Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Академічний курс Зайчука Онищенко.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
4.03 Mб
Скачать

Глава 29

юридичний ПРОЦЕС 637

лююють порядок здійснення діяльності з використання пев­ного права, виконання обов'язку, утримання від забороне­ної дії, понесення відповідальності, може бути різною. Су­купність таких процесуальних норм складає певний поря­док діяльності членів суспільства.

Метою (соціальним призначенням) вказаного процесуаль­ного порядку є найбільш оптимальне й ефективне досягнен­ня суб'єктами суспільства бажаного суспільного чи особис­того результату, а саме, використання права, виконання обов'язку, утримання від вчинення забороненої дії, поне­сення відповідальності тощо.

Підсумовуючи викладене вище можна дати наступне ви­значення поняттю юридичного процесу. Юридичний про­цес є встановлений нормами права порядок здійснення со­ціальними суб'єктами діяльності зі створення, тлумачення та реалізації правових норм, спрямований на досягнення цими суб'єктами суспільного чи особистого результату.

Сутність юридичного процесу проявляється у наступних змістовних ознаках, притаманних цьому унормованому по­рядку правової діяльності:

— одночасність виникнення і дії процесуальних норм разом з нормами матеріального права, здійснення яких спря­ моване забезпечувати такі процесуальні норми. Затримка у прийнятті або відсутність процесуальних норм може значно утруднити або взагалі перешкодити здійсненню матеріаль­ них норм;

  • відповідність законодавчого рівня процесуальних норм законодавчому рівню відповідних норм матеріального пра­ва. Оскільки порядок, наприклад, використання права не­віддільний від самого права, то норми, які запроваджують у суспільстві саме право та порядок його використання, по­винні мати однакову юридичну силу. Недотримання цієї ознаки значно принижує авторитет юридичного процесу, Щ° позначається на його ефективності;

  • узгодженість процесуальних і матеріальних норм. Нор­ми процесуального права повинні бути за своїм змістом узго­джені з матеріальними нормами, здійснення яких ці проце­суальні норми забезпечують;

  • розміщення процесуальних і матеріальних норм в од­ному правовому акті. В ідеалі процесуальні норми повинні

розміщуватись у тому ж правовому акті одразу після мате­ріальних норм, порядок здійснення яких ці процесуальні норми встановлюють. Коли таке розміщення неможливе, наприклад, через детальність процесуального регулювання, вимоги простоти й економії законодавчого тексту, потрібно у правовому акті, який надає право, передбачає обов'язок чи встановлює заборону, робити відсилку на конкретні про­цесуальні норми чи акти, які визначають порядок реалі­зації цього права, обов'язку або заборони;

  • відповідність змісту процесуальних норм їх соціально­му призначенню. Процесуальні норми мають регулювати порядок діяльності суб'єктів з використання прав, виконання обов'язків, дотримання заборон, понесення відповідальності та не повинні торкатись змісту матеріальних норм, а тим більше суперечити їм;

  • багатоваріантність і диспозитивність процесуального регулювання. Процесуальні норми мають встановлювати порядок, який передбачає якомога більше шляхів здійснен­ня норм матеріального права та можливсть суб'єктів само­стійно обирати ці шляхи;

  • демократизм процесуального регулювання. Процесу­альні норми мають свій власний зміст, тому їм, як і матері­альним нормам, властива така змістовна ознака, як демо­кратизм;

  • доступність юридичного процесу. Процесуальні норми повинні бути інформаційно доступними, соціальні суб'єкти мають бути обізнані про існування певних процесуальних порядків, їх зміст та механізми дії. Мова викладення право­вого акта, що містить процесуальні норми, повинна бути ясною, чіткою, простою. Доступність юридичного процесу залежить також від простоти і надійності процесуальних Форм, механізмів звернення до уповноважених органів та порушення юридичного процесу;

  • законність процесуального порядку. Процесуальні нор­ми повинні мати правовий характер, відповідати процесу­альним нормам більшої юридичної сили та змістовно не су­перечити нормам матеріального права, здійснення яких вони забезпечують;

— системність юридичного процесу. Процесуальному по­ рядку властиві такі системні ознаки, як раціональна до-

638