Розділ 6. Ціна капіталу і ризик

6.1. Теорія ризику інвестицій г. Марковіца Поняття ціни капіталу

У даному розділі ми розглянемо поняття ціни капіталу. Корпорація купує необхідний їй капітал на фінансовому ринку, його ціною є позичковий процент. Для корпорації сплата процента є витратами, чим вища ціна капіталу, тим вищі витрати. Від ціни капіталу залежить прибуток корпорації, який залишається після виплати процентів і податків. Він визначає подальші можливості нагромадження й економічне зростання. Для кредитора корпорації позичковий процент є доходом, чим вищий процент, тим більший дохід одержує кредитор. На доходи кредитора і, відповідно, витрати корпорації впливає ризик.

У сучасній економічній літературі вживаються два поняття: невизначеність і ризик, пов’язані з ціною капіталу. Невизначеність — ситуація, за якої неможливо точно передбачити, що буде, наприклад, якщо ціна капіталу підвищується. Ризик — поняття складніше, це ситуація, коли, приймаючи рішення, необхідно враховувати невизначеність, оскільки від цього залежить подальший розвиток корпорації, її добробут. Припустимо, що на ринку складається ситуація, за якої ціна капіталу буде підвищуватися обов’язково, що підтверджується рухом показників ринку капіталів. Менеджери корпорації зобов’язані брати це до уваги, приймаючи рішення щодо емісії цінних паперів. Отже, ризик — це невизначеність у русі майбутніх грошових потоків.

Статистичний вимір ризику

Почнемо виклад теорії ризику з вивчення його статистичного виміру. Коливання доходу акцій або інших цінних паперів, тобто ризик, виражається в тому, що інвестор не отримує очікуваного доходу, або отримує його у розмірі, нижчому від очікуваного. Ризик вимірюється двома статистичними показниками: дисперсією (variance) і стандартним відхиленням (standard deviation).

Дисперсія (²⁾ визначається як середнє значення квадрата різниці між реальною дохідністю акції (портфеля) і середньою дохідністю. Стандартне відхилення визначається як квадратний корінь із дисперсії ().Обидва показники вимірюють відхилення доходу даного року (місяця і т. д.) від середнього історичного, чим більше відхилення від середньої величини доходу, тим більш ризикованим є інвестування в даний цінний папір.

Наведемо приклад розрахунку дисперсії і стандартного відхилення. Припустимо, що дві гіпотетичні компанії N і M мали таку дохідність своїх акцій за п’ять років:

Рік	Дохідність компанії N(x)	Дохідність компанії M(x)
1	–0,18	0,04
2	0,40	0,08
3	0,28	–0,10
4	0,10	0,09
5	0,07	0,11
Σ	0,67	0,22

1) Визначаємо середню дохідність за п’ять років ():

Компанія N = 0,67 / 5 = 0,134 або 13,4 %;

Компанія M = 0,22 / 5 = 0,044 або 4,4 %.

2) Визначаємо відхилення реальної дохідності від середньої і квадрат відхилення:

Рік	КN	Квадрат відхилення	КM	Квадрат відхилення
1	–0,314	0,099	–0,004	0,000016
2	0,266	0,071	0,036	0,0013
3	0,146	0,021	–0,144	0,0207
4	–0,034	0,0012	0,046	0,0021
5	–0,064	0,004	0,066	0,0044
Σ	0	0,1962	0	0,028516

3) Вимірюємо ризик за цінними паперами: дисперсію (²⁾ і стандартне відхилення ():

Корпорація N	Корпорація M
2 = 0,1962 / 5 = 0,03924	2 = 0,02516 / 5 = 0,0057

Ситуація

Уявімо, що Ви — фінансовий менеджер з формування портфеля інвестицій і Вам потрібно вибрати один із двох цінних паперів. Акції КN приносять вищий дохід, у середньому за п’ять років — 13,4 %, акції КM дають нижчий дохід — 4,4 %. Високий дохід акцій КN пов’язаний з вищим ризиком,дорівнює 19,81 %, тоді як у КM значеннянижче — 7,55 %. У цьому випадку, якщо компанія проводить агресивну політику на фінансовому ринку, менеджер повинен вибрати акції компанії N. Якщо ж компанія проводить оборонну політику, то краще віддати перевагу акціям компанії M.