20 _ Глава 1

женням про те, що державу і право неможливо до кінця зрозуміти, виходячи тільки з них самих, що лише за межа­ми предмета власне теорії держави і права (у сферах еконо­міки, політики, суспільної свідомості тощо), «на стику» з предметами інших наук виявляються істинна сутність, при­значення та роль держави і права у суспільстві¹.

У ході розвитку теорії держави і права елемент новизни тісно пов'язаний з елементом наступності. Тут нове, як і будь-де, виникає на основі попереднього як пізнавальна, більш глибока, змістовна та адекватна форма осягнення й розуміння держави і права. Але кожну новизну не можна сприймати без глибокого осмислення і, навіть, критичності. Так, у останні роки в друкованих засобах масової інфор­мації, а також науковій літературі з приводу боротьби з то­талітаризмом спостерігались намагання принизити роль і значення держави у житті сучасного суспільства, висловлю­вались сумнівні ідеї про малопридатність самого поняття держави. У той час як світовий досвід стверджує, що дер­жава — це такий соціально-політичний інститут, примен­шення значення якого негайно і негативно впливає на пра­вопорядок у суспільстві, на правове життя, правовий простір. У сучасних умовах соціально-політичний розвиток усіх країн світу характеризується зростанням ролі держави і права у житті суспільства, посиленням єдності й упорядкованості їх функціонування, більш ефективним державно-правовим втручанням у різноманітні суспільні процеси.

Соціальна практика існування як нашої країни, так і держав світу ставить перед правовою наукою, у першу чергу перед теорією держави і права, все нові і нові питання, що потребують глибокого осмислення та вирішення на підставі широких політичних узагальнень і досвіду практики. Особ­ливе місце у дослідженнях фахівців теорії держави і права України повинно посідати вчення про українську дер­жавність, її історичні, національно-культурні корені і тра­диції, про сучасне та майбутнє української держави і права.

У сьогоднішній перехідний період розвитку нашого су­спільства від соціалістичної формації до нового демократич-

¹ Див. доклад.: Теория права и государства. — М.: Новьій юрист, 1997. — С. 10—11.

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ^ПРАВА В^ИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК 21

ного устрою дуже важливо ґрунтовно і всебічно розібратись, у якій саме державі ми живемо, куди йдемо, яким правом користуємось. Всі ці питання нині, коли в Україні здійснюється політико-правова реформа, що покликана за­безпечити перетворення нашої держави з президентсько-пар­ламентської на більш демократичну і прийнятну для нашо­го суспільства парламентсько-президентську республіку, є вкрай актуальними. З огляду на це першочергово повинні бути досліджені:

закономірності формування і розвитку державно-владно­го механізму та правове визначення функцій і повноважень останнього, підвищення його відповідальності в умовах утвердження парламентсько-президентської форми правління в Україні;

подальші шляхи розвитку демократії, вдосконалення системи представницької влади і місцевого самоврядуван­ня, а також здійснення безпосереднього народовладдя;

шляхи здійснення адміністративної реформи, покращан­ня структури й дієвості роботи державного управлінського апарату в усіх його ланках і на всіх рівнях;

подальше вдосконалення правової системи, підвищення її регулятивного впливу на суспільні відносини, розвиток прогресивних тенденцій у суспільному житті;

поліпшення законотворчої діяльності, розроблення сучас­них засад подальшої систематизації законодавства, практи­ки його реалізації;

гармонізація національної правової системи з прогресив­ними правовими системами країн Європи і світу;

межі регулятивного впливу держави і права на суспільні процеси в умовах становлення та розвитку ринкових відно­син і науково-технічних перетворень;

аналіз проблеми реалізації законності та забезпечення належного правопорядку як невід'ємних засад нормального життя суспільства тощо.

Вивчаючи об'єктивні закони суспільного розвитку сто­совно держави і права, їх соціально-політичні цілі, теорія держави і права досліджує увесь механізм державно-право­вого регулювання суспільних відносин й тенденції його роз­витку. Слід зазначити, що зв'язок держави і права із су­спільними відносинами не такий вже простий. Взяти, на-

22