Глава 7

спільних інтересів. Права і свободи громадян визнавались і гарантувались галузевим законодавством остільки, оскіль­ки не суперечили загальнодержавним і суспільним інтере­сам. Під особливо жорстким контролем знаходився еконо­мічний інтерес громадян та їх економічні права, оскільки ідеологи держави розуміли, що економічна свобода означа­тиме і політичну свободу. До рівня конституції був піднесе­ний контроль за мірою споживання, запроваджувалось по­няття трудових доходів, визначався перелік предметів, які можуть знаходитись в особистій власності, а галузевим за­конодавством вже визначались, навіть, норми тримання худоби та птиці, розміри приватних будинків і погребів тощо.

У західній правовій думці таке співвідношення інтересів знаходить вираження у теорії пропорційності. На цьому принципі будується конституційне право Німеччини. У Англії він має вираз обгрунтованості, згідно з якою органи влади не можуть покладати на громадян обов'язки, котрі перевищують встановлені межі необхідності, що випливає з публічного інтересу, для досягнення мети міри. Це також означає, що існує розумне співвідношення між цілями і за­собами їх досягнення, а також, що вибрані розумні засоби, які мають забезпечити досягнення мети і що збитки тих, інтереси кого зачіпаються, не повинні бути непропорційни­ми отриманому в публічних інтересах позитивному резуль­тату¹ . Даний принцип активно застосовується також у праві ЄС при укладенні різноманітних договорів.

У теоретико-правовому аспекті нове бачення співвідно­шення інтересів особи та суспільства, а, відтак, і співвідно­шення інтересів держави та особи може бути вирішене не шляхом протиставлення одних інтересів іншим та оголо­шення державних чи особистих інтересів пріоритетними, а через встановлення реального співвідношення інтересів. Останнє охоплюється не спрощеним поняттям переваги су­спільного інтересу чи інтересів особи (це є реакцією на три­вале домінування державних інтересів), а складним діалек­тичним переплетінням даних інтересів, яке враховує як пріоритет, так і паритет, баланс, узгодження, гармонізацію

¹ Хартли Т. К. Основи права Европейского Сообщества. — М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1998. — С. 161.

ПРАВОВА ДЕРЖАВА 189

інтересів: в одному відношенні існує пріоритет суспільних інтересів, у іншому — пріоритет особистих інтересів, ще у іншому — поєднання особистих і суспільних інтересів.

На відміну від гіпертрофованого бачення співвідношення суспільних інтересів та інтересів особи Конституція Украї­ни чітко встановлює реальне співвідношення інтересів су­спільства і особи, а такояс інтересів держави та особи.

У Конституції йдеться про пріоритет суспільних інтересів у досить незначній сфері. Про такий пріоритет можна вести мову у сфері фундаментальних умов функціонування суспіль­ства, як умови вільного і всебічного розвитку особистості, тобто, знову ж таки, має у своїй основі потребу захисту інте­ресів конкретної особи, її прав і свобод. Саме тому на особу покладаються мінімальні необхідні обов'язки перед суспіль­ством (ст. 23 Конституції). Такими громадянськими обов'яз­ками є захист Вітчизни та шанування її державних сим­волів (ст. 65), незаподіяння шкоди природі (ст. 66), обов'я­зок сплачувати податки і збори (ст. 67), зобов'язання не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68). Принцип надання переваги суспільному і держав­ному інтересу простежується у конституційно обмежуваних діях, спрямованих проти державності і суверенітету, націо­нальної безпеки, у наданні Конституцією можливостей об­меження окремих прав і свобод громадян для збереження та захисту правосуддя, забезпечення громадського порядку та охорони здоров'я всього населення. Однак і у цих сферах Конституція прагне до встановлення таких обмежень і ви­мог, які є мінімально необхідними для досягнення цілей ефективного розвитку суспільства та захисту держави. Праг­нучи досягти, там де це необхідно, паритету інтересів суспіль­ства і держави, вона надає поза цими межами безперечну перевагу особистим інтересам, правам і свободам особи. Тобто Конституція послідовно проводить ідею суспільного інтере­су, намагаючись дотримуватись принципу пропорційності.

Принцип пропорційності проявляється не лише у наданні

позитивних прав та встановленні мінімальних загальнозна-

имих обов'язків, а й у тому, як вирішуються питання су-

пільного інтересу в конкретних відносинах, коли інтерес

°ои не збігається з інтересами суспільства, а також у разі

подіяння шкоди суспільним інтересам і наступного її

190