Глава 7

впливає на підтримку населенням державної політики, актів законодавства, які приймаються парламентом, позначаєть­ся на легітимності самої влади. Знижується рівень законо­слухняності громадян, поваги до закону.

Хоча традиції демократії і правової державності в Украї­ні не міцні, є підстави сподіватись, що вона не зверне зі шляху побудови правової держави. Адже — це європейська держава з багатими історичними і культурними традиція­ми. Рівень культури її народу, «правового почуття» дає мож­ливість побудувати політичну організацію суспільства, яка відповідала би необхідному рівню забезпечення прав і сво­бод особи та громадянина, ефективністю функціонування влади сучасним цивілізованим державам. Звичайно, доля правової державності в Україні буде не простою. Реальна дія механізмів правової державності і формування стійкого демократичного політичного режиму, що гарантував би не­можливість повернення до авторитаризму, не є автоматич­ним. Це вимагає гігантської напруги сил усього народу, муд­рості, далекоглядності і патріотизму політичної та культур­ної еліти суспільства, відмови від авторитарної спадщини.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке правова держава, які її принципи і основні ознаки?

2. Що означають принципи «верховенство права» і «вер­ховенство закону»?

3. В чому полягає взаємозв'язок держави і права?

4. Які перспективи розвитку правової держави в Україні?

Держава в політичній системі суспільства

§ 1. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи

Політична система суспільства — це складне і багатогранне явище. Будь-яка система суспіль­ства, у тому числі і політична, є цілісною, упо­рядкованою множиною елементів, взаємодія яких сприяє появі нової якості, що не властива окремим частинам¹. Американський соціолог Т. Пар-сонс переносить поняття «система» на вивчення суспільства, він представляє суспільство як взає­модію чотирьох підсистем: економічної, політич­ної, соціальної та духовної, які знаходяться у взаємозалежності та взаємодії. Кожна з підсис­тем виконує певні функції, забезпечуючи жит­тєдіяльність суспільства у цілому.

Значного поширення у нашому суспільстві системний підхід як дослідницький метод набув у 60— 80 рр. XX ст. Основні наукові праці щодо застосування системного підходу в галузі су­спільних наук з'являються у середині 70—80 рр., коли було опубліковано низку змістовних до­сліджень загальнофілософського характеру.

Роль політики у житті суспільства обмірко­вується американським політологом Д. Істоном у теорії політичної системи. За його визначенням,

¹ Теория государства и права. — М.: ИНФРА-М, 2002. — С. 118—119 та ін.

212 Глава8

політика є «вольовим розподілом цінностей». Воно здійсню­ється політичною системою, яку можна розглядати як су­купність взаємодії щодо розподілу ресурсів і цінностей. З цієї точки зору, політична система є складним механізмом формування влади у суспільстві.

Поняття «політична система» використовується для ха­рактеристики відносин між державою і суспільством, між різними суб'єктами на не державному рівні.

Сучасна теорія держави і права приділяє велику увагу політичній системі суспільства, розглядає її як об'єктивну єдність різних соціальних інститутів, взаємних зв'язків пев­ного характеру¹.

Фактори, що справляють вплив на політичну систему су­спільства досить багатопланові. Серед них не лише органі­зація державної влади, не тільки власне політичні утворен­ня (партії, політичні рухи й інші громадські організації), їх боротьба за владу, за використання у своїх інтересах інсти­тутів держави, у тому числі армії, поліції, органів управлін­ня, засобів масової інформації тощо, а й інші, більш гли­бокі структури цих факторів.

Для політичних систем різних суспільств одним з важ­ливих системоутворюючих факторів є стратегія виживання в умовах глобальної економічної, екологічної, демографіч­ної та інших криз.

Багатоманітність політичних систем, що існують у су­часному світі, свідчить про те, що на процес їх формування і функціонування також впливають такі фактори, як: істо­ричні традиції, культура, економічний розвиток, розвиток громадянського суспільства тощо. Переважання тих чи інших факторів обумовлює їх особливості.

Типологія політичних систем здійснюється на підставі врахування різних ознак:

1. Класифікація політичних систем на підставі характе­ру взаємовідносин політичних систем із зовнішнім середо­вищем. За цим критерієм виділяють закриті і відкриті по­літичні системи. Закриті — мають обмежені зв'язки із

¹ Цвєтков В. В., Кресіна І. О., Коваленко А. А. Суспільна трансфор­мація і державне управління в Україні. Політико-правові детермінанти. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — С. 24, 25 та інші.

ДЕРЖАВА В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА 213

зовнішнім середовищем, є самодостатніми, не сприймають цінностей інших систем, тобто ресурси розвитку знаходять­ся у їх середині. Відкриті системи активно обмінюються ре­сурсами із зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем, є рухливими і динамічними.

2. Класифікація політичних систем за політичним режи­мом, тобто на підставі характеру і способів взаємодії влади, особи та суспільства. За цим критерієм виділяють тоталі­тарні політичні системи, авторитарні і демократичні. Тота­літарна система характеризується повним підкоренням осо­би і суспільства владі, регламентацією та контролем за всіма сферами життя з боку держави. Авторитарна система засно­вана на необмеженій владі однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян. Демократична система передбачає пріо­ритет прав особи, контроль суспільства над владою.

3. Класифікація політичної системи за змістом і форма­ми управління. За даним критерієм розрізняють:

• Ліберальні демократії, у яких прийняття політичних рішень орієнтовано на реалізацію цінностей індивідуаліз­му, свободи, власності.

• Комуністичні системи, чи авторитарно-радикальні, спрямовані на цінності рівності, соціальної справедливості.

• Традиційні політичні системи, спираючись на олі­гархічні форми правління, орієнтовані на нерівномірний розподіл економічних ресурсів і соціальних статусів.

• Популістські політичні системи переважають у краї­нах, що розвиваються, використовують авторитарні методи правління і прагнуть до більшої рівності щодо розвитку благ.

• Авторитарно-консервативні політичні системи мають на меті збереження соціальної і економічної нерівності, об­меження політичної участі населення.

4. Класифікація політичних систем за типом політичної культури і розподілом політичних ролей. Цей критерій до­ зволяє розрізняти:

— Англо-американську політичну систему, яка характе­ ризується високим ступенем розподілу політичних ролей і Функцій між учасниками політичного процесу: державою,

^аРтіями, групами інтересів тощо. Влада і вплив розподі-^ені між різними ланками політичної системи. Ця система

214