§ 3. Поняття та загальна характеристика системи законодавства, її співвідношення із системою права

На відміну від системи права, яка характеризує передусім зміст права, система законодавства відображає специфіку зовнішнього прояву (об'єктивації) норм права. Тобто ці дві юри­дичні категорії характеризують сутність одного явища — права, і співвідносяться між собою як форма і зміст.

В юридичній науці поняття «система законодавства» роз­глядається в широкому та вузькому розумінні. Так, у широ­кому розумінні, система законодавства — це одна з форм існування права, спосіб надання юридичного значення нор­мам права, засіб їх організації та поєднання у статті норма­тивно-правових актів та інших правових приписів. Крім того, це система всіх виданих та впорядкованих державними орга­нами, безпосередньо народом або уповноваженими суб'єкта­ми нормативно-правових актів (законів та підзаконних нор­мативно-правових актів).

У вузькому розумінні система законодавства — це систе­ма всіх виданих парламентом або уповноваженими суб'єкта­ми, у тому числі і народом на референдумі — законів. Інши­ми словами система законодавства є формою існування пра­вих норм, засобом їх організації у правові акти.

Системі законодавства притаманна сукупність ознак, зо-^а: 4^е елемент більш широкої за обсягом правової систе-

> має вертикальну і горизонтальну будову; інтегративний ^КтеР. Що проявляється у тому, що система закондав-одночасно виступає і джерелом права, і формою його ^1саУвання.

_1!яо РУ^ктУра системи законодавства — це зумовлена систе-_акт, Р^ава внутрішня організація нормативно-правових Пості' ^Ц^° ^виР^ажається у їх єдності, об'єктивності, визначе-^а°-пп ^Також У розподілі законів та підзаконних норматив­них актів за галузями та інститутами.

398 глава _І7

Галузь законодавства — це система нормативно-право­вих актів, об'єднаних за певними сферами правового регу­лювання суспільних відносин. Як правило, цілісності та узго­дженості галузі законодавства надає кодифікований акт — ко­декс. Внутрішню будову галузі законодавства складають інститути законодавства, які регулюють певну сторону од­норідних суспільних відносин. За юридичною силою норма­тивно-правових актів відбувається ієрархічна (вертикальна) побудова системи законодавства. Юридична сила норматив­но-правових актів залежить від їх форми (закон чи підза-конний акт) та від підпорядкування в системі органів дер­жавної влади органу, який приймає ці акти. Конституція має найвищу юридичну силу. Далі йдуть конституційні за­кони, кодифіковані закони, звичайні закони та підзаконні нормативно-правові акти, які видаються на виконання за­конів і не повинні суперечити їм.

Пропонуємо схему відповідної ієрархії нормативно-право­вих актів:

Конституція.

Конституційні закони.

Звичайні закони.

Укази Президента.

Нормативно-правові акти Уряду та міністерств.

Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування.

Локальні нормативно-правові акти.

За галузевим принципом нормативно-правові акти розта­шовуються відповідно до предмета правового регулювання (горизонтальна структура системи законодавства). Однак в одних випадках галузі права повністю збігаються з галузями законодавства: цивільному праву відповідає цивільне зако­нодавство, кримінальному — кримінальне; в іншому випад­ку — існує галузь права, а галузь законодавства ні (наприк­лад, морське право є, а відповідної галузі законодавства не існує), оскільки відсутній кодифікований нормативно-право­вий акт. Крім того, на базі однієї галузі права можуть існува­ти декілька галузей законодавства. Наприклад, у конститу­ційному праві існує виборче, інформаційне законодавство тоШР-

Обсяг і внутрішня організація комплексного законодавства такі, що управління ним за допомогою одного активного Д^еВ' тру, який очолює масив кодифікованого акта, — неможливе.

.

СИСТЕМА ПРАВА І СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА 399

т нарешті, окремі галузі законодавства не мають відпо-ідн'ої галузі права, наприклад, законодавство про будів­ництво.

У федеративних державах виділяють федеральне зако­нодавство та законодавство суб'єктів федерації, які внут­рішньо мають горизонтальну та вертикальну структуру.

Важливим теоретичним і практичним завданням є вста­новлення співвідношення між системою права і системою законодавства. Взаємозв'язок цих систем полягає у тому, що ці дві повністю самостійні категорії є виразом права, його внутрішньої і зовнішньої сторони, є виразом сутності правової системи будь-якої держави, і тому з'ясування ха­рактеру їх співвідношення має важливе теоретичне і прак­тичне значення. У першу чергу необхідно зазначити, що система права і система законодавства є різними за своєю природою категоріями. Система права відбиває об'єктивні закономірності суспільного розвитку, і від ступеня цієї об'єк­тивності залежить зміст системи законодавства та ефек­тивність його реалізації.

Система ж законодавства як результат діяльності зако­нодавця має суб'єктивний характер, обумовлюється існую­чими соціально-економічними умовами. Крім того, система права є первинною стосовно системи законодавства, оскіль­ки виникає на її основі.

Система законодавства є лише одним із формальних про­явів системи права, яка, у свою чергу, може знаходити від­ображення і у правових звичаях, правових прецедентах, нор­мативно-правових договорах та інших джерелах права. При Цьому зміст системи законодавства є достатньо широким за обсягом, оскільки, на відміну від системи права, містить концепції, програми, стратегії тощо.

Важливим моментом у співвідношенні системи права і

системи законодавства є дослідження галузі права і галузі

аконодавства. Тут також необхідно відмітити взаємообу-

°вленість системи права і системи законодавства. Галузь

Рава може розвиватися і функціонувати лише за наявності

конодавчих актів, які регламентують певну сферу су-

льних відносин. Інститут права забезпечує регулювання

.^{и в}ЇДносин і зовні, як правило, виокремлюється всере-

нормативного акта у вигляді глави.

400 ГЛАВА ₁₇

Порівняльний аналіз основних властивостей і ознак сис теми права і системи законодавства дає змогу визначити їх співвідношення схематично.

№	Система права	Система законодавства
1	Відображає внутрішню будову права, його зміст	Відображає зовнішню будову права, його форму
2	Змістом є сукупність норм права	Змістом є сукупність нормативно-правових актів
3	Відображає стан розвитку суспільних відносин, тому має об'єктивний характер	Відображає волю законодавця,тому суб'єктивна за характером
4	Норми права об'єднуються в інститути, підгалузі та галузі права	Нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які, у свою чергу, поділяються на інститути законодавства
5	Первинним елементом є норма права, що завжди має чітку структуру (диспозиція, гіпотеза, санкція)	Первинним елементом є нормативно-правовий акт
6	Структурні елементи(норми права) не мають назв статей, глав, розділів тощо	Структурні елементи (нормативно-правові акти) завжди мають назви розділів, глав, статей тощо

Визначення співвідношення системи права і системи за­конодавства дає можливість відокремити ці категорії від інших правових категорій, підвищити ефективність впоряд­кування законодавства.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке система права?

2. В чому відмінність системи права від правової систем» суспільства ?

3. Які структурні елементи системи права?

4. Визначити поняття *галузь права» і * інститут права*'^

5. Назвати критерії (підстави) поділу права на галузі інститути.

Сутність і призначення систематизації законодавства