Глава 4

Такий підхід до аналізу громадянського суспільства дає можливість зробити висновок про те, що воно має відобра­жати суспільні відносини, взаємозв'язок всіх сфер суспільно­го життя людини. У той же час громадянське суспільство — не будь-яке суспільство, а сукупний індивід, який виступає через систему різних асоціацій, об'єднань своєрідним регу­лятором свободи людини.

Іншими словами, громадянське суспільство — це сфера соціальної взаємодії, що складається зі сфери особистого життя людини, різноманітних об'єднань, громадських рухів і публічної комунікації.

Концептуальне вирішення проблеми розуміння сутності громадянського суспільства неможливе без аналізу його структури.

Структура суспільства — це внутрішня його будова, що відтворює багатогранність та взаємодію складових суспіль­ства, забезпечує його цілісність та динамізм розвитку.

Структуру громадянського суспільства можна подати у вигляді п'яти систем, які відповідають певним сферам його життєдіяльності: соціальної, економічної, політичної, духов­но-культурної, інформаційної.

Соціальна система — певна сукупність об'єктивно сфор­мованих взаємозв'язків між ними, а саме:

а) інститути сім'ї та відносини, що обумовлюють її існу­ вання;

б) відносини, які відображають соціальну сутність люди­ ни (клуби, об'єднання);

в) відносини, що виникають між соціальними спільнота­ ми (групами, націями, расами тощо).

Економічна система — це сукупність економічних інсти­тутів і відносин, у які вступають люди у процесі виробниц­тва, обміну, розподілу та споживання сукупного продукту, реалізації права власності.

Структурними елементами економічної системи є: при­ватні господарства; акціонерні товариства; кооперативні гос­подарства; фермерські господарства; індивідуальні, приватні підприємства громадян.

Політична система — це сукупність цілісних саморегу­люючих елементів:

ДЕРЖАВА ТА ОСОБА 121

а) держава;

б) політичні партії;

в) суспільно-політичні рухи та відносини, що між ними виникають.

Духовно-культурна система — це відносини між людь­ми, їх об'єднаннями, державою та суспільством у цілому стосовно духовно-культурних благ та різного роду матеріал­ізованих інституцій, через які реалізуються дані відносини, що пов'язані з освітою, наукою, культурою, релігією.

Інформаційна система — це система, яка складається в результаті спілкування людей та через мас-медіа (підприєм­ства, об'єднання, що здійснюють виробництво та випуск засобів масової інформації)¹.

Структурні елементи громадянського суспільства мають відповідати певним вимогам:

1. Економічна система діє за принципами самоорганізації, саморегулювання та самоуправління;

2. Соціальна система має чітко виражене структурне оформлення;

3. Політична система виступає, з одного боку, в формі механізму узгодження соціальних інтересів у суспільстві, а, з іншого — як найбільш повне вираження загального націо­нального інтересу.

У юридичній літературі щодо вирішення питання струк­тури громадянського суспільства сформувались різноманітні підходи.

Так, В. Варивдін вважає, що у економічній сфері струк­турними елементами громадянського суспільства є недер­жавні підприємства: кооперативи, орендні колективи, акціо­нерні товариства, асоціації кооперативів та інші добровільні об'єднання громадян у галузі господарської діяльності, які створюються ними з особливої ініціативи.

Соціальна сфера громадянського суспільства включає інститут сім'ї, громадські організації та рухи, інші організа­ційно оформлені та неоформлені об'єднання, органи гро­мадського самоврядування за місцем проживання чи у тру­дових і навчальних колективах; механізм виявлення, фор-

Теория государства и права / Под ред. В. М. Корельского, В. Д. Пе-Ревалова. — М.: НОРМА—ИНФРА, 1998.