Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Академічний курс Зайчука Онищенко.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
4.03 Mб
Скачать

§ 2. Зміст правовідносин

Зміст правовідносин — це сукупність суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників даних правовідносин1.

При цьому під суб'єктивним правом слід розуміти нада­ну і охоронювану державою міру (межу) можливої (дозволе­ної) поведінки особи із задоволення своїх законних інте­ресів, передбачених об'єктивним правом. На відміну від об'єктивного права, що являє собою сукупність чи систему реально існуючих юридичних норм, суб'єктивне право ви­ступає як право, що належить лише певному суб'єкту і реалізується не інакше як за волевиявленням цієї особи.

Під правом у суб'єктивному значенні, зазначав Е. Тру-бецькой необхідно розуміти «ту сферу зовнішньої свободи, яка надається людській особі нормами об'єктивного права». При цьому суб'єктивне право як міра можливої чи дозволе­ної поведінки не може здійснюватися її носієм довільно, незалежно від інших юридичних норм. Реалізуючи своє су­б'єктивне право, учасник правовідносин діє на основі і у Рамках існуючих правових норм. Юридичний обов'язок яв­ляє собою передбачену законом необхідність певної поведін­ки однієї особи — суб'єкта правовідносин в інтересах іншої особи, що має відповідне право.

Юридичний обов'язок виступає як особливий, передба-Чении законом вид поведінки однієї, зобов'язаної особи сто­рно іншої особи, що має відповідні права. в 1 • Шершеневич визначає юридичний обов'язок перш за вСе як «усвідомлення обмеження своєї волі. Людина зобо-лен3аНа узгоджУвати свою поведінку з вимогами, що пред'яв-ко/ Д° НЄЇ*" ЮРиДично зобов'язаним слід визнати того, до -^^^зверненівимоги норм права. Людина діє не відповідно

С. Ц РубеЧкой Е. Н. Знциклопедия права. — К.: Книжний магазин • Канова и К\ 1906. — С. 70.

436 ІНАВд^

тільки до своїх власних інтересів, вона вважає за необхіл обмежити себе в можливому фактичному здійсненні і] ресів внаслідок існування інтересів інших1.

Таким чином, порівнюючи суб'єктивне право і суб'єктна юридичні обов'язки, підкреслимо: якщо змістом перщИх міра припустимої, дозволеної поведінки, то змістом інших -, міра обов'язкової поведінки. Залежно від характеру норм права і їх змісту зобов'язаній особі в одних випадках нале­жить здійснювати певні, передбачені нормою права дії На користь управленої особи, в інших випадках — утриматися від вчинення заборонених нормами права дій.

Суб'єктивні юридичні обов'язки, як і суб'єктивні права суворо персонофіковані. Вони адресовані не абстрактній особі чи особам, а покладаються на конкретного учасника чи учас­ників цілком визначених, конкретних правовідносин.

§ 3. Структура правовідносин

До складу правовідносин входять такі елементи: 1) суб'єк­ти; 2) об'єкт; 3) суб'єктивне право; 4) юридичний обов'язок.

Правовідносини складають основну сферу суспільного цивілізованого життя.

Підставою виникнення, припинення чи зміни правовідно­син є норми права. Отже, правовідносини — один із основ­них каналів переведення права у площину соціальної дійсності, інтересів людей та їх об'єднань.

Норми права і правовідносини органічно взаємопов'язані і являють собою до деякої міри єдине ціле. Це невелика, але чітка динамічна система, у якій два компонента кореспон­дують один одного. Норма поза правовідносинами мертва, правовідносини без норми неможливі. Вони співвідносять як причина і наслідок — перша передує другому.

Зв'язок норми права і правовідносин виражений У в ступному:

цим0 нормами, тобто всуперечить волі держави, встановлюва?

на основі норм права. Суб'єкти не можуть самі, поза

1 Шершеневич Г. Общая теория права. — М.: Издание Бр- БаШ ковьіх, 1912. — Внп. 3. — С. 619—620.


1. Правові відносини виникають і функціонують тіл'

437

. ^ їм правовідносини — такі відносини офіційна влада ^Гбуде охороняти.

2 Правовідносини — форма реалізації юридичної норми,

сіб втілення її в життя. Саме у правовідносинах знахо­дься реальна сила і ефективність державного припису. Правовідносини — це норма права в дії. Кінцеві цілі їх у

нципі збігаються, вони покликані врегулювати ті чи інші суспільні відносини, координувати взаємну поведінку відпо­відних фізичних і юридичних осіб.

  1. Норма права і правовідносини є складовими частина­ми (елементами) єдиного механізму правового регулювання і виконують у ньому, крім власних, деякі спільні функції.

  2. Норма права у своїй гіпотезі вказує на умови виник­нення правовідносин, у диспозиції — на права і обов'язки їх суб'єктів, у санкції — на можливі наслідки у випадку порушення даної норми. Норма права містить у собі модель реальних суспільних відносин, а отже, і правовідносин як їх юридичної форми.