- •Теорія держави і права
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття та класифікація науки
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, його особливості
- •20 _ Глава 1
- •Глава 1
- •24 Глава 1
- •§ 3. Функціональне призначення теорії держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Теорія держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття і значення методології
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Принципи наукового пізнання
- •Глава 2
- •§ 3. Класифікація методів вивчення держави і права
- •50 Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття держави: різноманітність поглядів
- •§ 2. Ознаки держави
- •§ 3. Сутність держави
- •§ 4. Соціальне призначення держави
- •§ 5. Функції держави
- •§ 6. Класифікація функцій держави
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Глава 4
- •§ 2. Правовий статус: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Правовий статус особи
- •Глава 4
- •§ 4. Права людини: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •§ 6. Поняття юридичного обов'язку
- •§ 7. Класифікація прав
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 8. Міжнародні стандарти прав людини
- •§ 9. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 10. Права людини в умовах правової соціальної держави
- •§ 11. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Глава 4
- •Глава 4
- •122 Глава 4
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика елементів форми держави
- •Форма держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •Глава 5
- •§ 3. Форма державного устрою
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Державний режим1
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та елементи механізму держави
- •Глава 6
- •§ 2. Апарат держави: поняття та структура
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Принципи діяльності апарату держави
- •§ 4, Поняття, особливості та види органів держави
- •Глава 6
- •§ 5. Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Глава 6
- •§ 6. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •§ 1. Становлення ідей правової держави
- •Глава 7
- •§ 2. Основні ознаки правової держави
- •Глава 7
- •§ 3. Конституційне закріплення принципів правової держави
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •194 Тлава7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Тенденції розвитку правової держави в Україні
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи
- •212 Глава8
- •Глава 8
- •§ 2. Структура і функції політичної системи
- •Глава 8
- •§ 3. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •Глава 8
- •§ 4. Держава і політичні партії
- •220 Глава8
- •§ 5. Держава і громадські об'єднання
- •§ 1. Світоглядні засади
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Визначення права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Право — основа публічно-правового союзу народу
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •§ 1. Закономірності та види соціального регулювання
- •§ 2. Поняття та класифікація соціальних норм
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •§ 3. Єдність та відмінність права і моралі
- •§ 4. Правові норми — особливий вид соціальних норм
- •Глава 11 Сутність і соціальне призначення права
- •§ 1. Сутнісні ознаки права
- •§ 2. Сутність права
- •§ 3. Соціальне призначення права
- •290 , Главам
- •§ 4. Сутнісні особливості
- •§ 1. Поняття, особливості та предмет правового регулювання
- •§ 2. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •§ 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії механізшу правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття функції права
- •§ 2. Характеристика системи функцій права
- •§ 3. Регулятивна функція права
- •§ 4. Охоронна функція права
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та види джерел (форм) права
- •§ 2. Поняття та види нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Види правотворчості
- •§ 4. Поняття і стадії правотворчого (законотворчого) процесу
- •§ 1. Поняття та ознаки норми права
- •§ 2. Структура норми права
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •§ 3. Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§ 5. Характеристика колізійних норм
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •§ 2. Загальна характеристика основних галузей права України
- •§ 3. Поняття та загальна характеристика системи законодавства, її співвідношення із системою права
- •§ 1. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів і його форми
- •§ 3. Інкорпорація
- •§ 4. Консолідація
- •§ 5. Кодифікація
- •Глава 19 Правове виховання
- •§ 1. Поняття, мета і завдання правового виховання
- •§ 2. Принципи та функції правового виховання
- •§ 3. Засоби, форми і методи правового виховання
- •§ 4. Поняття та критерії виміру ефективності правового виховання
- •Глава 20
- •§ 1. Поняття правовідносин як особливого виду суспільних відносин
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Структура правовідносин
- •§ 4. Класифікація правовідносин
- •§ 5. Поняття суб'єкта права
- •§ 6. Види суб'єктів права, Учасників правовідносин
- •§ 7. Правоздатність: поняття, види
- •§ 8. Дієздатність фізичних і юридичних осіб
- •§ 9. Правосуб'єктність
- •§ 10. Об'єкти правовідносин: поняття, види
- •§ 11. Підстави виникнення, зміни
- •§ 12. Види юридичних фактів
- •Глава 21 Поняття, механізми
- •§ 1. Поняття реалізації права
- •§ 3. Прогалини у праві: поняття
- •§ 4. Акти застосування норм права
- •§ 5. Правові колізії та способи їх подолання
- •Глава 22
- •§ 1. Поняття і значення тлумачення норм права
- •§ 2. Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •§ 4. Роз'яснення норм права
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •§ 2. Поняття та основні види правомірної поведінки
- •§ 3. Правопорушення; поняття, склад, види
- •§ 4. Причини правопорушень
- •§ 1. Поняття та види соціальної відповідальності
- •§ 2. Юридична відповідальність: поняття, природа та сутність
- •§ 3. Принципи та функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності
- •§ 5. Юридична відповідальність та державний примус
- •§ 1. Поняття законності
- •§ 3. Гарантії законності
- •§ 4. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •§ 6. Право, законність, правопорядок
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Функції правосвідомості
- •§ 3. Структура правосвідомості
- •§ 4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •564 ___Глава2в
- •§ 5. Види і функції правової культури
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правових систем
- •Глава 27
- •§ 2. Романо-германська правова сім'я
- •§ 3. Англосаксонська правова сім'я (система загального права)
- •§ 4. Мусульманське право
- •§ 5. Індійське право
- •§ 6. Індуське право
- •Глава 27
- •§ 7. Соціалістичне право
- •Глава 27
- •§ 8. Змішані правові системи
- •§ 9. Сім'я традиційного
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 10. Правові системи Німеччини і Франції
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 11. Правові системи Австралії і Канади
- •§ 12. Правові системи Ірландії та Нової Зеландії
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 2. Структура та види юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Шляхи вдосконалення юридичної практики
- •§ 1. Поняття і зміст юридичного процесу
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Види і принципи юридичного процесу
- •§ 3. Стадії юридичного процесу
- •§ 4. Юридична техніка
- •Глава 29
- •658 Теорія держави і права
- •670 Теорія держави і права
- •680 Теорія держави і права
- •682 Теорія держави і права
- •684 Теорія держави 1 права
Глава 9
Торсон, ці принципи врядування «за порівняно короткий строк, що минув відтоді, як Ціцерон їх записав, одержала практично повсюдне визнання і впродовж багатьох століть служили загальновідомими положеннями у теорії політичної філософії», «ввійшли до загальної скарбниці політичних ідей»1.
Праці Ціцерона відтворювали вчення епохи стоїцизму, представники якого (Хрисип, Панетій, Полібій, Сципіон та інші) вважали справедливість найкращим засобом утримання держави від розпаду та сформували ідею всесвітнього братства всіх людей.
Зазначимо, до речі, що аналогічні ідеї були поширені і на Сході, у Древній Індії і Древньому Китаї2.
Після розпаду Римської імперії протягом тривалого часу спостерігається криза права, яка повністю завершується лише у XIII ст. визнанням тієї ідеї, що суспільство повинно керуватися правом3.
В епоху Середньовіччя продовжується формування поняття держави як загальної спільноти і створюється теорія державного суверенітету та суверенітету народу. Ж. Боден (XVI ст.) сформулював поняття суверенітету і обгрунтував принцип неподільності державного суверенітету, стверджуючи, що держави встановлюються за примусом найсильніших або ж в результаті згоди одних людей добровільно делегувати іншим людям усі права на свою свободу з тим, щоб ці останні ними розпоряджалися, спираючись на суверенну вла-
1 Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. — К.: Основи, 1997. — С. 169—170.
2 У Древній Індії «Артхашастра, або наука політики» (політико-еко- номічний трактат) свідчить про важливість моральних основ для на дійності влади, оскільки правитель, який править несправедливо, не може розраховувати на допомогу підданих, адже виснажені піддані роб ляться жадібними і стають ворожими до свого правителя. Сунь-цзи (ки тайський філософ — біля 313-238 рр.) стверджував, якщо правитель прагне спокою, то потрібно видавати справедливі накази і любити на род, коли правитель прагне слави — поважати ритуал і вчених, якЩ° правитель прагне утвердити свої заслуги — шанувати мудрих і залучати здібних людей (див.: Антология мировой политической мьісли. — М.: Мьісль, 1997. — С. 138, 143).
3 Рене Давид. Основньїе правовьіе системи современности. — ™" Прогресе, 1988. — С. 61.
дрАВОРОЗУМШНЯ 253
ду без всяких законів або на основі певних законів та на певних умовах. Народ може віддати суверену владу без будь-яких умов, однак це не означає, що суверен користується владою без будь-яких обмежень. На нього поширюються закони Божі і природні і не у силах суверена відмінити їх1.
Середньовічною традицією, як її розумів Гукер, була відповідальність кожної політичної сили (уряду або короля, парламенту тощо) перед народом чи спільнотою, якими вона керує, обмеженість влади моральним законом, конституційними традиціями та угодами, що укладались в епоху королівства2. До речі, саме з того факту, що на Заході право завжди мало певний (більший чи менший) рівень легітимації, випливає досить поширене ототожнення права і закону, яке має численних прихильників є науковому середовищі й нині.
Аналізуючи розвиток ідей державного суверенітету, взаємозв'язок суспільства і держави, не можна обійти увагою погляди Т. Гобса. Держава за ним формується таким чином. Загальна влада, яка могла б захистити від вторгнення чужинців і несправедливості, може бути побудована одним шляхом, концентрації всієї сили влади в особі однієї людини або зібранні людей, яке більшістю голосів могло б звести всі волі громадян у єдину волю («Левіафан»)3. Для встановлення цієї влади необхідно, щоб люди призначали одну людину чи зібрання людей, які були б їх представниками, і відчували себе відповідальними стосовно всього, що носій загальної особи буде робити сам або примушувати робити інших для загального блага. Це й буде держава, сутність якої зводиться до наступного визначення: «держава — єдина особа, відповідальна за ді,ї якого зробила себе величезна кількість людей, з тим щоб ця особа могла використовувати силу і засоби всіх їх так, як визнає за необхідне для їх миру 1 загального захисту*4. Т. Гобс виділяє три форми держави:
Боден Жан. Шесть книг о государстве // Антология миро-в°й политической мьісли. — С. 303.
Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. — С- 393, 466.
Томас Гоббс. Левиафан, или материя, форма и власть государства Рковного или гражданского. Часть II. О государстве // Антология МиРовой политической мисли. — С. 321.
Там само.
254