Розділ 9. Бюджетування капітальних вкладень

9.1. Планування і фінансування інвестиційного проекту Поняття бюджету капітальних вкладень

Розвиток підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки вимагає зміцнення і розширення конкурентної позиції. З цією метою корпорація відновлює основний капітал на принципово новій технологічній основі. Корпорація складає проекти, кожний із яких спрямований на створення нових або реконструкцію діючих виробничих потужностей. Проекти можуть бути різними за термінами, напрямами й обсягами фінансування.

У літературі і на практиці вживається поняття “бюджетування капітальних вкладень” (Capital Budgeting). Воно відбиває економічні відносини, що виникають у корпорації з її контрагентами: фінансовими, банківськими, інвестиційними, страховими установами з приводу залучення необхідних фінансових фондів для інвестування в реальні активи.

У західних підручниках з економіки поняття “бюджетування капітальних вкладень” тлумачиться так. Термін “капітальний” характеризує основний капітал, тобто довгострокові інвестиції в реальні активи, які використовуються для виробництва продукції, термін “бюджет” означає план із детальним описом майбутніх витрат і джерел їх покриття¹. Отже, поняття “бюджетування капітальних вкладень”, або “бюджет капітальних вкладень”, відображає планові витрати на інвестиції, вибір проектів і джерела їх фінансування.

Корпорація може одночасно здійснювати кілька проектів, тому в короткостроковому фінансовому плануванні передбачається загальна сума довгострокових інвестицій і відповідне фінансування на даний рік.

Бюджетування капітальних вкладень має особливе значення з погляду зміцнення конкурентної позиції корпорації. Воно визначає напрям діяльності корпорації на багато років. Рішення щодо капітального бюджетування є основними під час розгляду довгострокової перспективи прибутковості корпорації, що в кінцевому підсумку визначає її економічне зростання.

Поняття проекту

Проект являє собою план майбутнього розвитку певної діяльності корпорації. Ця діяльність може бути спрямована на досягнення конкретно поставлених цілей. Ми розглядаємо не абстрактний проект, а проект інвестиційний, тобто план вкладення капіталу в розвиток корпорації з метою реалізації економічних і соціальних завдань. Інвестиційний проект може передбачати реконструкцію окремих підрозділів корпорації, будівництво нових цехів, упровадження нових технологій, інформаційних систем, розвиток НДДКР. Можуть розроблятися також невеликі проекти, наприклад щодо заміни певних верстатів. Кожний із цих проектів обмежений у часі, визначено його початок і кінець. Проект передбачає вкладення ресурсів: наукових, інтелектуальних, фінансових, матеріальних і трудових.

Проект відрізняється від виробничої системи, він відбиває однократну, а не циклічну діяльність підприємства¹. Випуск і реалізація продукції відбуваються серійно, кінець випуску певних виробів часом не обмежується. Виріб знімається з виробництва тільки в тому разі, якщо модель застаріла, і попиту на неї немає. Проект, на відміну від циклічної діяльності, по-перше, визначає створення конкретного об’єкта, наприклад упровадження нової інформаційної технології; по-друге, він обмежений у часі, наприклад одним роком. З погляду системного підходу проект розглядається як процес переходу від висхідного стану в кінцевий, тобто одержання необхідного результату за участі ряду механізмів та за умови урахування ряду обмежень. У книзі російських економістів Івана Мазура і Валерія Шапіро наведена схема (рис. 9.1) такого переходу² (автором зроблені деякі уточнення).

Корпорація інвестує свій капітал як у реальні, так і у фінансові активи. У цьому розділі ми розглядаємо інвестиції найбільш типові для нефінансової корпорації, зокрема вкладення капіталу в реальні активи, тобто в будівництво виробничих та інших об’єктів, купівля устаткування тощо.

Вкладення капіталу в проект будівництва певного об’єкта передбачає не тільки реальне зростання основних фондів або вирішення інших завдань, а й фінансову віддачу, тобто збільшення продажів, прибутку, зміцнення або розширення конкурентної позиції.

Досягнення усіх поставлених цілей пов’язане з ризиком. Так, рішення про створення і будівництво нової дочірньої компанії у віддаленому від материнської компанії регіоні передбачає розширення ринків збуту, тобто зростання продажів. Припустимо, що інвестиційний проект розрахований на два роки. Протягом цих років кон’юнктура ринків може істотно погіршитися в цілому або для нового товару, який буде вироблятися новою дочірньою компанією. Отже, вкладені ресурси можуть не дати очікуваної віддачі або не матимуть ніякої віддачі, тобто гроші “вилетять у трубу”.

Для запобігання можливому ризику здійснюється попередній аналіз проекту. Проект — це не чорний ящик, як визначили його Річард А. Брейлі і С. Майєрс. Це означає, що менеджери корпорації дорого платять тим експертам, котрі можуть у нього заглянути, тобто здійснити аналіз очікуваних виграшів і втрат і дати висновок, чи може бути ухвалений проект, чи його варто відхилити.

Рис. 9.1. Схема інвестиційного проекту¹