- •Теорія держави і права
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття та класифікація науки
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, його особливості
- •20 _ Глава 1
- •Глава 1
- •24 Глава 1
- •§ 3. Функціональне призначення теорії держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Теорія держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття і значення методології
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Принципи наукового пізнання
- •Глава 2
- •§ 3. Класифікація методів вивчення держави і права
- •50 Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття держави: різноманітність поглядів
- •§ 2. Ознаки держави
- •§ 3. Сутність держави
- •§ 4. Соціальне призначення держави
- •§ 5. Функції держави
- •§ 6. Класифікація функцій держави
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Глава 4
- •§ 2. Правовий статус: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Правовий статус особи
- •Глава 4
- •§ 4. Права людини: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •§ 6. Поняття юридичного обов'язку
- •§ 7. Класифікація прав
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 8. Міжнародні стандарти прав людини
- •§ 9. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 10. Права людини в умовах правової соціальної держави
- •§ 11. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Глава 4
- •Глава 4
- •122 Глава 4
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика елементів форми держави
- •Форма держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •Глава 5
- •§ 3. Форма державного устрою
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Державний режим1
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та елементи механізму держави
- •Глава 6
- •§ 2. Апарат держави: поняття та структура
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Принципи діяльності апарату держави
- •§ 4, Поняття, особливості та види органів держави
- •Глава 6
- •§ 5. Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Глава 6
- •§ 6. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •§ 1. Становлення ідей правової держави
- •Глава 7
- •§ 2. Основні ознаки правової держави
- •Глава 7
- •§ 3. Конституційне закріплення принципів правової держави
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •194 Тлава7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Тенденції розвитку правової держави в Україні
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи
- •212 Глава8
- •Глава 8
- •§ 2. Структура і функції політичної системи
- •Глава 8
- •§ 3. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •Глава 8
- •§ 4. Держава і політичні партії
- •220 Глава8
- •§ 5. Держава і громадські об'єднання
- •§ 1. Світоглядні засади
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Визначення права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Право — основа публічно-правового союзу народу
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •§ 1. Закономірності та види соціального регулювання
- •§ 2. Поняття та класифікація соціальних норм
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •§ 3. Єдність та відмінність права і моралі
- •§ 4. Правові норми — особливий вид соціальних норм
- •Глава 11 Сутність і соціальне призначення права
- •§ 1. Сутнісні ознаки права
- •§ 2. Сутність права
- •§ 3. Соціальне призначення права
- •290 , Главам
- •§ 4. Сутнісні особливості
- •§ 1. Поняття, особливості та предмет правового регулювання
- •§ 2. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •§ 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії механізшу правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття функції права
- •§ 2. Характеристика системи функцій права
- •§ 3. Регулятивна функція права
- •§ 4. Охоронна функція права
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та види джерел (форм) права
- •§ 2. Поняття та види нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Види правотворчості
- •§ 4. Поняття і стадії правотворчого (законотворчого) процесу
- •§ 1. Поняття та ознаки норми права
- •§ 2. Структура норми права
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •§ 3. Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§ 5. Характеристика колізійних норм
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •§ 2. Загальна характеристика основних галузей права України
- •§ 3. Поняття та загальна характеристика системи законодавства, її співвідношення із системою права
- •§ 1. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів і його форми
- •§ 3. Інкорпорація
- •§ 4. Консолідація
- •§ 5. Кодифікація
- •Глава 19 Правове виховання
- •§ 1. Поняття, мета і завдання правового виховання
- •§ 2. Принципи та функції правового виховання
- •§ 3. Засоби, форми і методи правового виховання
- •§ 4. Поняття та критерії виміру ефективності правового виховання
- •Глава 20
- •§ 1. Поняття правовідносин як особливого виду суспільних відносин
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Структура правовідносин
- •§ 4. Класифікація правовідносин
- •§ 5. Поняття суб'єкта права
- •§ 6. Види суб'єктів права, Учасників правовідносин
- •§ 7. Правоздатність: поняття, види
- •§ 8. Дієздатність фізичних і юридичних осіб
- •§ 9. Правосуб'єктність
- •§ 10. Об'єкти правовідносин: поняття, види
- •§ 11. Підстави виникнення, зміни
- •§ 12. Види юридичних фактів
- •Глава 21 Поняття, механізми
- •§ 1. Поняття реалізації права
- •§ 3. Прогалини у праві: поняття
- •§ 4. Акти застосування норм права
- •§ 5. Правові колізії та способи їх подолання
- •Глава 22
- •§ 1. Поняття і значення тлумачення норм права
- •§ 2. Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •§ 4. Роз'яснення норм права
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •§ 2. Поняття та основні види правомірної поведінки
- •§ 3. Правопорушення; поняття, склад, види
- •§ 4. Причини правопорушень
- •§ 1. Поняття та види соціальної відповідальності
- •§ 2. Юридична відповідальність: поняття, природа та сутність
- •§ 3. Принципи та функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності
- •§ 5. Юридична відповідальність та державний примус
- •§ 1. Поняття законності
- •§ 3. Гарантії законності
- •§ 4. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •§ 6. Право, законність, правопорядок
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Функції правосвідомості
- •§ 3. Структура правосвідомості
- •§ 4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •564 ___Глава2в
- •§ 5. Види і функції правової культури
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правових систем
- •Глава 27
- •§ 2. Романо-германська правова сім'я
- •§ 3. Англосаксонська правова сім'я (система загального права)
- •§ 4. Мусульманське право
- •§ 5. Індійське право
- •§ 6. Індуське право
- •Глава 27
- •§ 7. Соціалістичне право
- •Глава 27
- •§ 8. Змішані правові системи
- •§ 9. Сім'я традиційного
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 10. Правові системи Німеччини і Франції
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 11. Правові системи Австралії і Канади
- •§ 12. Правові системи Ірландії та Нової Зеландії
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 2. Структура та види юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Шляхи вдосконалення юридичної практики
- •§ 1. Поняття і зміст юридичного процесу
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Види і принципи юридичного процесу
- •§ 3. Стадії юридичного процесу
- •§ 4. Юридична техніка
- •Глава 29
- •658 Теорія держави і права
- •670 Теорія держави і права
- •680 Теорія держави і права
- •682 Теорія держави і права
- •684 Теорія держави 1 права
§ 6. Індуське право
Індуське право — одна з релігійних традиційних систем права Індії. Норми цього права, пов'язані зі шлюбом, родинними відносинами, спадщиною, регулюють відносини не лише значної частини населення Індії, а й інших країн (насамперед країн Південно-Східної Азії), де поширений індуїзм.
У стародавні часи та у період Середньовіччя індуське право пройшло три головні стадії:
-
«Велична епоха» — період, який передував появі перших релігійно-правових компіляцій.
-
Період сутр та дхармашастр.
-
Період коментарів до дхармашастр.
Другий період (період дхармашастр) вважають «золотою епохою» індуського права.
Із найстаріших часів розвиткові індуського права були притаманні дві тенденції: перша — секуляризація права, яка йшла одночасно з розвитком держави та посиленням її впливу; друга — розширення кількості суспільних відносин, які раніше регулювалися звичаями.
Історичні зміни індуського права не дають змоги дати єдине визначення та характеристику цієї системи права стосовно всіх періодів його розвитку. Аналіз свідчить, що традиційні, зовні схожі інститути цього права за різних часів відіграли неоднакову роль, для визначення якої слід враховувати і характер державності, і соціально-економічні особливості країни на різних етапах її розвитку.
З точки зору меж дії, індуське право — це (на противагу територіальному праву) персональна система права, яка визначає правові норми як такі, що не пов'язані ні з релігією, ні з родоплемінними звичаями. Тобто індуське право — це право, яке поширюється на людей в Індії та інших країнах, які сповідують індуїзм.
Індуїзм — специфічна релігія. Вона не має ієрархічно організованої церкви, її релігійні догми та норми не є уніфікованими. Наслідком цього є віротерпимість до всіх інших Релігій.
Історія індуського права невіддільна від індійської релігії, яка на всіх етапах свого розвитку (від ортодоксального брахманізму або індуїзму-брахманізму, який був модифікований
600
Глава 27
ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ
601
буддизмом та джайнізмом) спиралася на міцне філософське підґрунтя. На відміну від багатьох інших країн філософія в Індії не була притаманною лише вузькому колу вчених, а була органічною складовою релігії населення. На релігійно-філософські концепції спиралися всі норми соціальної регуляції, а саме право та етика. Останні, у свою чергу, були невіддільні від кастового ладу.
Головними принципами індуїзму — релігії, філософії та права — були ідеї дхарми. Дхарма — це релігійно-моральний обов'язок, виконання якого веде до прикінцевої, головної мети життя кожної людини, так званої «мокши» (тобто повного звільнення). Кожна стадія життя людини та кожна каста (які належать до однієї з чотирьох варн: брахманів, кшатріїв, вайшиїв та шудр) мають свою дхарму. Одночасно, дхарма — це зібрання правил, обов'язкових для кожного індуса, що регламентують його віру, поведінку та відрізняють від людей, які сповідують будь-яку іншу релігію. Право органічно охоплюється цим зібранням правил.
Сфера дії індуського права визначається особливостями індуїзму як релігії. Тобто, з одного боку, право поширюється, насамперед, на індусів. Але невизначеність самого поняття «індус» призвело до великої кількості досить суперечливих коментарів, судових рішень тощо. Аналіз різних джерел права свідчить, що індуське право поширюється не лише на індусів за народженням, а й на індусів за релігією.
Серед джерел індуського права слід виділити, насамперед, дхармашастри та дхармасутри — релігійно-етичні та правові трактати, які були написані брахманами і протягом тривалого часу фіксували та доповнювали найпоширеніші та загальновідомі норми звичаєвого права. Певний вплив на зміст означених коментарів мали державні установи. Так, наприклад, тривалий час більшість філософських та правових питань розглядалася на вищій раді махараджи — парі-шаді. Другим важливим джерелом індуського права були коментарі до дхармашастр, які набули особливого значення у Середньовіччі. Особливістю джерел індуського права є те, що коментарі фактично з самого початку їх виникнення були санкціоновані державою. Багато з них були написані за дорученням вищих посадових осіб.
До джерел індуського права також слід віднести артха-шастри — твори про філософські, соціально-політичні та
економічні проблеми державної діяльності. Найбільш відома артхашастра — Артхашастра Каутіл'ї — радника царя Чандрагупти (IV — НІ ст. до Р.Х.).
Одним із останніх значних джерел індуського права були звичаї, існування яких сприяло більш гнучкому пристосуванню індуського права до потреб суспільного розвитку.
Англійське колоніальне панування, безумовно, мало певний вплив і на розвиток індуського права. Офіційно була проголошена політика невтручання колонізаторів у індуське право. Як наслідок цього, зросло значення судового прецеденту як джерела права. Судові рішення інтерпретували класичні джерела індуського права. Найвищою ланкою у судовій системі був Судовий комітет Таємної ради Великобританії.
У сфері дії індуського права законодавчі акти стали з'являтися лише з другої половини XIX ст. їх було небагато, і вони лише модифікували окремі інститути цього права.
У період отримання незалежності сталися істотні зміни у системі джерел індуського права. Конституція Республіки Індія 1950 р. стала головним джерелом індуського права. Протягом 1955—1956 рр. були прийняті закон про одруження індусів 1955 р., закон про спадкові права індусів 1959 р., акт про неповнолітніх дітей та опіку індусів 1956 р., закон про усиновлення та утримання індусів 1956 р. Ці закони складають так званий «індуський кодекс». Нове законодавство залишило судовий прецедент як джерело права. Вищою судовою ланкою інтерпретації індуського права став Верховний суд.
Індуське право і у наш час залишається однією з головних складових частин «індійського права».