§ 3. Класифікація методів вивчення держави і права

Поряд з принципами пізнання та філософськими підхо­дами до процесу вивчення держави і права важливе значен­ня у системі методології мають самі методи або способи та засоби пізнання.

Метод — це прийом теоретичного дослідження або прак­тичного здійснення будь-чого, який випливає із знання за­кономірностей розвитку об'єктивної дійсності і досліджува­ного предмета, явища, процесу; шлях, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці; система правил і прийомів підходу до вивчення явищ та закономірностей природи, суспільства і мислення. Як засіб пізнання метод є способом відтворення у мисленні предмета, явища, процесу, які ми вивчаємо. Він є теорією, звернутою до практики до­слідження. Свідоме застосування науково обгрунтованих ме­тодів є головною умовою одержання нових знань. Разом з тим слід зазначити, що теорія і методи не тотожні. Вони не можуть і не повинні підмінювати один одного.

¹ Хропанюк Н. Я. Теория государства и права. — М.: «Дабахов, Тка-чев, Димов», 1997. — С. 21—23; Общая теория государства и права. — М.: Юрист-ь, 2001. — Т. 1. — С. 22—25.

50 Глава 2

Залежно від сфери поширення й охоплення досліджува­них явищ, їх характеру і специфіки усі методи поділяються на декілька груп, а саме:

1. загальнонауковий діалектико-матеріалістичний метод;

2. загальні методи;

3. спеціальні, а також приватно-наукові методи. Теорія держави і права, активно використовуючи загальні

методи, що напрацьовані суспільними та природничими науками, розробляє власні методи дослідження державно-правових явищ. Філософською основою теорії держави і права виступає діалектичний метод, який є вченням про найбільш загальні закономірні зв'язки розвитку буття та свідомості. Діалектика — це загальнонауковий метод пізнан­ня, який розробляється філософією. У юридичній науці він визначає загальні напрями і підходи до вивчення державно-правових явищ, озброює юристів-науковців принципами та категоріями наукового пізнання. На основі діалектики тео­рія держави і права та галузеві правові науки виробляють свої методи, які відповідають цілям і завданням даної на­уки, а також особливостям досліджуваних ними явищ.

Одночасно слід зазначити, що завдання діалектики як методологічної основи полягає не у тому, щоб жорстко зв'я­зати вченого будь-якими догмами та певними ідеологічни­ми вимогами, а у тому, щоб озброїти його досвідом пізна­вальної діяльності людства, віддзеркаленим у законах і ка­тегоріях діалектики. Вона як методологічна основа тісно пов'язана з діалектичною логікою — наукою про закони і форми відображення у мисленні розвитку об'єктивного світу та пізнання. Остання досліджує взаємний зв'язок діалек­тичних категорій, послідовність переходу однієї з них у іншу. У системі філософської науки діалектична логіка утворює єдність з діалектикою і теорією пізнання.

Філософські категорії, узагальнюючи закономірні зв'яз­ки природи та суспільства, виступають і як категорії мис­лення, пізнання. І тому мають загальне методологічне зна­чення, відіграють роль «опорних пунктів» будь-якого пі­знання і є одночасно логічними категоріями. А, отже, матеріалістична діалектика як методологія, тобто як діа­лектична логіка, містить, перш за все, загальні категорії, а саме поняття про найбільш загальні закони розвитку при-

51

МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ

роди і суспільства, такі, як: «зміст», «форма», «сутність», «явище», «причина», «наслідки»; категорії, що відобража­ють специфічні зв'язки у процесі пізнання: «матерія» та «свідомість», «емпіричне» і «теоретичне», «абстрактне» та «конкретне», «історичне» і «логічне»; загальнонаукові ме­тоди, які використовуються в усіх науках або більшості з них: «структурний», «функціональний», «сходження від аб­страктного до конкретного»; загальнологічні та загальнона­укові прийоми пізнання: «аналіз» і «синтез», «індукція» та «дедукція», «системний» і «функціональний», а також «кон­кретно-соціологічний аналіз».

Використання законів та категорій матеріалістичної діа­лектики при дослідженні держави і права дає можливість з'ясувати походження, сутність й соціальне призначення останніх, визначити форми їх існування, закономірності функціонування та розвитку і на цій основі сформулювати рекомендації щодо їх вдосконалення, спрогнозувати історичні перспективи останніх.

Під час досліджень державно-правової дійсності варто за­стосовувати багатоваріантний підхід до вирішення проблем­них питань, використовувати сучасні методи наукового пізнан­ня, до числа яких, у першу чергу, слід віднести загальний метод філософської діалектики, що припускає розгляд пра­вових явищ під кутом зору об'єктивного стану розвитку су­спільства. Названий метод реалізується за допомогою інших методів дослідження, а саме: методу діалектичної логіки, істо­ричного методу, системно-структурного методу тощо. За їх допомогою суспільні відносини можна розглядати як склад­ну соціальну систему, що дає можливість з'ясувати її право­ву природу, об'єктивні процеси, які у ній відбуваються, ви­значити місце та призначення взаємопов'язаних елементів названої системи, розглянути їх видове різноманіття, а та­кож простежити хід розв'язання проблеми правового забез­печення тих чи інших суспільних відносин.

Особливу увагу необхідно приділити використанню та­ких методів пізнання, як формально-юридичний (юридико-технічний), порівняльно-правовий, соціологічний. їх засто­сування, на нашу думку, значно полегшуватиме вивчення правових аспектів наявних у повсякденному житті суспіль­них відносин.

52