Кредитна лінія

У практиці кредитування часто застосовується так звана кредитна лінія (line of credit). Специфіка кредитування полягає в тому, що за договором банк надає клієнту протягом певного періоду в межах узгодженого ліміту позички. Якщо фірма часто звертається за позичками в банк і має високі витрати, для їх зниження найкраще використовувати метод кредитної лінії. Банк надає позичку в розмірі визначеної, заздалегідь обумовленої максимальної суми на повторюваній основі, звичайно на один рік, одночасно фірма погашає позичку частинами.

Перевага цього методу полягає в тому, що фірма використовує позику у сумі поточних потреб і погашає її в ті терміни, які їй найвигідніші. Звичайно кредитні лінії відкриваються під заставу майна. Реальна процентна ставка у разі кредитування за допомогою кредитної лінії розраховується за формулою:

.

Ситуація.

Комерційний банк відкрив для фірми кредитну лінію на суму 500 000 дол. Фірма повинна підтримувати компенсаційний залишок у розмірі 12 % за непогашеними позичками і 10 % за невикористаною частиною кредиту. Номінальна процентна ставка позики — 18 %, компанія на даний момент бере в борг 300 000 дол.

Реальна процентна ставка розраховується в такий спосіб:

1) визначається сума необхідного компенсаційного залишку:

0,12 · 300000 =	36000
0,10 · 200000 =	20000
	56000

2) реальна процентна ставка становить:

.

Револьверний (автоматичний) кредит

Кредит, що автоматично відновлюється (Revolving Credit Agreement), надається клієнтам у межах певної установленої суми і термінів погашення. Специфіка револьверного кредиту полягає в тому, що кредитування відбувається поступово, автоматично протягом певного терміну без додаткових переговорів між банком і клієнтом, у межах узгодженого ліміту. Кредитування автоматично відновлюється на вимогу клієнта. На відміну від кредитної лінії револьверний кредит практично являє собою ланцюжок пролонгованих короткострокових кредитів.

Овердрафт

Англійські клірингові компанії кредитують фірми за принципом овердрафт (bank overdrafts), тобто за контокорентним рахунком.

Сутність овердрафту як форми короткострокового кредиту полягає в тому, що комерційний банк за договором дозволяє клієнту списати кошти зі свого рахунка на суму, що перевищує залишок, шляхом автоматичного надання кредиту на відсутню суму. Кредит може бути погашений у міру накопичення грошей на рахунку або у визначений термін на підставі договору.

Порівняно з розглянутими формами короткострокового кредитування овердрафт має низку переваг.

По-перше, клієнт банку одержує кредит негайно й автоматично його погашає.

По-друге, овердрафт відносно дешевий.

Комерційні банки у Великобританії звичайно стягують від 2 до 5 % понад базову ставку або ЛІБОР.

Недолік овердрафту полягає в тому, що банк лишає за собою право вимагати від клієнта негайного погашення заборгованості.

Укладаючи договір про відкриття контокорентного рахунку, комерційний банк вивчає кредитоспроможність і ліквідність корпорації. Овердрафт практично використовують корпорації із сезонним виробництвом, систематичне одержання кредиту протягом певного терміну і відсутність будь-яких штрафів за його непогашення значно знижують частку цього кредиту порівняно зі звичайним кредитуванням.

Ситуація¹.

Фінансовий менеджер корпорації вирішує питання про укладання із комерційним банком кредитної угоди. Є два варіанти такої угоди — овердрафт і позичка. Стягнутий процент за двома варіантами однаковий, він становить 10 % річних (або 2,5 % за квартал).

Рух грошових потоків у наступному році має такий вигляд:

Рис. 11.3. Грошові потоки по місяцях року¹

1. Визначаємо витрати корпорації за позичкою.

Корпорація на початку року одержує позичку в розмірі 500 000 ф. ст. Протягом шести місяців такий розмір позички перевищує потреби, тому зайві кошти можуть бути інвестовані з розрахунку одержання 2 % у квартал. Таким чином, вартість позички становитиме:

	Проценти за позичку	0,1 · 500 000	=	50 000 ф. ст.
Мінус	Проценти, отримані за інвестування 200 000 ф. ст. протягом перших шести місяців (двох кварталів)
	у січні—червні	200 000 · 0,04	=	8000 ф. ст.
	у жовтні—грудні	500 000 · 0,02	=	10 000 ф. ст.
	Усього витрати за позичкою			32 000 ф. ст.

2. Визначаємо витрати за овердрафтом.

	I квартал	300 000 · 0,025	=	7500 ф. ст.
	II квартал	300 000 · 0,025	=	7500 ф. ст.
	III квартал	500 000 · 0,025	=	12 500 ф. ст.
	IV квартал			0
	Усього витрати за овердрафтом			27 500 ф. ст.

Отже, овердрафт має переваги порівняно з позичкою.