Глава 27

застосовувалося право Британської Індії. На південь від Зам­безі застосовувалося романо-германське право. Це стосува­лося Мису Доброї Надії, Південної Родезії, Бечуаналенду (Ботсвани), Басутоленду (Лесото), Трансваля, Свазіленду. Мусульманське право поширене у Судані, Лівії, Мавританії. Його компоненти є у всіх країнах, які знаходяться на узбе­режжі Середземного моря.

Застосування права метрополій у різних країнах Африки мало досить специфічний характер. Оригінальні правові норми часто зазнавали серйозних змін. Деякі, в разі необ­хідності, у процесі застосування місцевими адміністрація­ми та судами взагалі виключалися. Відмінності між право­вими системами країн поглиблювалися.

Здобуття країнами Африки незалежності у XX ст. не уповільнило впровадження західного права. Навпаки, нові уряди підтвердили дійсність усіх попередніх законів. Особ­ливо у сфері приватного права.

Досить суттєві зміни відбулися у сфері публічного права. Так, у більшості країн західна конституційна модель плю­ралістичної демократії виявилася неприйнятою. Внаслідок цього з'явилися диктаторські форми у вигляді президентсь­ких режимів, які були більш привабливими та природними для еліт цих країн. Але таку ситуацію спеціалісти вважа­ють тимчасовою.

У сфері приватного права зміни не такі суттєві. Одночас­но йдуть процеси реабілітації звичаю і цінностей звичаєвого права та відмови від тих інститутів і норм, які затримують розвиток суспільства.

У зв'язку з тим, що у період колоніалізму звичаєве право зазнавало утисків, у багатьох країнах після отримання не­залежності популярними стали рухи щодо збереження та навіть кодифікації цих норм. Так, на Мадагаскарі у 1957 р. було прийнято рішення про кодифікацію звичаїв. Те ж саме було зроблене у Танганьїці, Сенегалі. У Нігерії були розпо­чаті роботи щодо комніляції норм звичаєвого права.

Одночасно в Школі східних та африканських досліджень при Лондонському університеті були підготовлені великі збірки норм звичаєвого права. А саме: звичаєве право та право спадкування Кенії; шлюбне, спадкове, право зобов я-зань та речове право Малаві, шлюбне право Ботсвани тощо-

ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ 609

Сучасний політичний розвиток країн Африки обумовлює досить складні проблеми трансформації права та правових систем цього континенту.

Особливе місце у групі правових систем займає Далеко­східна система. її формують правові системи Китаю, Гонкон­гу, Японії, Кореї, Монголії, країн Індокитаю, Малайзії. Пе­ревага надається загальносоціальним нормам як взірця пове­дінки — нормам моралі, нормам-звичаям, нормам-традиціям. Ними обумовлюються як закони, так і судові рішення. Сьо­годні держави цього регіону активно запозичують правові інновації країн європейського і американського континентів. Основним акцентом у правових системах далекосхідних країн є компроміс, якого досягають без застосування закону. Ефек­тивним засобом вирішення конфлікту чи подолання соціаль­ного зла є кримінальне право. У питанні про співвідношення прав і обов'язків особи пріоритет надається обов'язкам.

Складні процеси соціального життя, науково-технічних революцій, загальнопланетний рух до свободи спричинюють зближення правових сімей. Виникли варіації правових сімей, що містять риси і романо-германського, і загального права, і шотландського права, і права Філіппін та ін. Якщо в Англії, США й інших країнах загального права посилилась роль закону, загальних норм кодифікації, то у країнах Конти­нентальної Європи тенденція формування більш абстракт­них норм викликала до життя закономірну, за логікою юри­дичних систем, зустрічну тенденцію: посилення ролі судо­вих органів у процесі юридичного регулювання, розвиток їх індивідуально-правової, творчої діяльності. Ще більш зна­менним фактом є вироблення в ході правової європейської інтег­рації (зокрема, Судом європейських спільнот) положень і кон­струкцій, що об'єднають, здавалося б , несумісні — якісно різні — положення континентального права і загального пре-Цедентного права. Це пояснюється тим, що в сучасних умо­вах чітко визначилося значення для правових систем їх за-гальноцивілізованої, загальнокультурної основи, глобальних процесів інтеграції і утворення свободи.

У всіх правових системах сучасності визначальним факто­ром, що відображає загальноцивілізовану і загальнокультур­ну основу, є єдині загальнолюдські начала, права людини.

Теорія держави і права

610