Процентні ставки грошового ринку

На грошовому ринку обертаються короткострокові фінансові інструменти. Корпорація виступає на ньому і як їх емітент, і як інвестор. Як емітент корпорація випускає короткострокові боргові зобов’язання: прості векселі, переказні векселі і комерційні папери. У розділі 12-му ми зазначали, що корпорація, формуючи портфель цінних паперів, також звертається до грошового ринку, вона інвестує свої тимчасово вільні кошти в казначейські векселі, банківські акцепти, євродоларові депозити, сертифікати депозитів та інші цінні папери. Основне питання, що постає перед менеджером, — вибір цінного папера як для емісії, так і для інвестування. Для менеджера грошовий ринок — це частина фінансового навколишнього середовища з його непередбачуваністю, невизначеністю і ризиком.

Процентні ставки постійно змінюються, і менеджер повинен користуватися надто широкою інформацією, для того щоб інвестувати з прибутком, а емітувати з найменшими витратами.

Динаміка короткострокових процентних ставок за двадцятирічний період демонструє тенденцію до їх зниження (рис. 11.1). Графік, складений за даними ОЕСР, показує зміни короткострокових процентних ставок за тримісячними цінними паперами грошового ринку. Ці ставки найточніше відображають тенденцію руху ціни короткострокового капіталу. У період піднесення центральні банки здійснюють політику стримування кон’юнктури через підвищення ставок з метою запобігання глибокому спаду, у період кризи — заохоченню кон’юнктури шляхом зниження ставок для підтримання темпів економічного зростання. Дані графіка також показують загальну тенденцію зниження процентної ставки, тобто проведення політики “дешевих грошей”.

Рис. 11.1. Движение краткосрочных процентных ставок

11.2. Торговельний (комерційний) кредит Сутність торговельного (комерційного) кредиту

Значна частина поточних потреб фінансування оборотних фондів покривається через комерційний (торговельний) кредит контрагентів корпорації — її постачальників. У результаті в поточних пасивах корпорації формується кредиторська заборгованість. Переваги цього джерела фінансування полягають у його гнучкості. Воно автоматично збільшується в умовах розширення виробничої діяльності і зменшується у разі її згортання. У США біля 40 % короткострокового фінансування забезпечується торговельним кредитом. Звичайно торговельний кредит дається на термін від 30 до 90 днів. Деякі компанії застосовують тактику “розтягування–подовження платіжного періоду”, з тим щоб мати можливість погасити заборгованість через 35 або 95 днів.

Торговельний кредит передбачає дотримання певних умов кредитоспроможності. Фірми, що надають торговельний кредит, звичайно знають своїх контрагентів як надійних платників. Проте завжди існує можливість невиконання зобов’язань. Тому контрагента старанно вивчають, використовуючи його фінансову звітність, а також інформацію спеціальних агентств, асоціацій та інституцій. Ці установи досліджують показники боржника, галузі промисловості, у яких він веде свою діяльність, банки, з якими пов’язаний. Важливими показниками при цьому є коефіцієнти боргу, покриття процентів прибутком, ліквідності, прибутковості. Інформаційні агентства визначають класи ризику і коефіцієнти втрат.

Під час укладання договору про комерційне кредитування визначаються основні умови: 1) період, на який дається кредит; 2) дисконтна знижка; 3) дисконтний період.