9.5. Значення капітальних вкладень для економічного зростання

Капітальні вкладення є визначальним фактором розвитку будь-якої економічної системи. Збільшення капітальних вкладень є необхідною умовою зростання виробничих потужностей на новій технологічній основі і відповідно — підвищення продуктивності праці.

На рис. 9.6 показана динаміка валових приватних внутрішніх капіталовкладень та їх питома вага у ВВП США. Загальна сума валових приватних капітальних вкладень складається з численних великих і дрібних проектів корпорацій та інших форм організації бізнесу найрізноманітнішого призначення. Сюди віднесені інвестиції як у виробничу, так і в соціальну сферу, у наукомісткі і ненаукомісткі галузі, у будівництво доріг, портів, трубопроводів, житлових масивів і створення рекреаційних зон, будівництво будинків для державної адміністрації і місцевої влади, шкіл, лікарень тощо.

З 1991 р. простежується чітка тенденція зростання капітальних вкладень як в абсолютному виразі, так і відносно ВВП.

Рис. 9.6. Валові часткові внутрішні капітальні вкладення в США за 1980—2000 р., млрд дол., у % до ВВП¹

Частка валових приватних інвестицій по роках нерівномірна, максимальний показник припадає на 2000 р., коли в економіку було інвестовано 1833 млрд дол., або 18,4 % від ВВП, мінімальний показник спостерігався в 1991 р., коли інвестиції становили 721 млрд дол., або 12,7 % від ВВП. Слід також відзначити, що частка виробничих інвестицій корпорацій становить від 2 до 9 % ВВП США. Отже, основні суми припадають на виробничу і соціальну інфраструктуру, яка забезпечує розвиток усіх галузей промислового виробництва.

Динаміка щорічного приросту капітальних вкладень у країнах із розвиненою ринковою економікою також нерівномірна (табл. 9.20).

Таблиця 9.20

Валові капітальні вкладення, зростання у % до попереднього періоду1

Країна	Середній рівень приросту за 1974—1984 рр.	1985	1986	1987	1988	1989	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	Прогнозна оцінка ОЕСР
																		2001	2002	2003
Японія	2,2	5,1	5,1	9,4	12,0	8,6	8,8	2,2	–2,5	–3,1	–1,4	0,3	6,8	1,0	–4,0	–0,9	0,6	–2,0	–6,7	–2,2
США	3,9	6,7	2,7	1,1	2,9	2,9	–0,2	–5,4	5,3	5,9	7,4	5,5	8,4	8,9	10,3	7,9	6,7	–1,4	–4,2	4,5
Зона ЄВРО	0,1	2,1	4,1	4,4	7,5	7,0	5,2	1,3	0,1	–6,4	2,3	2,6	1,4	2,4	5,3	5,4	4,5	0,6	0,7	3,8
ЄС	0,1	2,8	4,1	5,3	8,5	6,8	4,0	–0,2	–0,4	–5,6	2,6	3,5	2,4	3,4	6,8	4,8	4,8	0,7	0,5	3,6

На підставі даних табл. 9.20 можна зробити висновки:

• Найбільш значні коливання відбувалися в Японії. Максимальний приріст у 1988 р. становив 12 %, найглибше падіння — 4,0 % у 1998 р. У 1985—1990 р. спостерігалися найвищі показники з усіх аналізованих країн і регіонів — від 8,8 до 12,0 %, що визначило найвищий щорічний приріст реального ВВП (тобто з урахуванням дефлятора): середній за відповідні роки — 4,6 % і середній приріст продуктивності праці — 3,3 %. Дев’яності роки ХХ ст. були для економіки Японії несприятливими.

• Найбільш сприятливими для розвитку економіки США були 90-ті роки ХХ ст., коли щорічний середній приріст капітальних вкладень становив 7,4 %, що обумовило середній щорічний приріст ВВП на 3,7 % і продуктивності праці на 1,9 %.

• У зоні євро і в країнах ЄС два періоди (1985—1991 рр. і 1994—2000 рр.) були сприятливими для розвитку інвестиційного процесу із середніми показниками приросту відповідно 5,05 і 3,4 % для країн зони євро і 5,25 і 4,0 % для країн ЄС. У щорічних приростах ВВП не було таких стрибків, як у Японії чи США, середній показник за 16 років становив 2,4 % для країн зони євро і 2,44 % для країн ЄС. Щорічний приріст продуктивності праці в країнах зони євро — 1,85 %, у країнах ЄС — 2,0 %.

• Відповідно до прогнозних оцінок зростання інвестицій, здійснених міжнародною організацією ОЕСР на 2001—2003 рр., у Японії продовжується скорочення обсягів капітальних вкладень, у США передбачалося скорочення в 2001—2002 рр., а в 2003 р. — зростання, у країнах зони євро і ЄС приріст буде продовжуватися.