2. Функції грошей

2.1. Відомо, що гроші є багатофункціональним міжгалузевим явищем. Прийнято виділяти низку функцій, які виконують гроші в економічному обороті. Однак для правової сфери істотне значення має лише платіжна функція — коли гроші виступають законним засобом платежу.

Як на конституційному рівні (ст. 99 Конституції України), так на рівні законів України (ст. 3 Декрету КМУ від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 32 Закону України «Про Національний банк України»), підзаконних нормативних актів (Указ Президента України від 25.08.1996 р. «Про грошову реформу в Україні») закріплено положення, що грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня, тобто в нормативно-правових актах, включаючи і акти цивільного законодавства, платіжна функція грошей віднайшла своє юридичне відображення.

2.2. Гроші (грошові кошти) здатні виконувати у правовідносинах двояку функцію. Так, у випадку виникнення зобов’язальних відносин за договором гроші можуть бути предметом договору або його ціною.

• До зобов’язань, у яких гроші виступають предметом, відносяться зобов’язання з дарування, пожертви грошей (статті 717, 718 ЦК України), зберігання грошей (ст. 936 ЦК України), перевезення грошей (статті 908, 910 ЦК України). Відмінністю цих зобов’язань є та обставина, що до них не застосовуються всі правила ЦК України, що стосуються грошових зобов’язань. Зокрема, у разі прострочення повернення грошей, що були предметом зберігання або перевезення, правила ст. 625 ЦК України про відповідальність за прострочення грошового зобов’язання не застосовуються. У даних зобов’язаннях гроші, будучи предметом зобов’язання, виконують функцію звичайних речей. Так само предметом, а не ціною виступають гроші в договорі, який передбачає обмін одних купюр чи монет на купюри або монети іншої номінальної вартості (розмін).

• Особливе місце посідають зобов’язання, в яких гроші одночасно виступають і предметом, і ціною, виконуючи при цьому платіжну функцію. Це стосується зобов’язань щодо повернення грошей за договором позики зі сплатою процентів (ст. 1048 ЦК України), кредитних зобов’язань (ст. 1054 ЦК України), зобов’язань з банківського вкладу (ст. 1058 ЦК України), банківського рахунка (ст. 1066 ЦК України), факторингу (ст. 1077 ЦК України) тощо. Перелічені зобов’язання, будучи грошовими, зазнають дії всіх правил ЦК України стосовно грошових зобов’язань, зокрема і про прострочення виконання (ст. 625 ЦК).

• До грошових зобов’язань з передачі грошей як ціни договору належать зобов’язання зі сплати вартості предмета договору (речей, іншого майна, майнових прав) за договорами купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України), поставки (ст. 712 ЦК України), контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 713 ЦК України), постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (ст. 714 ЦК України), договору міни з доплатою (ст. 715 ЦК України), ренти (ст. 731 ЦК України), сплати разових періодичних платежів за договорами найму (статті 759, 762 ЦК України), прокату (ст. 787 ЦК України), вартості робіт (послуг) за договорами підряду (ст. 837 ЦК України), надання послуг (ст. 901 ЦК України), перевезення (ст. 908 ЦК України), зберігання (ст. 936 ЦК України), доручення (ст. 1000 ЦК України), комісії (ст. 1011 ЦК України), управління майном (ст. 1029 ЦК України), договорів, які передбачають виплату грошової винагороди за передачу і користування майновими права інтелектуальної власності (ст. 1107 ЦК України) тощо.

• У недоговірних зобов’язаннях гроші виконують функцію ціни при сплаті винагороди внаслідок публічної обіцянки без оголошення конкурсу (ст. 1148 ЦК України) чи за конкурсом, відшкодуванні витрат (ст. 1160 України), доходів або вартості майна (статті 1213, 1214 ЦК України) або шкоди (статті 1162, 1168, 1192, 1202, 1209 ЦК України). Грошовий характер може носити матеріальне забезпечення за договором довічного утримання (ст. 744, ч. 1 ст. 749 ЦК України) або ж виконання дій майнового характеру за спадковим договором (ст. 1305 ЦК України).

• Крім того, ціна як певний грошовий еквівалент може фігурувати й в непойменованих цивільно-правових договорах, зокрема договорах про встановлення сервітуту (ст. 402 ЦК України), надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ст. 408 ЦК України) чи забудови (ст. 413 ЦК України), визначення порядку володіння і користування спільним майном (ст. 358 ЦК України), виділ частки з майна, що є у спільній тощо власності (ст. 364 ЦК України), поділ майна, що є спільною власністю (ст. 367 ЦК України).

• Гроші виступають вартісним еквівалентом ціни при укладанні окремих договорів, що стосуються майнових відносин подружжя, інших членів сім’ї, зокрема договорів про надання утримання з визначенням розміру аліментів у грошовій формі (статті 77, 78 СК України), шлюбні договори (статті 92, 99 СК України), договори про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).