Психологія фінансового ринку

Коливання ринкових цін пояснюються не тільки фінансовими чи економічними причинами, а й психологією торговців. З цього положення дослідники зробили висновок, що ринок може бути ірраціональним, абсурдним. Для ірраціонального ринку сама інформація не важлива, головна особливість даного ринку полягає в реакції людей на цю інформацію.

Концепція раціонального покупця інвестора показує, як фінансові менеджери або трейдери повинні приймати рішення. Насправді прийняті рішення далекі від раціональності. Поведінкова психологія описує, як насправді фінансові менеджери і трейдери приймають рішення з торгівлі цінними паперами. Як пише дослідник психології фінансового ринку Ларс Твід, сучасна торгівля акціями з армією її новітніх технологій і законів недуже відрізняється від тієї, з якої усе й починалося. З огляду на всі дивацтва і дивовижності ринку не можна не побачити, що психологія — чинник формування ринкових рухів¹.

В останні два десятиліття підвищився інтерес до дослідження “людського чинника” і його впливу на економічний розвиток. Усе частіше зазначається, що Homo Sapiens поводиться нерозумно. Нобелівські премії з економіки за 2002 р. одержали Даніель Канеман і Вернон Сміт за дослідження ірраціональності прийнятих економічних рішень. Канеман, психолог із Принстонського університету (США), свою теорію прийняття економічних рішень розробляв у співпраці з колегою Амосом Тверскі, який помер у 1996 р. Нобелівська премія дається живим людям, тому вона вручена тільки Даніелю Канеману.

У своїх дослідженнях Канеман і Тверскі показали, що в умовах невизначеності інвестори, емітенти, ринкові трейдери досліджують складні ситуації на основі простих правил. Вони прагнуть вирішувати проблеми якнайшвидше, використовуючи спрощені моделі. У кінцевому підсумку приймаються нераціональні рішення. Канеман і Тверскі спростовують усталену думку про те, що всі економічні рішення приймаються на основі розумного підходу. Вернон Сміт, економіст-експериментатор з університету Джорджа Мейсона (США) у лабораторних умовах створив працюючу модель фінансових, товарних і трудових ринків, у якій також велика увага приділена поведінці суб’єктів ринку.

Даніель Канеман і Амос Тверскі показали, що раціональна модель людської поведінки трапляється рідко, за винятком певних, дуже специфічних умов. На їхню думку, інвестори вирішують питання, не вдаючись до теорії імовірності, а використовують “правила великого пальця, які називаються евристиками”² (від гр. heuriskõ — знаходжу). Евристикою називається система логічних прийомів і методичних правил, використовуваних під час дослідження певних проблем: тобто “мистецтво знаходження істини”. На основі цих правил розробляється спрощена стратегія вирішення проблем за обмеженої інформації. Використовуються три категорії евристики: доступності, репрезентативності, закріплення і пристосування. Усі евристики пов’язані з концепцією непарних множин.

На підставі евристики доступності люди припускають настання події на підставі прикладів, що залишилися в пам’яті. Так, наприклад, інвестори вважають, що цінні папери, емітовані великими корпораціями, менш ризиковані, ніж цінні папери малих корпорацій. Це положення спростовується на практиці: так, наприклад, акції збанкрутілої в 2002 р. американської корпорації Енран, що посідала сьоме місце серед 500 найбільших корпорацій США, упали на фондовому ринку з 85 дол. до 1 дол.

Репрезентативна евристика заснована за подобою, тобто відповідає типовим ситуаціям, із якими інвестор мав справу раніше. У тих випадках, коли в інвестора відсутня описова інформація, він використовує елементи ймовірності. Наприклад, прогноз загальної економічної ситуації песимістичний. Інвестори очікують падіння цін на ринках капіталу. Яка буде глибина цього падіння? Чи можна, на підставі дослідження попередніх спадів, визначити ступінь падіння цін? Як зазначають Канеман і Тверскі, ситуація унікальна, кожний економічний спад не може бути схожим з іншим. У даному випадку не можуть бути “отримані готові відповіді в термінах частоти минулих подій або в термінах правильно побудованого процесу вибірки”¹.

Якщо вважати, що “є 70 % шансів того, що спад уже почався, ми насправді не встановлюємо ймовірності, але можемо сказати, що в нинішніх умовах є величина функції належності до нечіткої множини, що дорівнює 0,7. Це означає, 70 % подібності до минулих спадів”². На підставі цього можна припустити, що падіння цін відбудеться, можливо, у тих самих межах, що й у минулих спадах.

Приймаючи рішення, інвестори також можуть користуватися такими прийомами, як закріплення, або пристосування. Інвестори дають свою оцінку фінансовому інструменту, виходячи з початкових величин, вони можуть навіть не реагувати на отриману інформацію. Закріплення є важливою функцією в нечітких множинах. У цьому разі інвестор повинен особливо уважно поставитися до початкових величин.

Ціни на фондовій біржі, як це було зазначено раніше, можуть змінюватися під впливом економічних і політичних причин. Інвестори частіше за все не враховують дослідження біхевіористів (від англ. behavior — поведінка), не говорячи вже про фундаментальні теорії. Американський економіст Роберт Шіллер досліджував поведінку учасників торгів на фондовому ринку США після краху, що відбувся в жовтні 1987 р. У відносно короткий період (з 19-го по 23-тє жовтня) він розіслав 2000 запитальників приватним фондовим інвесторам і 1000 запитальників інституційним інвесторам, відповідь надіслали відповідно 605 і 284 респонденти. Основним було таке запитання: які новини виявилися найбільш важливими для прийняття рішень під час падіння цін? Виявилося, що ні політичні, ні, тим більше, економічні новини не вплинули на прийняття рішень. Інвестори продавали акції й облігації тому, що ринок почав “падати”. Рух цін став основною причиною паніки і краху¹. Л. Твід зазначає, що ринком час від часу цілком керують ірраціональні емоції: надія, жадібність, страх. Усі інвестори поводяться однаково, тобто реакція на зростання цін колективна, на ринку панує хаос, і потрібен певний час, щоб ринок відновив рівновагу.