Використання поточних сум (“поплавця”)1

Показник	За бухгалтерським обліком корпорації	За бухгалтерськими книгами банку (клірингові суми)
Початкова сума	100 000	100 000
Депозити	+1 000 000	+800 000
Чеки	–900 000	–400 000
Сальдо	+200 000	+500 000
	+300 000 — поточна сума (“поплавець”)

Неінкасовані суми становлять 300 000 дол. Вони є додатковими джерелами короткострокових фондів корпорації.

Для підвищення ефективності управління грошовими коштами складається касовий бюджет (cash budget), у якому плануються зазвичай на півроку вперед (помісячно або потижнево) усі надходження за реалізовану продукцію, продану за готівку й у кредит на різні терміни. У бюджеті відбиваються усі витрати, пов’язані з виплатою заробітної плати, дивідендів, податків та інші платежі. На кожну дату (на кінець місяця або тижня) виводиться сальдо за платежами і надходженнями. У разі негативних залишків оформляється короткостроковий кредит, позитивні залишки нагромаджуються і можуть використовуватися на покриття негативного сальдо майбутніх періодів.

Планування касового бюджету має особливо важливе значення в період невизначеної кон’юнктури або кризового падіння виробництва. Управляючі грошовими коштами визначають оптимальні суми короткострокових кредитів, погоджують терміни і проценти за ними з комерційним банком. До кінця ділового дня корпорація одержує оперативну інформацію про залишки на рахунках. Корпорації використовують спеціальні статистичні методи, які сприяють удосконаленню планування надходжень грошових коштів.

Рух чеків

Важливим завданням в управлінні грошовими коштами є прискорення їх припливу за реалізованою продукцією. З цією метою вивчається рух чеків за відвантажену продукцію та їх опрацювання.

Схема руху чека в США

А (звичайний процес)		Б (процес із прискореним рухом)
Дія	Час, необхідний для здійснення дії	Дія	Час необхідний для здійснення дії
1. Клієнт корпорації виписав чек і відправив його поштою	1—3 дні	1. Клієнт корпорації виписав чек і відправив його поштою	1 день
2. Корпорація-одержувач прийняла чек	1 день	2. Чек надходить у сейф у місті, де розташована контора клієнта, банк його виймає, і кліринговий процес негайно починається	1 день
3. Корпорація направляє чек у банк, що його обслуговує	1 день	3. Чек проходить клірінг у місцевій кліринговій палаті або в банку	1 день
4. Банк направляє чек у Федеральну резервну систему (ФРС) для клірингу	1 день	4. Банк сповіщає корпорацію про те, що чек пройшов кліринг і корпорація може використовувати суму, яка надійшла	1 день
5. ФРС опрацьовує чек. Банк, на який був виписаний чек, сповіщає ФРС, що чек “хороший”. ФРС переводить суму з банку клієнта в банк корпорації	1 день
6. Банк корпорації сповіщає її про те, що чек пройшов кліринг і корпорація може використовувати суму чека	2 дні
	6—8 днів		3 дні

На підставі вивчення двох наведених вище схем робимо висновок про те, що прискорити приплив грошових коштів за відвантажену продукцію або надані послуги можна за допомогою використання абонементних поштових скриньок, типу сейфів. Сучасна ера поширення абонементних поштових скриньок, типу сейфів у США почалася в 1947 р., коли Агентство з регіональних чеків підтримало ініціативу головних банківських грошових центрів у заснуванні першої системи сейфів¹. Сейф — поштова скринька — відчиняється на ім’я корпорації або має спеціальний цифровий код. Банки здають сейфи в оренду своїм клієнтам. Платежі покупців надходять поштою на адресу абонементної поштової скриньки — сейфа. Банки забирають документи із сейфів кілька разів на день, і завдяки цьому час для доставки і депонування скорочується. Роздрібні торговельні компанії використовують сейфи для одержання чеків від оптових компаній, що скорочує час на поштову доставку. Роздрібні торговельні компанії використовують сейфи також для операцій із фізичними особами (роздрібними торговцями).