Надання акцій, що обертаються, для біржового котирування

Цікавий за своїм змістом метод одержання акцією, що обертається, права на біржове котирування. У цьому випадку компанія не залучає нових фінансових фондів. Її наміри зводяться до однієї мети — щоб її раніше випущені акції, що обертаються на позабіржовому ринку, одержали право котирування на ЛФБ. Тому і самий метод називається “представлення-запрошення” (Introduction), тобто акції рекомендуються на ЛФБ для одержання лістингу.

“Жовта книга” визначає три можливі випадки такого представлення. Перший — акції пройшли лістинг на якій-небудь біржі. Другий — акції, що обертаються, відповідають вимогам Котирувального комітету ЛФБ щодо ринкових якостей. Третій — рекомендуються акції нової сформованої холдингової компанії в тому разі, якщо вони випущені в обмін на одну або більше акцій лістингових компаній.

13.5. Корпорації на позабіржовому ринку цінних паперів Поняття позабіржового ринку

Позабіржовим (over-the-counter market) називається ринок цінних паперів, який організовують фінансові інституції. Його відмітна риса — відсутність постійного організованого місця для укладання угод (trading floor). На позабіржовий ринок цінних паперів виходять корпорації, чиї акції й облігації не котируються на фондових біржах з тих або інших причин.

Історично позабіржовий ринок виник як “вуличний ринок”. В даний час учасникам ринку немає потреби зустрічатися на вулиці. Сучасні позабіржові угоди з цінних паперів укладаються через комп’ютерні системи. Розвиток комп’ютерної технології й електронних комунікацій сприяє розширенню позабіржового ринку, обсяг угод, що укладаються, збільшується.

На позабіржовому ринку в США обертається понад 15 тис. цінних паперів, проте більшість із них — акції місцевих банків і дрібних фірм. Обсяг продажів становить 20 % обороту акцій на Нью-йоркській фондовій біржі.

У США позабіржовий ринок, як і біржовий, є організованим ринком. Корпорація, що бажає продавати на ньому свої цінні папери, повинна звернутися до брокера — члена Національної Асоціації дилерів з питань цінних паперів —НАCДАК (National Association of Securities Dealers — NASD), що регулює і контролює вступ на позабіржовий ринок. Брокер відкриває корпорації брокерський рахунок, що дає їй можливість продавати цінні папери як на фондовій біржі, так і на позабіржовому ринку.

Для продажу цінних паперів корпорація повинна звернутися до організаторів торгівлі, які працюють із певними видами цінних паперів. Вони постійно проводять котирування ціни продавця і покупця і звичайно здійснюють угоди за свій рахунок. У США їх називають “створювачами ринку” (market maker), у Великобританії — ліцензованими дилерами. Це фірми, що не є членами біржі, але одержали ліцензію на торгівлю цінними паперами на позабіржовому ринку. Вони можуть також отримати ліцензію на торгівлю цінними паперами на фондовому ринку. В англійській літературі відзначається активність ліцензованих дилерів, що здійснюють розміщення урядових приватизаційних цінних паперів.

Методи розміщення цінних паперів на позабіржовому ринку

У Великобританії компанії, що бажають продати свої акції на позабіржовому ринку, повинні надати проспект емісії і фінансової звітності. Біля 80 % акцій корпорацій купують інвестиційні компанії. Дилери можуть купити в корпорації варрант — пільгове право на підписку ще не випущених акцій на суму, що становить 5 % випущених акцій. Таке право може бути отримане протягом 10 років за ціною на день купівлі варранта. Звичайно варранти одержують інвестиційні інститути, що вкладають свої кошти в ризикований капітал (venture capital).

Брокери і ліцензовані дилери, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів на позабіржовому ринку в США, використовують Автоматичну систему котирувань Національної асоціації дилерів з питань цінних паперів (Association of Securities Dealers Automated Quotation), створену в 1971 р. Кожний брокер одержує інформацію про курс цінного папера шляхом підключення свого комп’ютера до мережі НАСДАК, що дає можливість корпорації завершити угоду на продаж своїх цінних паперів протягом 2—3 хвилин. У терміналі комп’ютера брокера накопичується інформація про ціни, що дає йому змогу вибрати “кращу ціну” (the best price).

Вартість проданих акцій у системі НАСДАК зросла з 1991 до 2000 р. із 1 до 19,8 трлн дол., тобто майже в 20 разів, а число проданих акцій — більше ніж у 10 разів. Зростало і число учасників цього ринку. У 2001 р. стався “обвал” на усіх світових біржах, у тому числі і на НАСДАК, торгівля акціями впала до 10,9 трлн дол.

У Лондоні на основі моделі НАСДАК створена система “Автоматизовані котирування фондової біржі” (АКФБ — Stock Exchange Automated Quotation — SEAQ). У Канаді в 1986 р. була впроваджена в дію “Автоматична торговельна система канадського позабіржового ринку” (The Canadian Over-the-Counter Automated Trading System — COATS), подібні системи функціонують і в інших країнах.