Інфляційний ризик

Першим ризиком, що враховується в ціні капіталу, є інфляційний ризик (Inflation Risk).

Інфляція є важливим чинником визначення ціни капіталу. Вона знижує купівельну спроможність грошей. Під час інфляції втрачає кредитор, тому що позиковий капітал повертається до нього зі зниженою купівельною спроможністю. Фінансовий ринок реагує на загальне підвищення цін.

Під час інфляції ставки на ринку капіталу (за інших незмінних умов) підвищуються, тобто фактично ринок страхує кредиторів, інвесторів від утрат. Формою страхування є інфляційна премія (Inflation Risk Premium — IRP), тобто винагорода кредитора й інвестора за ризик, який він бере на себе. Рівняння, що відбиває співвідношення номінальної ставки процента, реальної ставки й інфляції, було введено в науковий і практичний обіг американським економістом І. Фішером і називається “ефектом Фішера”. За твердженням І. Фішера номінальна процентна ставка дорівнює сумі реальної (тобто очікуваної) процентної ставки й інфляції і математично виводиться в такий спосіб:

(1 + R) = (1 + r) (1+ i),

де R — номінальна процентна ставка;

r— реальна (очікувана) процентна ставка;

i— інфляційна ставка.

У перетвореному вигляді формула буде такою:

R = r + i + i(r),

де i(r) — “перехресний” твір інфляційної ставки й очікуваної ставки доходу.

Ситуація.

Припустимо, що очікуваний (реальний) дохід може становити 11 %, очікувана інфляційна ставка — 5 %. Якою, на думку кредитора, має бути номінальна процентна ставка, щоб одержати повернення позики з урахуванням падіння купівельної спроможності? Розв’язуємо задачу за формулою Фішера:

R = 0,11 + 0,05 + (0,11 · 0,05) = 0,1655 або 16,55 %.

Отже, номінальна ставка з урахуванням інфляції становитиме 16,55 %.

Припустимо, що очікуваний дохід може становити 11 % при зростанні інфляції до 12 %. Тоді номінальна ставка становитиме:

R = 0,11 + 0,12 + (0,11 · 0,12) = 0,2332, тобто 23,32 %.

Зростання інфляції обумовило значне збільшення необхідної номінальної процентної ставки.

Що означають зміни в номінальних процентних ставках для корпорації, яка купує капітал? У першому випадку корпорація сплачуватиме за залучений з фінансового ринку капітал 16,55 %, у другому — 23,32 %. Інфляція обумовила зростання ціни капіталу в 1,4 раза. Інвестиційні програми у разі зростання ставки можуть переглядатися. Проте, якщо корпорація вкладає в інновації, які обіцяють високі доходи, фінансові менеджери можуть прийняти рішення про купівлю капіталу за віковими ставками.

Ризик дефолту — порушеннякредитних угод

Другий ризик, що враховується на ринках капіталу в процентних ставках, називається ризиком дефолту, тобто відмови від виконання кредитних угод (Default Risk — DR). З цією метою інвестиційні корпорації складають рейтинги на цінні папери, що обертаються, у яких вони поділяються на класи залежно від можливої відмови від виконання зобов’язань. Головними корпораціями в США, що складають рейтинги для облігацій і привілейованих акцій, є Стандард енд Пур і Муді (Standard and Poor’s Ratings, Moody’s Ratings) (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Рейтинг корпоративних облігацій американських інвестиційних агентств1

Класи облігації	Стандарт енд Пур (Standard and Poor)	Муди (Moody)
1) вища якість	ААА	Ааа
2) дуже хороша якість	АА	Аа
3) гарна якість	А	А
4) середній рівень	ВВВ	Ваа
5) нижче середнього рівня	ВВ	Ва
6) низька якість	В	В
7) спекулятивні	ССС	Саа и Са
8) за облігаціями проценти не виплачуються	С	—
9) відмова від погашення боргу — дефолт	Д	С

Премія за ризик визначається на підставі якості цінного папера (табл. 6.2).

Припустимо, що на казначейських векселях, що заведено вважати безризиковими фінансовими інструментами, процентна ставка становить 5 %, відповідно до рейтингу очікувані процентні ставки за облігаціями з урахуванням ризику можуть становити:

Таблиця 6.2