Методи аналізу фінансової звітності

У фінансовій практиці застосовуються такі методи аналізу фінансової звітності:

• горизонтальний;

• вертикальний;

• метод коефіцієнтів;

• системні методи.

Горизонтальний метод використовується з метою визначення тенденції економічного розвитку корпорації в цілому, а також її окремих показників. Дослідники ставлять перед собою різні цілі. Наприклад, фінансове управління корпорації вивчає тенденції розвитку економічних і фінансових показників із метою коригування фінансової та інвестиційної політики, фінансового планування. Фінансовий аналітик інвестиційного інституту вивчає тенденцію зростання зобов’язань корпорації й інші дані фінансової звітності, що становлять для нього інтерес.

Для прикладу наведемо горизонтальний аналіз руху капітальних витрат корпорації Мак Дональдс за п’ять років (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Капітальні витрати корпорації Мак Дональдс за 1997—2001 р.

	1997	1998	1999	2000	2001
Капітальні витрати, млн дол.	2111	1879	1868	1945	1906
У відсотках до 1997 р.	100,00	89,00	88,49	92,14	90,28
У відсотках до активів	11,57	9,50	8,90	8,97	8,46

Інформація про витрати на капітальні вкладення за короткий проміжок часу показує тенденцію зниження витрат, що підтверджується трьома показниками:

• зниженням суми капітальних витрат;

• зниженням витрат щодо базового періоду (1997 р.);

• зниженням відносної частки в загальній сумі активів.

У кризові роки капітальні вкладення корпорації знизилися, що підтверджує горизонтальний аналіз (табл. 3.7). Проте слід зазначити, що корпорація Мак Дональдс у ці роки мала достатній “запас міцності”.

У ці роки зростали обсяги збуту, хоча для глибшого аналізу необхідно вивчити рух цін на послуги корпорації і на ціни товарів і послуг, які вона купує. Більш помітним є зростання в роки, що розглядаються, такого важливого якісного показника, як зростання виплачуваних дивідендів: із 16 центів у 1997 р. до 23 центів у 2001 р. Це забезпечувало високий курс акцій корпорації на ринку капіталів, тобто в кінцевому підсумку зростання ринкової вартості активів.

Для того щоб визначити, на скільки років вистачить “запасу міцності”, необхідні додаткові і більш глибокі дослідження, але фінансові менеджери повинні думати про те, як і в якому напрямі змінювати інвестиційну політику і відповідно які рішення приймати для зростання капітальних вкладень.

Вертикальний метод використовується з метою вивчення структурних змін. Для прикладу наведемо вертикальний аналіз активів корпорації Мак Дональдс за п’ять років.

Таблиця 3.8

Активи корпорації Мак Дональдс за 1997—2001 р.

Активи	1997		1998			1999			2000			2001
	млн дол.	%		млн дол.	%		млн дол.	%		млн дол.	%		млн дол.	%
Поточні	1142,3	63		1309,4	6,6		1489,8	7,1		1662,4	7,7		1819,3	8,1
Інші активи (інвестиції в дочірні кор­порації, гуд­віл та ін.)	2137,8	11,7		2433,4	12,3		2727,8	13,0		2973,5	13,7		3425,7	15,2
Довгострокові активи (нетто)	14 961,4	82,0		16041,6	81,1		16 765,4	79,9		17047,6	78,0		22 534,5	76,7
Усього активи	18 242,0	100,0		19784,0	100,0		20 983,0	100,0		21 683,5	100,0		22 534,5	100,0

Звітні дані, наведені в табл. 3.8, показують зміну в структурі активів за п’ять аналізованих років. Простежується чіткий тренд підвищення частки поточних активів і зниження довгострокових, що відбило тенденцію зниження капітальних витрат, яку ми виявили під час горизонтального аналізу. Це свідчить про те, що аналітик повинен підходити до вивчення певної проблеми з різних боків і застосовувати всі різноманітні методи аналізу.