Додаток Хронологія теорії хаосу1

1892

Ранній математичний опис сталості руху

А. М. Ляпунов публікує “загальну проблему стійкості руху”, що описує стійкість руху, межу стійкості і нелінійну динамікуи

1892—1899

Перший певний математичний опис хаотичної системи

Анри Пуанкаре публікує три томи “Les Methodes Nouvelles de la Mecanique Celeste”. Вони відповідно називаються: “Періодичні й асимптотичні рішення”, “Апроксимація послідовністю й інтегральні інваріанти” і “Асимптотичні властивості певних рішень”. Він показав, що модель трьох небесних тіл створює зразок руху, який сьогодні ми б назвали хаотичним

1950

Відкриття позитивних контурів зворотного зв’язку і їхніх дій (жирні хвости на цінових фігурах нормального розподілу)

Х. Е. Херст публікує “Довгострокове збереження резервуарів”, де описує аномалії (жирні хвости) у моделях розподілу Гаусса, викликані позитивними контурами зворотних зв’язків

1956

Упровадження системної динаміки як наукового підходу

Джэй Форрестер починає роботу в Школі менеджменту, де впроваджує наукову концепцію “системної динаміки”

1960

Бенуа Мандельброт відкриває наявність жирних хвостів у цінах товарів; указуючи на існування контурів зворотного зв’язку, що впливають позитивно

1961

Експериментальне відкриття екстремальної залежності від початкових умов

Эдвард Лоренц створює модель прогнозу погоди і виявляє “ефект метелика”. Він публікує “Детермінований потік за відсутності періодичності”

1966

Мандельброт публікує “Прогнози ф’ючерсних ринків, неупереджених риків і “мартингальної” моделі”

1968

Введення термінів “ефект Ноя” і “ефект Жозефа”

Мандельброт і Валліс видають працю “Ной, Жозеф і операційна гідрологія”, де описують вплив публікації Хёрста з 1950 р. і вводять терміни “ефект Ноя” і “ефект Жозефа”

1969

Мандельброт публікує “Статистичні методи для неперіодичних циклів: від коваріації до R/S аналізу”, де він робить припущення, що традиційні статистичні методи не виявляють деякі форми структур у тимчасовому ряду

1971

Виявлення розгалужень. Перший опис, чому теорія хаосу може замістити теорію випадкових блукань

Роберт Мей виявляє розгалуження в імітаціях хаотичних екосистем

1971

Мандельброт публікує працю “Коли відбувається ефективний арбітраж ціни? Обмеження дійсності випадкового блукання і моделей мартингала”

1975

Введення терміна “детермінований хаос”

Джеймс Йорке публікує працю “Третій період припускає хаос”, де вводить термін “детермінований хаос”

1976

Роберт Мэй публікує працю “Прості математичні моделі з дуже складною динамікою”

1979

Мэй і Остер публікують працю “Біфуркація і динамічна складність у простих екологічних моделях”

1979

Введення терміна “Ефект Метелика”

Едвард Лоренц публікує працю “Передбачуваність: чи може помах крила метелика в Бразилії стати причиною виникнення торнадо в Техасі?”