658 Теорія держави і права

мьісли: В 5 т. / Рук. проекта Г.Ю. Семигин. - М.: Мисль, 1997. - Т.1. Зарубежная политическая мьісль: истоки и зво-люция. - С. 426-438.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактати. / Пер. с фр. - М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998. - 416 с.

Рябов С.Г. Політична теорія держави. - 2-е вид. - К.: Тандем, 1996. - 240 с.

Рязановский В.А. Единство процесса. - М.: Юрид. бюро «Городец», 1996. - 75 с.

Сальников В.П. Правовая культура: теоретико-методоло-гический аспект: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. 12.00.01. -Ленинград: Ленингр. гос. ун-т, 1990. - 35 с.

Сальников В.П., Степашин С.В., Хабибуллин А.Г. Госу-дарство как феномен и об"ьект типологии. - СПб.: Ун-т, 2001. -320 с.

Самощенко И.С., Никитский В.И. Цели правових норм -масштаб их зффективности // Ученьїе записки ВНИИСЗ. -М., 1969. - Вьіп. 19. - С. 46-61.

Селиванов В.Д., Віденко Н. Правова природа регулюван­ня суспільних відносин // Право України. - 2000. - № 10. -С. 10-20.

Систематизація законодавства України: проблеми та пер­спективи вдосконалення. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - 220 с.

Скакун О.Ф. Теория государства и права. - Харьков: Консум, 2000. - 704 с.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права. - Харків: Консум, 2000. - 655 с.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. - 2-е вид. - Харків: Консум, 2005. - 656 с.

Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет, метод, про­цесе (макроуровень). - СПб.: Юрид. центр Пресе, 2003. - 659 с.

Спиридонов Л.И. Теория государства и права: Учебник. -М.: Фирма Гардарина, 1995. - 301 с.

Становлення і розвиток правової системи України: тези доповідей і наукових повідомлень наук.-практ. конф. (Київ, 4 березня 2002 р.) / Ред. В.П. Нагребельний. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - 216 с.

Сучасна політична філософія. Антологія / Пер. з англ.; Упоряд. Янош Кіш. - К.: Основи, 1998. - 575 с.

ЛІТЕРАТУРА 659

Сьірьіх В.М. Теория государства и права. - М.: Бьілина, 1998. - 703 с.

Телешун С.О. Державний устрій України: Проблеми теорії і практики. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. - 318 с.

Теоретические проблеми юридической практики / Ред-кол.: 9. Кергандберг и др. - Тарту: Тарт. ун-т, 1990. - Вип. 309. - 140 с.

Теория государства и права / Под ред. Н.М. Марченко. -2-е изд. - М.: Зерцало, 1996. - 475 с.

Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. - М.: Юрисгь, 1997. - 767 с.

Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.М. Ко-рельского, В.Д. Перевалова. - М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. -570 с.

Теория государства и права / Под ред. В.К. Бабаева. -М.: Юрисгь, 1999. - 591 с.

Теория государства и права / Под ред. М.М. Колосова, В.О. Лучина, Б.С. Збзеева. - М.: Закон и право, 2000. - 435 с.

Теория государства и права: Учебник / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Збзеева. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 378 с.

Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. - М.: Юрист-ь, 2001. - 767 с.

Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. - М.: Юрисгь, 2004. - 767 с.

Теория государства и права / Под ред. В.М. Сирих. - М.: Юститинформ, 2004. - 703 с.

Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.

Теория юридического процесса / Под ред. В.М. Горшенева. -Харьков: Вища школа, 1985. -192 с.

Теорія держави і права: Навч. посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л.Ли-сенкова, В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінформ, 1995. - 189 с.

Теорія держави і права: Навч. посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков, В.П. Пастухов, О.Д. Ти-хомиров; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. -К.: Юрінком Інтер, 2003. - 368 с.

Теорія держави і права: Навч. посібник / За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 368 с.

660

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ЛІТЕРАТУРА

661

ТихомировЮ.А. Действие закона. - М.: Известия, 1992. - 163 с.

Тихомиров Ю.А. Теория закона. - М.: Наука, 1982. - 256 с.

Тихомиров Ю.В. Основи философии права. - М.: ИНФ-РА-М-Норма, 1997. - 357 с.

Толстик В.А., Никитин А.В. Теория права и государства: Обучающие текстьі. - М.: Юристт>, 2001. - 111 с.

Тоталитаризм, авторитаризм и демократия в глобальном контексте // Ларинская Америка. - 1990. - № 1-2.

Трубецкой Е.Н. Знциклопедия права. - К.: Книжньїй магазин С.И. Иванова и К°, 1906. - 182 с.

Указ Президента України «Про порядок офіційного опри­люднення нормативно-правових актів та набрання чинності» від 10 червня 1997 р. № 503197 // Офіційний вісник Украї­ни. - 1997. - № 27. - С. 11-12.

Федик Є.І. Формування правової культури студентів-юристів: теоретичні та прикладні аспекти (на матеріалах діяль­ності навчальних закладів з підготовки молодших спеціа­лістів): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Львів: Львів, держ. ун-т, 1996. - 22 с.

Философский словарь / Н.В. Андреева (пер. на рус. яз.). -М.: Междунар. отношения, 2000. - 539 с.

Фокина Н.И. К проблеме ответственности личности. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. - 206 с.

Футей Б. Становлення правової держави в Україні 1991-2005 рр. / Ез1;аЬ1І8піп£ іЬе гиіе оі 1а\у оп ІЛсгаіпе 1991-2005. -К.: Юрінком Інтер, 2005. - 351 с.

Хартли Т.К. Основи права Европейского Сообщества / Пер. с англ. - М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1998. - 703 с.

Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Проблеми юридической ответ­ственности. - СПб: Юридический центр ПРЕСС, 1995. - 202 с.

Хвостов В.М. Общая теория права: Злементарньш очерк. -М.: Тип. Вальде, 1911. - 144 с.

Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М.: Даба-хов, Ткачев, Димов, 1997. - 410 с.

Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М.: Интер-стиль, 2001. - 377 с.

Хутьіз М.Х., Сергейко П.Н. Знциклопедия права: Учеб. пособие. - Кубань: Кубан. гос. ун-т, 1995. - 157 с.

Цвєтков В.В., Кресіна І.О., Коваленко А.А. Суспільна транс­формація і державне управління в Україні: політико-пра-вові детермінанти. - К.: Ін Юре, 2003. - 496 с.

Ціцєрон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про приро­ду богів / Пер. з лат. В.Литвинова. - К.: Основи, 1998. - 476 с.

Черданцев А.Ф. Теория государства и права. - М.: Юрайт, 2001. - 342 с.

Четверний В.А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства. - М.: Дело, 1997. - 120 с.

Четверний В.А. Современньїе концепции естественного права / Отв. ред. В.А. Туманов; АН СССР, Ин-т гос-ва и права. - М.: Наука, 1988. - 140 с.

Чубатий М. Огляд історії українського права: історія дже­рел та державного права. - К.: НООСФЕРА, 1994. - 220 с.

Шакарян М.С., Сергун А.К. К вопросу о теории так на-зьіваемой «юридической процессуальной формьі» / Пробле­ми соотношения материального и процессуального права: Труди ВЮЗИ. - М., 1980. - С. 61-86.

Шаповал В.М. Державний лад країн світу: Довідник. -К.: Український центр правничих студій, 1999. - 320 с.

Шебанов А.Ф. Форма советского права. - М.: Юрид. лит., 1968. - 215 с.

Шемшученко Ю.С. Держава // Юридична енциклопедія: В 6 т. - К.: Українська енциклопедія, 1999. - Т.2. Д-И. -С. 80-81.

Шемшученко Ю.С. Вибране. - К.: Юрид. думка, 2005. -565 с.

Штангрет М.Й. Правове виховання як засіб національної безпеки: філософський аспект // Вісник Одеськ. ін-ту внутр. справ. - 1999. -МІ.- С. 130-135.

Юридическая процесуальная форма. Теория и практика / Под ред. П.Е. Недбайло. - М.: Юрид. лит., 1976. - 280 с.

Ющик О. І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). - К.: Оріон, 2002. - 112 с.

Явич Л.С. Советское право - регулятор общественннх отношений в СССР: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. 12.00.01. - Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1960. -18 с.

Явич Л.С. Сущность права. Социально-философское по-нимание генезиса, развития и функционирования юриди­ческой форми общественннх отношений. - Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1985. - 206 с.

Якушик В. Різновиди політичних режимів // Віче. - 1995. -№ 9. - С. 129-133.

Термінологічний словник

А

Абсолютна монархія - форма державного правлін­ня, за якої влада цілковито належить одній особі.

Автентичне тлумачення норм права - офіційне нор­мативне роз'яснення дійсного змісту норми права, яке здійснюється суб'єктом, що її видав.

Аналогія закону - застосування для врегулювання суспільних відносин норм права, які містяться у за­коні, що врегульовує аналогічні відносини.

Аналогія права - врегулювання суспільних відно­син на основі загальних ідей і принципів права (гума­нізму, справедливості, рівноправ'я тощо).

Антидемократичний державний (державно-право­вий) режим — система суспільних відносин, за яких суттєво утруднюється або фактично унеможливлюєть­ся здійснення демократичних прав і свобод громадян, які реально не впливають на формування і діяльність державних органів, оскільки реальна влада зосеред­жується в руках не контрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи і здійснюється недемократич­ними методами.

Б

Буквальне (адекватне) тлумачення норм права -спосіб тлумачення, в результаті якого дійсний зміст норми права встановлюється у повній відповідності з її текстуальним виразом.

•

В

Вибори — процес, у результаті якого певна су­купність людей шляхом голосування формує держав­ний орган або заміщує вакантну виборну посаду.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник 663

Виконання норм права - форма їх реалізації, за якої суб'єкт виконує дії, до вчинення яких його зобов'язують приписи норми права.

Використання норм права - форма їх реалізації, за якої суб'єкт здійснює права (повноваження), що надані йому нормами права.

Влада - здатність одного суб'єкта нав'язувати свою волю іншим суб'єктам.

Внутрішня форма норми права — її внутрішня структу­ра, її поділ на гіпотезу, диспозицію, санкцію.

Внутрішні функції держави - напрями діяльності держа­ви, що здійснюються в межах її території і в яких знахо­дить свій вираз її внутрішня політика.

^Г

Галузь права - складова частина системи права, відносно

самостійна сукупність його норм, об'єднаних загальністю

предмета і метода правового регулювання.

Гарантії прав, свобод і обов'язків — засоби та умови, що покликані забезпечувати повну і безперешкодну реалізацію суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Гіпотеза - частина норми права, в якій визначаються умо­ви, за яких наступає чинність правил поведінки, що вста­новлені в її диспозиції.

Громадянин — людина, яка перебуває у постійних, тобто не обмежених у просторі і часі, зв'язках з конкретною дер­жавою, які знаходять своє юридичне втілення в наявності у неї відповідного громадянства

д

Деліктоздатність - передбачена нормами права здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за вчинення пра­вопорушення.

Демократичний державний (державно-правовий) режим -стан суспільних відносин, за якого державна влада здійснюєть­ся з використанням демократичних форм та методів на ос­нові широкої і реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні і здійсненні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, на неухильному забезпеченні реалізації основних прав людини і громадянина.

665

664 ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Держава - особлива політико-територіальна організація класового суспільства, що має суверенітет, спеціальний апа­рат управління і примусу і здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкової сили.

Державна влада - здатність одного суб'єкта нав'язувати свою волю іншим суб'єктам у сфері управління справами держави і суспільства шляхом використання можливостей державного апарату.

Державна дисципліна - дотримання встановленого по­рядку діяльності механізму держави.

Державний апарат - система органів держави.

Державний примус - державно-авторитарний вплив ком­петентних державних органів і їх посадових осіб на поведінку суб'єктів.

Державний (державно-правовий) режим - сукупність форм і методів здійснення державної влади, обсяг та рівень ре­альності прав і свобод громадян та рівень їх участі в управ­лінні справами держави і суспільства.

Диспозиція — частина норми права, в якій визначається певне правило поведінки.

Дисципліна - певний порядок поведінки людей, що за­безпечує згідно з нормативними приписами узгодженість їх дій у колективі, суспільному та державному житті.

Дієздатність - обумовлена нормами права здатність су­б'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Додержання (дотримання) норм права - форма їх реалі­зації, за якої суб'єкт не вчиняє дій, заборонених приписами норм права.

Доктринальне тлумачення норм права - неофіційне роз'яс­нення дійсного змісту норм права, що здійснюється науко­вцями й науково-дослідними установами у підручниках, нау­кових статтях, монографіях, тощо.

Дуалістична монархія - обмежена монархія за якої мо­нарх здійснює лише виконавчу владу, а законодавча влада належить парламенту.

З

Загальнонаукові методи дослідження - прийоми і спосо­би пізнання, які використовуються всіма або багатьма на­уками.

^ТБРЛШі⁰і!2І^І3!Ш^?^2МЙІ?

Законність - правовий режим суспільних відносин при якому забезпечується точне і неухильне здійснення законів та інших нормативно-правових актів; створено і функціо­нує ефективний контроль за неухильною реалізацією право­вих приписів, а винні у здійсненні правопорушень притяга­ються до юридичної відповідальності.

Застосування норм права - спрямована на реалізацію норм права і здійснювана у спеціально встановлених формах дер­жавно-владна, творчо-організуюча діяльність державних органів і уповноважених державою інших суб'єктів з метою вирішення конкретної справи шляхом видання індивідуаль­них правових приписів (правозастосовчих актів).

Звичаї - правила поведінки, що склалися історично і в результаті багаторазових повторень увійшли у звичку людей. Зміст права - закріплені в нормах права приписи, що встановлюють права і обов'язки певних суб'єктів і правові наслідки невиконання або неналежного їх виконання чи порушення процедури їх реалізації (матеріальний аспект), а також приписи, що визначають процедуру реалізації цих прав і обов'язків (функціональний аспект).

Змішана (парламентсько-президентська або президентсь­ко-парламентська) республіка - республіка, якій притаманні певні ознаки як парламентської, так і президентської рес­публіки.

Зовнішня форма норми права — спосіб її зовнішнього виразу, в якому вона набуває офіційності та загальнообов'яз­ковості (нормативно-правовий акт, правовий договір тощо). Зовнішні функції держави - напрями діяльності держа­ви, що здійснюються за межами її території у взаємовідно­синах з іншими державами та міжнародними організація­ми, і в яких знаходить своє втілення її зовнішня політика.

І

Інкорпорація - спосіб систематизації нормативно-правових актів, в результаті якого нормативно-правові акти повністю або частково об'єднуються у збірки чи зібрання у хронологіч­ному, алфавітному, предметному, системно-предметному або будь-якому іншому порядку без внесення змін до їх змісту.

Імперія - велика багатонаціональна держава, створена шляхом насильницького (рідше — добровільного) приєднан­ня раніше незалежних держав або їх частин.

666

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Інститут права - сукупність норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин.

Історичне тлумачення норм права - встановлення дійсного змісту норми права на основі дослідження і врахування кон­кретних історичних умов, за яких вони були прийняті.

К

Казуальне тлумачення норм права - офіційне нормативне роз'яснення дійсного змісту норми права, результати якого мають обов'язкове значення лише для даного конкретного випадку і стосовно осіб, які мають до нього певне відношення.

Кодифікація - спосіб систематизації нормативно-право­вих актів, що полягає в об'єднанні нормативно-правових актів і окремих норм права, зі змінами їх змісту, в єдиний внутрішньо узгоджений акт.

Компетентне (доктринальне) тлумачення норм права - вид неофіційного тлумачення дійсного змісту норм права, що здійснюють особи, які мають юридичну освіту, певний досвід юридичної діяльності або є науковцями.

Консолідація - спосіб систематизації нормативно-право­вих актів, що полягає в об'єднанні декількох нормативно-правових актів у єдиний новий акт.

Конфедерація - союз держав, що створили для досягнен­ня конкретних загальних для них цілей один або кілька спільних органів (наприклад, військовий), але зберігають в інших питаннях цілковиту самостійність.

Корпоративні норми - правила поведінки, що встанов­люються та забезпечуються об'єднаннями громадян і є обо­в'язковими лише для членів цих об'єднань.

Л

Легальне (делеговане) тлумачення норм права - офіційне нормативне роз'яснення дійсного змісту норми права, що здійснюється суб'єктом, який дану норму не видавав, але у встановленому порядку на це уповноважений.

Логічне тлумачення норм права - спосіб встановлення дійсного змісту норми права безпосередньо з допомогою за­конів мислення (формальної логіки) без залучення інших способів тлумачення.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник 667

Людина - біосоціальна істота, одна з форм земного жит­тя, яка має здатність мислити, створювати і використовува­ти для задоволення своїх потреб знаряддя праці, володіє членороздільною мовою і може нормально розвиватись лише за умови широкого і тісного спілкування з собі подібними.

М

Метод правового регулювання - обумовлений особливос­тями предмету правового регулювання засіб дії права на суспільні відносини.

Методи теорії держави і права - конкретні прийоми і способи пізнання, що їх застосовує теорія держави і права при вивченні свого предмету.

Методологія теорії держави і права - сукупність всіх кон­кретних прийомів і способів пізнання, що їх застосовує тео­рія держави і права при вивченні свого предмету.

Механізм держави - система державних організацій, які забезпечують реалізацію її функцій.

Механізм правового регулювання - сукупність правових засобів, з допомогою яких поведінка суб'єктів суспільних відно­син приводиться у відповідність з правовими приписами.

Мовне (граматичне, текстове) тлумачення норм права -спосіб встановлення дійсного змісту правових норм шляхом дослідження їх з точки зору значення словесних формулю­вань, етимології слів, загальноприйнятого слововживання тощо.

Монархія - форма державного правління, за якої вища державна влада зосереджена (повністю або частково, реаль­но або формально) в руках однієї особи - монарха, і, як правило, передається у спадщину серед представників прав­лячої династії.

Н

Необмежена монархія - монархія, за якої влада монарха не обмежується приписами законів і повноваженнями пев­них державних органів.

Неофіційне тлумачення норм права - роз'яснення дійсного змісту норми права, результати якого не мають обов'язко­вого значення.

Непряме (представницьке) народовладдя - вирішення пи­тань, пов'язаних з управлінням справами держави і суспіль-

668

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник

669

ства суб'єктами, що обираються народом або його певною частиною.

Нормативне тлумачення норм права - офіційне роз'яс­нення дійсного змісту норми права, результати якого мають загальнообов'язкове значення.

Нормативно-правовий акт - прийнятий в установленому порядку компетентним суб'єктом офіційний письмовий до­кумент, в якому в односторонньому вольовому порядку вста­новлюються, змінюються чи скасовуються норми права.

Норма права - обов'язкове, формально визначене прави­ло поведінки загального характеру, що в установленому порядку приймається, змінюється, відміняється та забезпе­чується відповідними державними органами в межах їх ком­петенції.

Норми моралі - соціальні норми, що регулюють поведін­ку людей шляхом її оцінки відповідно до категорій «добро» і «зло», «справедливість» і «несправедливість», «честь», «совість» тощо.

о

Об'єднання громадян - добровільні громадські формуван­ня, створені на основі єдності інтересів їх членів для спільної реалізації і захисту своїх прав і свобод.

Об'єкт науки - відносини та явища, на які спрямовуєть­ся її дослідження.

Об'єкти правовідносин - матеріальні, духовні та інші соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у пра­вовідносини та здійснюють свої взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Обмежена монархія -монархія, за якої влада монарха обмежується приписами законів і повноваженнями певних державних органів.

Обмежувальне тлумачення норм права - тлумачення, за якого дійсний зміст норми права встановлюється вужчим за її буквальний текстуальний вираз.

Обов'язок (юридичний)'— передбачена чинним законо­давством міра і вид необхідної поведінки суб'єкта.

Орган держави - особа чи структурована група осіб, які виступають від імені держави й наділені владно-державни­ми повноваженнями, в тому числі правом застосовувати за-

соби державного примусу і здійснювати державно-організа­торські, розпорядчі, судові та інші функції.

Основні функції держави - напрями діяльності держави, без здійснення яких вона не може нормально функціонува­ти й розвиватися.

Особа - людина як суб'єкт, що має притаманні саме цій конкретній людині індивідуальні ознаки, сформовані в ході її суспільного життя і яка усвідомлює себе членом спільності собі подібних, і відповідним чином коректує свою поведін­ку щодо правил, вироблених цією спільністю.

Офіційне тлумачення норм права - роз'яснення дійсного змісту норми права, результати якого мають обов'язкове значення.

П

Парламентська (конституційна) монархія - обмежена монархія за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, за яким формально збе­рігається статус глави держави з виключно представниць­кими повноваженнями.

Парламентська республіка - республіка в якій здійснюєть­ся принцип верховенства парламенту, що обирається насе­ленням країни і формує повністю відповідальні перед ним уряд та інші вищі органи державної влади.

Підгалузь права - складова частина галузі права, яка об'єднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду.

Повсякденне (побутове) тлумачення норм права - нео­фіційне роз'яснення змісту норм права суб'єктами, які не мають юридичної освіти або досвіду юридичної діяльності.

Політична влада - здатність одного суб'єкта нав'язувати свою волю іншим суб'єктам у сфері управління загальними справами суспільства.

Політичні принципи та норми - основоположні ідеї та конкретні правила, що регулюють політичні відносини між народами, націями, соціальними групами, партіями та інши­ми учасниками політичних відносин.

Політична система суспільства - сукупність матеріаль­них і нематеріальних компонентів, пов'язаних з відносина­ми, що виникають з приводу здійснення політичної влади.