§ 4. Сутнісні особливості

та призначення сучасного права

Сучасне право, набуваючи ряд нових рис, що відобража­ють особливості будівництва демократичної, правової дер­жави, безумовно, зберігає найбільш стійкі ознаки, властиві йому як особливому регулятору суспільних відносин (нор­мативність, формальна визначеність, обов'язковість). Збері­гає воно і властиву всім попереднім історичним типам права

ТНІСТ-Ь І СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАВА 293

означеність регулювати і охороняти суспільні відносини

нтересах владних політичних сил. Проте не можна не

³ аховувати, що право в демократичній правовій державі

винно одночасно відображати інтереси всіх соціальних

ооніарків населення. В силу цього воно принципово

ідрізняється від попередніх типів права з точки зору не

тільки кількісної, а й якісної¹.

Кількісна відмінність полягає є тому, що право — це інструмент, який відображає інтереси всього суспільства, а не одного класу, як це було раніше. Якісна відмінність пра­ва демократичної правової держави від всіх попередніх істо­ричних типів полягає у тому, що воно повинно стати інстру­ментом, який відображає волю та інтереси всіх прошарків населення. Саме тому в сучасному праві глибоко і всебічно розвиваються загально-соціальні начала, обмежені у інших формаціях в основному рамками інтересів одного класу. В нормах демократичного сучасного права переважає загаль­нолюдське призначення. Його норми відтворюють найбільш суттєві людські цінності, враховуючи багатовіковий досвід вирішення соціальних проблем засобами нормативних регу­ляторів.

Певну увагу слід приділити завданням, що вирішує су­часне українське право.

Використання права у вирішенні економічних завдань визначається матеріальними умовами існування сучасного суспільства: наявністю різних форм власності, потребами виробництва і регулювання ринкових відносин. Система ринкового господарства об'єктивно потребує ретельного пра­вового регулювання. Держава, активно використовуючи правові форми і методи, покликана забезпечувати необхідні умови розвитку ринкової економіки.

Дія економічних ринкових законів обумовлює потребу Різних організаційних і правових засобів, спрямованих на забезпечення необхідних умов відповідного формування рин­кових відносин, пропорційного розвитку всіх регіонів краї­ни. У вирішенні цих завдань велика роль належить обґрун­тованому законодавчому регулюванню економіки, створен-

Проблеми общей теории права, и государства. — М.: НОРМА—ИНФРА, ^002. - _С. 499-507.

294

ГЛАВА ц

ню рівних правових умов для всіх суб'єктів ринкових ВІДно. син. Останні нормативні акти свідчать про тенденції змев. шення податкового тягаря на суб'єктів економічної діяль-ності. Досвід формування ринкових відносин показує, щ₀ роль права у становленні і розвитку ринкової економіки буде незмінно зростати.

Підвищення ролі права у розв'язанні економічних зав­дань пов'язане також зі значним збільшенням кількості суб'єктів економічних відносин, зростанням числа проблем, що потребують правової підтримки, необхідністю вдоскона­лення всього ринкового механізму.

В сучасних умовах право покликане активно сприяти вдосконаленню інститутів демократії як головного напряму розвитку правової державності. Дійсний процес демократи­зації державного і громадського життя органічно пов'яза­ний з правом, що закріплює основні інститути демократії, які забезпечують їх юридичні гарантії. Право і демократія нерозривно пов'язані між собою. Право є гарантом реалі­зації демократії. Практично вся процедурна сторона здійснен­ня демократичних перетворень (інститутів прав і свобод гро­мадян) забезпечується відповідними правовими формами.

Цим, зокрема, пояснюється необхідність активної зако­нодавчої роботи, спрямованої на вдосконалення діяльності органів влади, виборчої системи; на зміцнення гарантій пра­вового становища особи. Зрозуміло, що право регулює не всю систему політичних і демократичних взаємовідносин, а лише її частину, що підлягає регулюванню (наприклад, відно­сини з представництва різних партій, рухів у вищих орга нах державної влади тощо).

Призначення права регулювати політичні відносини у правовій державі необхідно розглядати стосовно суб'єктів політичної системи, яким властивий різний політичний ха­рактер, оскільки серед них є суб'єкти суто політичні — партії, держави, а також відносно політичні організації» пов'язані з політикою опосередковано. Звідси випливає не­однакове призначення права для регулювання відносин різних суб'єктів політичного життя.

Соціальне призначення права можна розглядати і у вуж­чому значенні, маючи на увазі вирішення засобами права власне соціальних завдань: вплив на розвиток науки, куль-

УТРТСТЬ І СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАВА 295

__й> охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, соціаль­ного страхування тощо.

Демократична правова держава повинна бути державою ціальною, що передбачає широкий обсяг правового регу­лювання соціальної сфери, зміцнення гарантій прав особи стосовно одержання різних соціальних послуг.

Соціальна функція права, як і соціальна функція держа­ви, визначається соціально-економічними умовами розвит­ку суспільних відносин.

Соціальне призначення права знаходить прояв також у активному формуванні комплексу правових заходів, спря­мованих на охорону природи. У наш час це спрямування має чітке, велике юридичне значення. Природоохоронні норми є практично в усіх галузях права. Враховуючи тен­денції розвитку природоохоронного законодавства, зроста­ючої цінності природи для людини, важливості раціональ­ного використання суспільством природних ресурсів, мож­на припустити подальший розвиток даного спрямування впливу права і активне здійснення правом природоохорон­ної (екологічної) функції як однієї з форм реалізації його соціального призначення.

Проте потрібно зазначити, що не слід перебільшувати можливості права у вирішенні соціальних завдань. Дана проблема безпосередньо стикується з ширшою проблемою наукового керівництва суспільством, де право використо­вується як один з важливих інструментів соціального конт­ролю.

Запитання для самоконтролю

1- Назвати основні ознаки права.

2. В чому полягає соціальне призначення права?

3. Що _таке сутність права?

4. Роль права в розвиткові сучасного суспільства.

Правове регулювання як особлива форма соціального регулювання