забезпечення цінними паперами юридичної можливості передачі посвідчених ним майнових прав іншим особам
- •5. Оборотоздатність цінних паперів
- •6. Нормативна визначеність видів та груп цінних паперів
- •7. Перехід прав, що посвідчується цінним папером
- •1. Загальні застереження
- •2. Пайові цінні папери
- •3. Боргові цінні папери
- •4. Поняття та види векселів
- •5. Вимоги до оформлення векселя
- •6. Характеристика вексельного зобов’язання
- •7. Оборотоздатність векселя
- •8. Платіж за векселем. Аваль. Протест
- •9. Похідні цінні папери
- •9.21. Види похідних цінних паперів
- •10. Товаророзпорядчі цінні папери
- •11. Інші групи цінних паперів
- •12. Форма випуску цінних паперів
- •1. Загальні зауваження щодо текстуального оформлення змісту цінних паперів як документів
- •2. Структурування змісту цінного папера. Форма сертифікатів цінних паперів
- •3. Проблема бездокументарної форми існування цінних паперів
- •4. Наслідки порушення вимог щодо форми та реквізитів цінних паперів, а також вимог щодо введення їх в обіг
- •1. Залежність прав за цінним папером від виду цінного папера
- •2. Заборони та обмеження випуску окремих видів цінних паперів
- •3. Порядок передання прав, посвідчених окремими видами цінних паперів
- •1. Сутність солідарної відповідальності за цінним папером
- •2. Недопущення відмови від виконання зобов’язання за цінним папером
- •Глава 15. Нематеріальні блага Стаття 3. Результати інтелектуальної, творчої діяльності
- •1. Сутність результату інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкта прав
- •2. Загальна характеристика ознак результатів інтелектуальної творчої діяльності як об’єкта прав
- •3. Види об’єктів прав
- •Стаття 4. Особисті немайнові блага
- •Розділ IV правочини. Представництво
- •Глава 16
- •Правочини
- •§ 1. Загальні положення про правочини
- •1. Поняття правочину
- •2. Ознаки правочину
- •3. Види правочинів
- •1. Застереження
- •2. Зміст правочину
- •3. Вимоги до суб’єктного складу правочину
- •4. Вимоги до волевиявлення
- •5. Форма правочину
- •6. Спрямованість правочину на настання правових наслідків
- •7. Правочин та права й інтереси дітей
- •1. Сутність презумпції правомірності правочину.
- •Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •1. Способи волевиявлення
- •2. Поняття форми правочину
- •3. Форми правочину
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •1. Загальна характеристика усної форми правочину.
- •2. Спеціальні правила щодо усної форми правочину
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •1. Значення письмової форми правочину
- •2. Документальне оформлення правочину
- •3. Електроні правочини
- •4. Підписання правочину
- •Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
- •1. Критерії для вимог про письмову форму правочину
- •2. Залежність письмової форми правочину від суми правочину
- •3. Інші випадки вчинення правочину в письмовій формі
- •1. Поняття «місця вчинення правочину»
- •2. Наслідки порушення правил стосовно визначення місця вчинення правочину
- •1. Загальне поняття умови в правочині
- •2. Обставини, що залежать від волі осіб, які вчиняють правочин, як умови в правочині
- •3. Кваліфікуючі ознаки умов у правочині
- •4. Види умов у правочині. Момент настання умови
- •5. Стан невизначеності в умовних правочинах
- •6. Спеціальні наслідки недобросовісної поведінки сторони в умовних правочинах
- •1. Об’єктивність тлумачення правочину
- •2. Причини необхідності тлумачення правочину
- •3. Здійснення тлумачення
- •4. Процесуальний аспект тлумачення правочину
- •Стаття 214. Відмова від правочину
- •2. Відмова від двостороннього правочину
- •3. Відмова від багатостороннього правочину
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону Стаття 215. Недійсність правочину
- •1. Загальні положення недійсності правочинів
- •2. Види недійсних правочинів
- •3. Недійсні та неукладені правочини
- •4. Суб’єкт звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів
- •Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •1. Види правових наслідків недійсності правочинів
- •2. Підстави застосування реституції
- •4. Конкуренція позовів
- •5. Недійсність правочинів та установчих документів
- •6. Інші наслідки недійсності правочинів
- •1. Поняття окремої частини правочину
- •2. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
- •1. Особливості недодержання вимог закону про форму правочину як підстави його недійсності
- •2. Імперативність приписів закону про форму правочину та наслідки її порушення
- •3. Наслідки недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •4. Усунення негативних наслідків недодержання вимог закону про письмову форму правочину
- •1. Необхідність нотаріального посвідчення одностороннього правочину
- •2. Визнання одностороннього правочину, який не був посвідчений нотаріально, дійсним
- •1. Загальні наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору
- •2. Можливість визнання договору, укладеного з порушенням вимог про його нотаріальне посвідчення, дійсним
- •3. Умови, необхідні для визнання судом нікчемного правочину дійсним
- •Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •1. Недійсність правочину, вчиненого з малолітньою особою
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину
- •2. Наслідки недійсності правочину
- •1. Недійсність правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •2. Наслідки недійсності правочину вчиненого фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •1. Недійсність правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •2. Визнання правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування дійсним
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого без дозволу органу опіки та піклування
- •1. Поняття стану, в якому особа стає не здатною усвідомлювати значення своїх дій
- •2. Доведення підстав, які надають можливість застосування ст. 225 цк України для визнання правочину недійсним
- •3. Застереження
- •Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •1. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною особою
- •2. Визнання правочину вчиненого недієздатною особою дійсним за рішенням суду
- •3. Наслідки недійсності правочину вчиненого недієздатною особою
- •Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти
- •1. Підстави недійсності правочину за ст. 227 цк України
- •2. Суб’єкт та підстави оспорення правочину за ст. 227 цк України
- •3. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття публічного порядку
- •2. Правочини, які порушують публічний порядок
- •3. Наслідки правочину, що порушує публічний порядок
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом помилки
- •2. Поняття та види помилок
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок помилки
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом обману
- •2. Поняття та види обману
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок обману
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених під впливом насильства
- •2. Поняття насильства
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок насильства
- •1. Загальна характеристика правочинів, вчинених у результаті зловмисної домовленості
- •2. Поняття зловмисної домовленості
- •3. Правові наслідки правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною
- •Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини
- •1. Умови визнання правочину недійсним на підставі ст. 233 цк України
- •2. Наявність тяжкої обставини
- •3. Вкрай невигідні умови
- •4. Необхідність і достатність умов, зазначених у ч. 1 ст. 233 цк України, для визнання правочину недійсним
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •1. Поняття фіктивного правочину
- •2. Умови для визнання правочину фіктивним
- •3. Правові наслідки вчинення фіктивного правочину
- •1. Поняття удаваного правочину
- •2. Правові наслідки удаваного правочину
- •Стаття 236. Момент недійсності правочину
- •1. Важливість установлення моменту недійсності правочину
- •2. Момент недійсності нікчемного правочину
- •3. Момент недійсності оспорюваного правочину
- •4. Недійсність наслідків правочину на майбутнє
- •5. Наслідки недійсності рішень загальних зборів та вплив цього на недійсність правочинів
4. Наслідки порушення вимог щодо форми та реквізитів цінних паперів, а також вимог щодо введення їх в обіг
4.1. Визначення наслідків недотримання нормативних вимог щодо форми (і реквізитів) цінних паперів повинно узгоджуватись з приписами, встановленими положеннями законодавства про цінні папери (спеціальні норми) і загальними положеннями ЦК України (загальні норми).
Певну проблему також становить віднесення до числа документарних цінних паперів документів, у яких форма і реквізити відповідного їх різновиду дотримані, але допущені інші порушення порядку їх випуску в цивільний оборот.
Вирішувати відповідне питання про наслідки вказаних порушень слід з урахуванням характеру порушення і положень законодавства про цінні папери, які закріплюють особливості порядку оформлення і випуску в обіг кожного окремого їх різновиду й закріплюють міри відповідальності за недотримання визначених ними вимог.
4.2. За загальним правилом, цінний папір, випущений у цивільний оборот з порушенням установленого їх правовим режимом порядку його оформлення (урахування вимог щодо його форми та реквізитів), не може визнаватись об’єктом цивільних прав як цінний папір. В окремих випадках, за наявності спору, при відсутності в законодавстві санкцій за несуттєві порушення, ураховуючи належне виконання інших, більш суттєвих вимог законодавства, суд може визнати документ цінним папером. Зокрема, на практиці відомі випадки, коли віддрукований українською мовою бланк цінного папера заповнювався російською, хоча законодавство виключає можливість мовних розбіжностей між назвою документа (стосовно чека, наприклад, чековою міткою) та іншими його реквізитами128. Ці та подібні незначні порушення порядку оформлення цінного папера не повинні впливати на можливість його віднесення до розглядуваних об’єктів цивільних прав.
4.3. Слід також мати на увазі, що в судовій практиці існує підхід, відповідно до якого допущені при здійсненні емісії цінних паперів (зокрема, акцій) порушення вимог законодавства не можуть бути підставою для визнання випуску акцій таким, що не відбувся, і визнання недійсним відповідного свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, якщо тільки за відповідні порушення законом встановлено адміністративну відповідальність129.
4.4. Визначення можливості або неможливості віднесення документа до цінних паперів може здійснюватись і без застосування судової процедури розгляду спору. Відповідно до положень п. 1 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку наділена повноваженнями з надання висновків про віднесення цінних паперів до того чи іншого виду, визначеного чинним законодавством.
4.4. Цінний папір, оформлений емітентом з порушенням установлених вимог щодо його форми і реквізитів без акта його належної емісії шляхом прийняття документа першим набувачем, не має наслідком виникнення посвідчених ним майнових прав.
Відтак: чи може документарний цінний папір визнаватися недійсним відразу після його оформлення за умови недотримання встановлених реквізитів і форми, чи це можливо лише після його емісії шляхом передачі першому набувачу? Є підстави вважати, що документарний цінний папір, який не відповідає вимогам законодавства через недотримання встановлених вимог щодо його форми і реквізитів, може бути визнаний недійсним відразу після його оформлення. Теоретично це обумовлено конститутивністю документарного цінного папера, якщо врахувати потенційну можливість порушення прав та законних інтересів перших і наступних правонабувачів за ним.
Конститутивність цінних паперів полягає в їхньому значенні документів, володіння якими надає можливість управомоченій особі звернутися до емітента з правом вимоги виконати на її користь обов’язки, що кореспондують посвідченим ними майновим правам. Несанкціоноване потрапляння недійсного через недотримання встановленої законом форми і реквізитів документарного цінного папера в цивільний оборот, з огляду на його конститутивність, не виключає створення можливості виникнення несприятливих майнових наслідків не тільки для першого, але і для наступних (добросовісних) набувачів прав на нього. Найбільшою мірою цьому ризику піддаються набувачі прав на цінні папери на пред’явника, однак іменні й ордерні документи також можуть бути об’єктом тих чи інших зловживань, наприклад, у разі фальсифікації імені управомоченої особи при здійсненні іменного чи ордерного передавального напису (індосаменту) стосовно іменних чи ордерних цінних паперів відповідно.
4.5. Визнати цінний папір нікчемним відповідно до положень актів чинного цивільного законодавства України неможливо, адже такий спосіб захисту права (законного інтересу) особи законом не передбачено. Однак визнання документа недійсним (як такого, що не відповідає вимогам актів чинного законодавства щодо його форми) у судовому порядку і його вилучення в емітента як до, так і в ході його емітування має превентивне значення.
4.6. Нормативними підставами для визначення наслідків невиконання вимог актів чинного законодавства України стосовно форми і реквізитів документарних цінних паперів слугуватимуть положення коментованої статті. Визначене останніми правило щодо того, що документ, який не містить обов’язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, установленій для них, не є цінним папером, дає змогу поставити ще одну проблему, яка має істотне теоретичне і практичне значення. Це проблема визначення подальшої юридичної долі документа, що, незважаючи на намір сторін установити для нього правовий режим цінного папера, був складений з порушенням наведених положень актів цивільного законодавства України.130
4.7. Цінний папір, який не відповідає вимогам чинного законодавства України внаслідок недотримання необхідних реквізитів і форми, сумнівно визнавати документом, який посвідчує майнове право, характер і обсяг якого зафіксований в його реквізитах. У зв’язку з цим постає питання, чи може оформлення цінного папера (при недотриманні вимог закону щодо його форми чи реквізитів) вважатися підставою виникнення відносин, що підлягають регламентації відповідно до положень загальних норм цивільного (зокрема, зобов’язального) права? Адже документ може набути характеру цінного папера як об’єкта цивільних прав тільки за умови дотримання необхідних форми та реквізитів, а також його належного розміщення (видачі) першому набувачу.
При визнанні документа цінним папером на відносини, що виникають у результаті його оформлення й емісії, поширюється правовий режим, який істотно відрізняється від порядку правового регулювання, обумовленого загальними положеннями зобов’язального права. Правовий режим цінних паперів характеризується використанням своєрідного з точки зору його комбінованості комплексу правових засобів, установлених не тільки загальними положеннями зобов’язального і речового права, але і спеціальними нормами. Поки документ не буде переданий першому набувачеві, правовідносини, об’єктом яких він є як цінний папір, не виникнуть.
Якщо належним чином оформлений цінний папір не переданий першому набувачеві, останній не набуде посвідчених ним майнових прав (як правило, прав вимоги). Без здійснення цих дій немає підстав вважати правочин укладеним, а тому і досліджувані правовідносини в цьому разі не виникнуть.
Увага! Документ, який міг би визнаватися цінним папером, при дотриманні вимог закону щодо встановлених для його видової конструкції реквізитів і форми, не може сам по собі посвідчувати факт виникнення майнового права, порядок здійснення якого регламентується загальними положеннями зобов’язального права, якщо тільки існування такого права та обсяг його не будуть доведені також й іншими, крім такого документа, належними та допустимими в процесуальній площині доказами.
Стаття 197. Передання прав за цінним папером
1. Права, посвідчені цінним папером, можуть належати:
1) пред’явникові цінного паперу (цінний папір на пред’явника);
2) особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);
3) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
2. Законом може бути виключена можливість розміщення цінних паперів визначеного виду як іменних, або як ордерних, або як паперів на пред’явника.
3. Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред’явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.
4. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.
5. Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права.
За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійсненне виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконанння). Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснювати права, посвідчені цінним папером, без передання цих прав індосату. У цьому разі індосат виступає як представник.